Разное

Що відкрив джеймс кук: Джеймс Кук. Фатальні відкриття географа, які змінили світ

Джеймс Кук. Фатальні відкриття географа, які змінили світ

Він став першим європейцем, який дослідив Тихий океан, обітнув Нову Зеландію та детально описав східне узбережжя Австралії. У списку його перемог – відкриття Гавайських островів. Та цей успіх і став фатальним для англійського мореплавця Джеймса Кука. Про це і не тільки – у тексті Романа Коржика та відео програми “Одна історія”, 24 каналу. 

 

Майбутній першовідкривач народився 7 листопада 1738 року в місті Мідлсбро, що у Північному Йоркширі. Його батько був бідним фермером-наймитом, тож хлопець не зміг отримати гідної освіти. 5 класів початкової школи йому оплатив землевласник, у якого працював тато.

 

Ще з юних років Джеймс був змушений працювати. Спочатку він допомагає батькові на фермі, потім іде до овочевої крамниці, де працює майже півтора року. Наступним місцем роботи Джеймса Кука стає торгівельний Корабель Фрілав. Саме там хлопець зміг опанувати алгебру, геометрію, географію та скласти іспит, отримавши фах моряка. Ці здібності й визначили його подальшу долю.

 

Бурхливі хвилі корабельного життя несуть Джеймса Кука до Балтійського моря. Досить швидко здібний боцман іде по кар’єрній драбині і згодом йому пропонують посаду капітана торгівельного судна Френдшип. Однак гідна зарплатня, стабільний графік та безпечні плавання не приваблюють Джеймса Кука. Молодик стомився від одноманітної морської торгівлі та прагне пригод. Саме тому він добровільно вступає до королівського флоту.

 

У 1755 році Джеймс Кук починає будувати свою кар’єру з нуля. Він служить Британській імперії, топить кораблі ворожої французької ескадри та патрулює узбережжя туманного Альбіону. Він успішно складає іспити, отримує фах стернового й добре тямить у картографії та гідрографії. Ці знання дали йому шанс доволі швидко завоювати прихильність командування військового флоту і незабаром Джеймс Кук стає капітаном корабля.

 

Семилітня війна 1756 – 1763 років стала переможною для Британців. Туманний Альбіон відвоював у французів Канаду, а Джеймс Кук безпосередньо брав участь у бойових діях на Північноамериканському фронті. Однак у цих боях він проявив себе більшою мірою як талановитий картограф. Йому вдається скласти детальну мапу річки Святого Лаврентія.

 

Після того Кук продовжує дослідження Північної Америки, складає детальну карту Ньюфаундленду, вивчає небесні тіла та явище сонячного затемнення. За таку активну дослідницьку діяльність Королівське наукове товариство відправляє Джеймса Кука вивчати води та узбережжя Тихого Океану.

 

Саме ці наукові експедиції і приведуть до загибелі професійного капітана та видатного британського вченого.

 

Але все починалося доволі успішно. Перша експедиція Джеймса Кука розпочинається 26 серпня 1768 року. Її мета – дослідити проходження Венери через сонячний диск. Цього Кук не зміг зробити, позаяк науковця підвело неточне обладнання.

 

Однак йому вдалося довести, що Нова Зеландія – це два самостійні острови, які розділені вузькою протокою. Цю протоку згодом назвали на честь самого Джеймса Кука.

 

Друга навколосвітня подорож, яка тривала із 1772 по 1775 рік стала апофеозом дослідницької кар’єри героя нашої оповіді. Він відкрив цілий ряд островів і архіпелагів в Тихому океані, довів, що у південних широтах крім Австралії та Нової Зеландії немає нових великих земель, і, отже, продовжувати пошуки в цьому напрямку та витрачати на це ресурси королівської казни, немає сенсу.

 

Ці 2 кругосвітні плавання підвищили Джеймса Кука до звання капітана 1-го рангу. З 29 лютого 1776 року він став членом Лондонського королівського товариства.

 

Джеймс Кук отримує призначення в Гринвіцьку обсерваторію, але відмовляється від престижної посади заради того, щоби відправитися у третю експедицію. Кук хоче здійснити давню наукову мрію – відшукати протоку між Атлантичним і Тихим океанами з боку Тихого океану.

На шляху через Тихий океан Кук здійснив своє головне відкриття – він відкрив Гавайські острови. Саме там у сутичках з тубільцями і загинув видатний науковець.

І хоч експедиції Джеймса Кука мали мету розширити колоніальні володіння Британської корони, та вони зробили величезний вклад у розвиток географічної науки і стали надбанням людської цивілізації. Саме із журналів Джеймса Кука європейці вперше дізналися слова «Кенгуру» і «табу». Саме Джеймс Кук відрив світові Гавайські острови, культуру місцевого населення, неймовірну красу острівних жінок а також дивовижні види спорту, якими займалися гавайці, зокрема знамените ковзання дошкою на океанських хвилях, яке ми сьогодні знаємо як серфінг.

Відкриття географа Джеймса Кука, які змінили світ

Унікальні сторінки географії. Визначні географічні відкриття. 5-6 клас. Гільберг

Визначною епохою в історії вважають період із середини XVII до початку XX століття — добу активного дослідження поверхні нашої планети. Особливого значення набули навколосвітні подорожі, із яких три очолив англійський мореплавець Джеймс Кук.

Майбутній першовідкривач народився 7 листопада 1738 року в місті Мідлсбро (Північний Йоркшир). Його батько був бідним фермером-наймитом, тож хлопець не зміг отримати гідну освіту. П’ять класів початкової школи йому оплатив землевласник, у якого працював тато.

Джеймс Кук (1728-1779)

Тож ще юнаком Джеймс був змушений працювати. Спочатку він допомагав батькові на фермі, потім працював в овочевій крамниці. Наступним місцем роботи Джеймса Кука став торговельний корабель «Фрілав». Саме під час роботи на ньому хлопчак опанував алгебру, геометрію й географію та склав іспит, отримавши фах моряка. Ці здібності й визначили його подальшу долю.

Бурхливі хвилі корабельного життя несли Джеймса Кука до Балтійського моря. Досить швидко здібний боцман піднявся кар’єрними східцями, тож йому запропонували посаду капітана торговельного судна «Френдшип». Однак гідна зарплатня, стабільний графік і безпечні плавання не приваблювали Джеймса Кука. Молодий чоловік втомився від одноманітної морської торгівлі й прагнув пригод. Саме тому він добровільно вступив до королівського флоту.

Під час служби Кук продовжив досліджувати Північну Америку. Склав детальну карту Ньюфаундленду, вивчив небесні тіла та явище сонячного затемнення. За таку активну дослідницьку діяльність Королівське наукове товариство відрядило Джеймса Кука вивчати води й узбережжя Тихого Океану.

Першу навколосвітню подорож Джеймс Кук здійснив у 1768-1771 роках. Англійський корабель пройшов Атлантичний океан, минув Південну Америку і вийшов у Тихий океан. Тут Джеймс Кук дослідив і позначив на мапі численні острови. Саме під час цієї експедиції корабель Кука вперше підійшов до східних берегів Австралії. Капітан наніс їх на карту й описав. Окрім того, він відкрив найбільшу у світі коралову споруду — Великий Бар’єрний риф (сьогодні — це заповідний підводний парк). Обійшовши материк із півночі, Кук досягнув Індійського океану й через деякий час повернувся додому.

На такому кораблі міг мандрувати Джеймс Кук. Австралійська реконструкція корабля «Індевор»

Через рік Джеймс Кук зібрався в другу (Антарктичну) навколосвітню подорож (1772—1775 роки). Її головною метою був пошук материка поблизу Південного полюса Землі. Експедиція одразу взяла курс на південь, минула мис Доброї Надії й вперше в історії мореплавання перетнула Південне полярне коло. Шторми змусили кораблі повернути на схід, у напрямку до Австралії. Звідти за пів року Кук удруге попрямував до Південного полюса й досягнув найбільш південної точки своєї мандрівки — 71°10’ пд. ш. Тут Кук першим побачив величезні пласкі айсберги в океані, які загородили йому подальше просування. Він попрямував через Тихий океан і, перетнувши Магелланову протоку, зробив третю спробу досягти материка південніше від Австралії. Але й третя спроба була невдалою, після чого наприкінці 1774 року Кук повернув у бік Англії. Під час експедиції Кук відкрив багато нових островів і архіпелагів. І хоча справжнього південного материка Антарктиди він не дістався, але встановив, що в будь-якому випадку він був би непридатним для колонізації, тому пошуки цього материка не мають сенсу.

Після цих навколосвітніх плавань Джеймса Кука підвищили до звання капітана 1-го рангу, а з 29 лютого 1776 року він став членом Лондонського королівського товариства. Джеймс Кук отримав призначення в Гринвіцьку обсерваторію, але відмовився від престижної посади заради участі в третій експедиції.

Поштова марка Нової Зеландії на. честь відкриття її Джеймсом Куком

Мета третьої, останньої, навколосвітньої експедиції (1776-1779 роки) — знайти прохід із Тихого океану в Атлантичний уздовж берегів Північної Америки. Шляхом через Тихий океан Дж. Кук здійснив своє головне відкриття — Гавайські острови.

Незабаром мореплавець підтвердив наявність протоки між Азією й Америкою. Зіткнувшись із полярної крижиною, Кук повернувся на Гаваї, де незабаром загинув у сутичці з тубільцями.

І хоча експедиції Джеймса Кука мали мету розширити колоніальні володіння Британської корони, вони стали величезним внеском у розвиток географічної науки, надбанням людської цивілізації. Саме із журналів Джеймса Кука європейці вперше дізналися слова кенгуру і табу. Джеймс Кук відкрив для світу Гавайські острови, культуру місцевого населення, описав неймовірну красу жінок цих островів, а також дивовижні види спорту, якими займалися гавайці, зокрема знамените ковзання дошкою на океанських хвилях, про яке сьогодні знаємо як серфінг.

Джеймс Кук став першим європейцем, який дослідив Тихий океан, обігнув Нову Зеландію та детально описав східне узбережжя Австралії. Він довів, що Нова Зеландія — це два окремі острови, які розділені вузькою протокою. Згодом її назвали на честь Джеймса Кука. Усього ім’ям Джеймса Кука названо понад 20 географічних об’єктів Світового океану.

Попередня

Сторінка

Наступна

Сторінка