Іван мазепа біографія: 1687

Содержание

1687 — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до навігаціїПерейти до пошуку

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 1687 (значення).

Епоха великих географічних відкриттів • Перша наукова революція • Річ Посполита • Запорозька Січ • Руїна

Зміст

1 Геополітична ситуація
2 Події
- 2.1 Україна
- 2.2 Світ
- 2.3 Наука та культура
3 Народились
4 Померли

Геополітична ситуація[ред. | ред. код]

Османську імперію очолює Сулейман II (до 1691). Під владою османського султана перебувають Близький Схід та Єгипет, Середземноморське узбережжя Північної Африки, частина Закавказзя, значні території в Європі: Греція, Болгарія і Сербія. Васалами османів є Волощина та Молдова.

Священна Римська імперія — наймогутніша держава Європи. Її територія охоплює крім німецьких земель Угорщину з Хорватією, Богемію, Північ Італії.

Її імператор — Леопольд I Габсбург (до 1705).

Габсбург Карл II Зачарований є королем Іспанії (до 1700). Йому належать Іспанські Нідерланди, південь Італії, Нова Іспанія, Нова Гранада та Нова Кастилія в Америці, Філіппіни. Королем Португалії є Педру II (до 1706). Португалія має володіння в Бразилії, в Африці, в Індії, в Індійському океані й Індонезії.

Північ Нідерландів займає Республіка Об’єднаних провінцій. Вона має колонії в Північній Америці, Індонезії, на Формозі та на Цейлоні. Король Франції — Людовик XIV (до 1715). Франція має колонії в Північній Америці. Король Англії — Яків II Стюарт (до 1688). Англія має колонії в Північній Америці, на Карибах та в Індії. Король Данії та Норвегії — Кристіан V (до 1699), король Швеції — Карл XI (до 1697). На Апеннінському півострові незалежні Венеціанська республіка та Папська область. Король Речі Посполитої — Ян III Собеський (до 1696) . Формально царями Московії є Іван V (до 1696) та Петро I, фактичну владу тримає в своїх руках регентка Софія Олексіївна.

Україну розділено по Дніпру між Річчю Посполитою та Московією. Діють два гетьмани: Андрій Могила (польський протекторат) на Правобережжі, Іван Мазепа (московський протекторат) на Лівобережжі. На півдні України існує Запорозька Січ. Існують Кримське ханство, Ногайська орда.

В Ірані правлять Сефевіди. Значними державами Індостану є Імперія Великих Моголів, в якій править Аурангзеб, султанат Голконда, Імперія Маратха. В Китаї править Династія Цін. В Японії триває період Едо.

Україна[ред. | ред. код]

4 серпня гетьманом України обрано Івана Мазепу.
Укладено Коломацькі статті між Гетьманщиною та Московією.
Константинопольський патріархат визнав актом хабарництва рішення 1686 року про підпорядкування Української Православної Церкви Російській Православній Церкві та скасував його. Відтоді вважає Україну своєю «канонічною територією».

Кошовим отаманом Запорозької січі обрано Філона Лихопія, потім Григорія Сагайдачного.
Зазнав невдачі похід московських військ на Крим, в якому брали участь й українські козаки.

Світ[ред. | ред. код]

12 серпня військо Священної ліги завдало важкої поразки османам поблизу Могача.
8 листопада яничари, військова еліта і відносно незалежна політична сила Османської імперії, повалили владу султана і халіфа Мехмеда IV і проголосили його спадкоємцем Сулеймана II.
Король Англії Яків II (у Шотландії він був Яків VII) відновив та офіційно затвердив шотландський Орден будяка.
Яків II проголосив Декларацію індульгенції (свободи совісті), внаслідок якої зросло невдоволення королем у англіканських колах.
Під час обстрілу Акрополя венеціанцями зруйновано Парфенон.
Правитель Трансильванії Міхай І Апафі підписав угоду, за якою Трансильванія стала спадковою землею Габсбургів.

Французький мандрівник Рене Робер Кавельє де ла Саль загинув у Техасі внаслідок бунту серед своїх людей.
Падишах Великих Моголів Аурангзеб захопив Голконду.
На трон Японії зійшов імператор Хіґасіяма.

Наука та культура[ред.

| ред. код]

6 липня Ісаак Ньютон опублікував у Лондоні знамениті Philosofiae naturalis principia mathematika, де було викладено відкриття автора в галузі прикладної математики, астрономії та фізики

Дивись також Категорія:Народились 1687

Дивись також Категорія:Померли 1687

28 січня — Ян Гевелій, польський астроном, автор перших карт Місяця, градоначальник Ґданську

Іван Мазепа. Біографія, ставлення істориків, цікаві факти – Бібліотека Коледжу Радіоелектроніки

“Він знехтував всім, що було йому найдорожчого в світі, знехтував і самим життям – аби піднести свою вітчизну.”, – Пилип Орлик про Івана Мазепу.

Джерело

382 роки тому, 20 березня народився Іван Мазепа – видатний український військовий, політичний і державний діяч, визначна постать козацької доби, символ боротьби проти закабалення України(1639-1709).

Іван Мазепа – колоритна фігура в українській історії. Він викликав різноманітні емоції у оточуючих при житті та великі розбіжності при оцінюванні вкладу в історію батьківщини у нащадків. Вороги його сприймали як зрадника та небезпечного політика, прихильники відзначали велике прагнення гетьмана до процвітання рідної землі. Далекоглядний дипломат та мудрий полководець, поліглот та людина, закохана в мистецтво, музикант та поет, ловелас та вірний сім’янин, символ прагнення до свободи – все це про відомого гетьмана України.

Суперечки про внесок та значення цієї людини не знайшли одностайної думки й досі. Хто він, кавалер почесних нагород Андрія Первозваного, Білого Орла та ганебного ордена Іуди за зраду?

Біографія, політична діяльність

Іван Степанович Мазепа належить до православної родини відомої на українськім Правобережжі. Народився у селищі Мазепинці на Київщині 20 березня 1639 року. Змалку пізнавав ази військової справи, їздив верхи, займався фехтуванням. Успішно навчався у школі Київського братства. Отримав гарну освіту: з відзнакою закінчив Києво-Могилянський колегіум, у Варшаві Єзуїтську колегію, вільно володів латиною, російською, італійською, татарською, польською, французькою, німецькою мовами. Три роки навчався в Європі: Голландії, Італії, Німеччині та Франції, де здобув гарний досвід політичного та культурного життя розвинених держав.

Іван Мазепа був пажем при польському королівському дворі Яна Казимира. Їм дуже легко захоплювались жінки. Так, дружина впливового магната Речи Посполитої зрадила чоловіку. Внаслідок конфлікту, який мало не закінчився дуеллю, Мазепа мав повернутись до України, де жив у родовому маєтку. Приблизно у 1668-1669 роках він одружився з трохи старшою за віком вдовою Ганною Фридрикевич, прийнявши участь у вихованні двох пасинків.

Служба при польському дворі та в уряді двох гетьманів Петра Дорошенко та Івана Самойловіча вплинула на формування національних та політичних переконань майбутнього гетьмана України, який мріяв про відродження соборної, незалежної та культурно розвиненої держави. Отриманий досвід в міжнародних справах, впливові зв’язки в російських урядових колах, вольові якості характеру, блискуча європейська освіта та бездоганні манери допомогли Івану Мазепі у 1687 році стати гетьманом. На військовій раді він прийняв булаву з рук Самойловіча.

Оригінал Коломацьких статей

У 50-річному віці син Стефана-Адама Мазепи та Марини Макієвської здобув символ козацької влади. Але його обрання гетьманом Лівобережної України відбувалося на фоні інтриг Софії та Петра І за право володарювати в Московії. В складні часи дісталась влада: після поразки Софії Мазепа залишався у хиткому становищі, але зміг встояти та здобути прихильність царя. Гетьманування почалось з підписання Коломацьких статей 25 липня 1687 року, за якими значно обмежувалися повноваження козацького війська:

полководець та старшини зобов’язані були сприяти об’єднанню Московії та гетьманської України;
вимагалося ліквідувати національну ізольованість України, для чого заохочувалися шлюби між представниками двох народів;
заборонялося правителю козаків особисто підтримувати з іноземними країнами дипломатичні відносини;
гетьман Мазепа з козаками був зобов’язаний допомогти московському війську у війні з Османською імперією та Кримським ханством;
у Батурині – гетьманської столиці – розмістити полк стрільців з Московії;
правителю заборонялося без наказу царя позбавляти старшин посад, а ті ж, у свою чергу, не мали права скидати гетьмана;
козацька старшина повинна була доносити царському уряду на гетьмана.

Іван Мазепа вимушений був підписати документ з московським урядом, який значно обмежував автономність України. Але чому ж про часи його правління кажуть, що «від Богдана до Івана не було гетьмана в країні»? Чому він утримався у влади 22 роки?

Налагодження стосунків з Петром І таким чином врятувало країну від руйнування, яке загрожувало державі після перевороту у Московії 1689 року. Завдяки багатому досвіду грамотно вибудовувалась зовнішня політика гетьмана.

Дипломатичний хист допоміг Мазепі у стосунках з Петром І. Монарх користався порадами мудрого діяча в боротьбі з татарами, османами та у справах Речі Посполитої. Козацьке військо активно брало участь у грандіозних походах. Так, вирішальна битва у 1696 році принесла бажану перемогу на Азовському морі, під натиском козаків ключова фортеця османів – Азов – пала. Знатні вельможі московського уряду визнавали, що не було ніколи більш вигідного для монарха порадника з гетьманів, як Іван Мазепа. Петро І нагороджував його орденами за видатні заслуги.

Взяття Азову, 1696 рік – фрагмент діорами Арсенія Чернишова

Але чим корисна ще була дружба з царем? Довірливі стосунки з Петром І дали Мазепі можливість збудувати дипломатичні відносини з міжнародними діячами всупереч забороні, прописаній у Колмацьких статтях.

Внутрішня політика гетьмана була спрямована на:

об’єднання козацьких земель Слобожанщини, Запоріжжя, Лівобережної, Правобережної та Ханської України;
зміцнення гетьманської влади;
становлення держави європейського типу, але зі збереженням традицій існуючої системи козацького устрою;
розвиток торгівлі та промисловості;
зміцнення економічного та культурного розвитку.

Діяльність та прагнення Мазепи розширити автономність Гетьманщини йшли врозріз з політикою Російської держави. Під час Північної війни, розпочатої Московією зі шведами, розбіжності між Росією та Україною стали очевидними. Експлуатаційне використання ресурсів Гетьманщини викликало незадоволення, тому що:

для козацького війська були кабальні вимоги, воно повинно було, крім оборони кордонів власної держави від безпосередніх ворогів (османів, поляків, татар), приймати участь у битвах у Литві, Польщі, Ліванії, де зазнавало великі втрати;
призначались московські, або німецькі командири, які зневажливо ставились до козаків;
за власний кошт населення годувало солдатів Московії, утримувало коней драгунів;
відбувався утиск місцевого населення;
квартирування полків погіршувало матеріальне становище українського народу, що викликало обурення.

Вагомі підстави були у гетьмана вважати, що Петро І пожертвує його країною за вихід до Балтики. Активна допомога проти шведів за вихід до моря виснажила Україну, це змусило Івана Мазепу укласти таємний союз з королем Карлом ХІІ проти Петра І. Угода гетьмана зі шведами зобов’язала Україну надати допомогу у війні проти Московії, після чого Карл ХІІ повинен був гетьманські землі звільнити від влади царя. Військо короля Швеції вступило у жовтні 1708 року на територію України. Іван Мазепа з 15 тисячами козаків та кошовий отаман Кость Гордієнко з 8 тисячами запорожців приєдналися до шведів. Через те, що союз був таємним, більшість старшин, козаків, міщан не зрозуміли цього кроку гетьмана та не змогли його вчасно підтримати. Все вирішилося в битві під Полтавою, яка закінчилася нищівною поразкою війська Карла XII.

За цей вчинок гетьман Мазепа був оголошений зрадником. Українці, які підтримували його, знищувалися, в усіх церквах за наказом царя перебіжчика проклинали. Московське військо зруйнувало Запорізьку Січ, знищило гетьманську столицю – місто Батурин, жорстоко розтерзавши там 6 тисяч мешканців. Петро І наказав виготовити для Мазепи іменний орден Іуди за зраду.

Після поразки у війні Мазепа з Карлом XII знайшли притулок в османській Молдові, де 21 вересня 1709 року славетний гетьман України помер у селищі Варниця, біля міста Бендери.

Ставлення істориків

Історія досі не може дати однозначну оцінку діяльності гетьмана: дехто вважає його зрадником, інші – патріотом країни, яка тривалий час знаходилася в принизливому стані васала Московії. Російські історики за часів СРСР вважали відмову Мазепи від союзу з Московською державою порушенням Переяславської угоди, тому для них він був відступником, а його ім’я синонімом «сепаратист». У часи перебудови вперше вчені отримали можливість трактувати діяльність гетьмана інакше. Здобуття незалежності Україною у 1991 році дозволило вивчати офіційні історичні документи без тиску загальноприйнятої думки. Після вивчення фактів в новому світлі постає образ гетьмана.

Нині ж нащадкам, щоб надати об’єктивну оцінку діяльності гетьмана, слід звернути увагу на справи, які говорять про Івана Мазепу без зайвих слів:

Гетьманування у продовж 22 років.
Підтримка союзу з Московією, який забезпечував безпеку та надавав максимально можливу автономію Україні.
Щоб протистояти армії турків, Іван Мазепа за власні кошти створює перший флот України, це 600 човнів, 100 стругів, розташованих на Дніпрі.
За власні кошти збудував 12 церков в стилі українського бароко та реставрував 20 православних храмів на території всіеї Гетьманщини.
Матеріально підтримав спорудження нових корпусів Могилянського колегіума, який набув статусу академії.
Збудовані південні фортеці на річці Самара – Ново-Сергіївська та Новобогородицька.
Під час гетьманування Мазепи відзначається розквіт освіти, архітектури, літератури, філософії, теології. Видавалися твори на українській мові. Виникає новий напрямок у мистецтві – українське, або мазепинське бароко.
Безпосередня участь в 1696 році у здобутті фортеці Азов.
У 1702 році окупував Правобережжя, об’єднавши обидві частини Наддніпрянської України.

Іван Мазепа – меценат, мудрий гетьман, порадами якого користувався Петро І, тривалий час лавіював в політиці, відстоюючи інтереси власної країни. Не в силах більш терпіти нечувані за нахабством вимоги Московії, полководець вирішив відновити боротьбу за незалежну державу. Саме тому царем та московським урядом було покладено стільки зусиль, щоб стерти ім’я славного гетьмана з пам’яті українців.

Портрети Івана Мазепи

Суперечливий та неординарний історичний діяч мав великий вплив у політиці та залишив незабутній слід не тільки в історії України. Як не намагався уряд Москви, але слава про добрі справи гетьмана не вмерла. Царедворці приклали великих зусиль, щоб стерти з людської пам’яті згадку про великого гетьмана, знищівши всі його зображення на картинах, гравюрах, іконах навіть барельєфах. Вплив Мазепи та ідея звільнення України від влади та присутності Московії були настільки міцними, що російській уряд лякала сама згадка про цю фігуру.

У 2017 році група вчених та журналістів каналу 1+1 провели власне розслідування з метою встановити як саме виглядав Мазепа та чому на всіх нині існуючих портретах його обличчя було спотворено:

На сьогодні існує лише 16 портретів, які приблизно нагадують справжню зовнішність гетьмана.

Зусиллями мистецтвознавців, експертів-криміналістів, істориків були вивчені:

зображення з Дніпровського музею;
гравюра з літопису Самійла Величка;
гравюра Бернінгротга;
портрет з Національного музею історії України;
фреска в Києво-Печерській Лаврі.

Цікаві факти

Мазепа славився ловеласом та подобався жінкам, але одружившись, прожив з дружиною 35 років, не маючи власних дітей, виховував двох пасинків.
Був поліглотом та вільно володів 9 мовами.
Мазепа – найбагатша людина у Європі того часу завдяки срібним та золотим копальням у Полтавській області.
8081 день був гетьманом, це 22 роки.
70-річний Мазепа закохався у свою 16-річну хрещеницю Мотрю Кочубеївну. Це була взаємна пристрасть, але гетьман змушений був відмовитися від стосунків, відправивши дівчину до батька.

Дивні знахідки у шведських музеях. Це портрети Івана Мазепи. На одному з них, портреті італійського автора, Мазепа розповідає свою історію пораненому Карлу ХІІ (от же ж ці італійці 😁). На другому – у тексті вказано, що Іван Мазепа був лицарем Ордена St.Andrée і що в 1708 році йому було 84 роки.@Тамара Скрипка

Джерело: https://m. facebook.com/story.php?story_fbid=388469512363190&id=337010310842444

Подобається це:

Подобається Завантаження…

Вторая Северная война | Сводка, бойцы и результаты

Дата:: 1700 — 1721

Местонахождение:: Европа

Участники:: Ганновер Османская империя Пруссия Россия Швеция

Основные события:: Битва под Нарвой Полтавская битва

Ключевые люди:: Август II Карл XII Эрик, граф Дальберг Иван Мазепа Иоганн Рейнхольд фон Паткуль

Просмотреть весь соответствующий контент →

Резюме

Прочтите краткий обзор этой темы

Вторая Северная война , также называемая Великой Северной войной , (1700–21), военный конфликт, в котором Россия, Дания-Норвегия и Саксония-Польша бросили вызов господству Швеции в Балтийском регионе. Война привела к упадку шведского влияния и превращению России в крупную державу в этом регионе.

Экспансия Швеции на побережье Балтийского моря в 16-м и 17-м веках вызвала антагонизм соседних государств: доступ России к Балтийскому морю был заблокирован контролируемыми Швецией Карелией, Ингерманландией, Эстонией и Ливонией; Дания-Норвегия возмущалась потерей Швецией провинций на Скандинавском полуострове, особенно Скания (Сконе), а также была огорчена союзом Швеции с герцогским домом Гольштейн-Готторп, который сдерживал Данию с юга и предотвращал повторное поглощение Датской короны. герцогства Шлезвиг и Гольштейн; немецким князьям не нравилась власть Швеции в Священной Римской империи, а Бранденбург, в частности, возжелал шведской Померании; и многие магнаты Польской республики по-прежнему считали шведскую Ливонию польской по праву. Смерть шведского короля Карла XI в 169 г.7 декабря, когда его наследнику Карлу XII было всего 14 лет, стало сигналом для Дании и Норвегии организовать антишведскую коалицию.

Викторина «Британника»

История: правда или вымысел?

Прикоснитесь к истории, поскольку эта викторина выясняет прошлое.

Узнайте, кто на самом деле изобрел подвижную литеру, кого Уинстон Черчилль называл «мама», и когда раздался первый звуковой удар.

После формирования коалиции (1698–1699 гг.) Август II Сильный, король Польши и курфюрст Саксонии, напал на Ливонию (февраль 1700 г.), а Фридрих IV, король Дании и Норвегии, вошел в Шлезвиг и Гольштейн (март 1700 г.) и российский царь Петр I Великий осадил Нарву (октябрь 1700 г.). Карл XII Швеции ответил первым, сосредоточив свои силы против Дании. Высадившись в нескольких милях от Копенгагена, он вынудил Фридриха выйти из антишведского союза и подписать Травентальский договор (август 1700 г.), восстановивший статус-кво. Затем Карл столкнулся с русскими, победоносно напав на них в Нарве (30 ноября 1700 г.). Затем он выступил против поляков и саксов, оккупировав Курляндию и вынудив Августа отступить в Польшу. Решив свергнуть Августа, Карл шесть лет боролся с ним; Однако только после того, как шведы вторглись в Саксонию, Август согласился отказаться от своей польской короны и разорвать свой союз с Россией ( Альтрансштадтский договор ; сентябрь 1706 г.

Тем временем русские при Петре Великом использовали этот период для реорганизации своей армии и закрепления на восточном побережье Балтийского моря (Петр основал город Санкт-Петербург и военно-морской порт Кронштадт в 1703 году). Когда Карл возобновил наступление на Россию (конец 1707 г.), Петр разгромил вспомогательный корпус Карла при Лесной (октябрь 1708 г.), а затем в Полтавской битве (8 июля 1709 г.) решительно разгромил главную шведскую армию. Карл бежал в Турцию и склонил турок к объявлению войны России (1710 г.). Однако после победы на реке Прут (1711 г.) турки, удовлетворившись достигнутым путем переговоров миром, давшим им контроль над Азовом, отказались от войны. Тем временем началась антишведская коалиция, возродившаяся после Полтавской битвы (осень 1709 г.) захватить шведские владения вдоль побережья Балтийского моря. В мае 1713 г. она нанесла поражение (при Тённинге в Гольштейне) шведской армии, созданной в 1712 г. для защиты этих территорий. В 1714 году русские разбили шведский военно-морской флот у Хангё (Ханко) и, захватив Аландские острова, угрожали Стокгольму.

Карл вернулся на шведскую территорию в ноябре 1714 года.

К этому времени большая часть шведских владений на побережье Балтийского моря была либо оккупирована, либо находилась под угрозой со стороны антишведской коалиции. Фридрих Вильгельм I из Пруссии и Георг I из Англии в качестве курфюрста Ганновера присоединились к коалиции после того, как они потребовали территорию от Швеции в обмен на сохраняющийся нейтралитет, и Карл по существу отказался. В декабре 1715 года Карл вернулся в собственно южную Швецию и приступил к эффективной реорганизации своей страны для нового этапа войны. Он начал мирные переговоры в 1717–1718 годах, одновременно расширив свою армию до 60 000 человек в ожидании нового наступления. В сентябре 1718 г. Карл вторгся в юго-восточную Норвегию, но был убит при осаде Фредериксхальда в ноябре 1718 г.

Карл не оставил детей, и трон перешел к его единственной выжившей сестре Ульрике Элеоноре и ее мужу Фридриху Гессен-Кассельскому (Фридриху I Шведскому). Фридрих заключил ряд мирных соглашений в 1719–1721 годах. По Стокгольмским договорам (1719–1720 гг.) Швеция, Саксония и Польша вернулись к статус-кво г. до войны, г., а Дания вернула свои завоевания Швеции в обмен на значительную сумму денег. Швеция уступила Бремен Ганноверу и уступила Штеттин (Щецин) и часть шведской Померании Пруссии. По Ништадтскому мирному договору (10 сентября 1721 г.), завершившему войну между Швецией и Россией, Швеция уступила России Ингерманландию, Эстонию, Ливонию и полосу финской Карелии.

Оформите подписку Britannica Premium и получите доступ к эксклюзивному контенту. Подпишитесь сейчас

Редакторы Британской энциклопедии Эта статья была недавно пересмотрена и обновлена Адамом Августином.

Иван Степанович Мазепа | YourDictionary

Украинский казачий предводитель Иван Степанович Мазепа (ок. 1644-1709) считается российскими историками предателем, украинскими историками — большим патриотом.

Ни место, ни дата рождения Ивана Мазепы не могут быть определены с уверенностью, но есть свидетельства того, что он родился польским подданным на территории современной Украины и что его родители были помещиками православной веры. Он получил прекрасное образование, а затем поступил на службу к польскому королю Яну Казимиру в качестве придворного. Однако вскоре он оказался замешанным в скандале, был уволен из королевского двора и вынужден был вернуться на родину. Там его любовные проступки спровоцировали ревнивого мужа, который привязал его обнаженным к спине неуправляемой лошади и поставил перед неуверенностью в спасении. Выпутавшись из этого злоключения, он уехал на восток Украины и поступил на военную службу только что организованного Украинского казачьего государства, которое получило помощь России в свержении польского владычества и получило автономный статус в составе России.

Благодаря своим способностям и сообразительности Мазепа быстро продвинулся вперед, достигнув звания генерал-инспектора еще в свои 30 лет. Ему также удалось завоевать расположение влиятельных людей в Москве и, когда Петр I стал царем, завоевать их полное доверие. С помощью своих русских друзей он был избран гетманом (главой) Украинского казачьего государства в 1687 году.

Будучи гетманом, Мазепа счел необходимым уделять много времени борьбе с бунтующими и мятежными группами, находившимися под его юрисдикцией. Но ему удалось построить в этом районе новые школы и церкви и восстановить справедливость в отношении крестьян и рядовых казаков. Его главной целью стало освобождение своего народа от русского господства и образование под его властью независимого государства, включающего всю Украину. Тем не менее, он старался завоевать доверие царя, даже ценой отправки казачьих контингентов воевать за Россию, чтобы выиграть время для поиска помощи извне, необходимой ему для достижения своей конечной цели.

Война между Россией и Швецией, начавшаяся в 1700 г., подпитывала недовольство гетманского народа по мере того, как затягивалась, нарушая их торговлю и давая царю повод призывать все большее число их в бой. Надеясь извлечь выгоду из этого недовольства, а также воспользоваться враждебностью Швеции к России, Мазепа начал секретные переговоры в 1705 году со Швецией и Польшей, тогда еще при прошведском правителе. Результатом стало понимание того, что объединенная Украина, управляемая Мазепой, будет объединена с Польшей в обмен на оказание Мазепой помощи Швеции. Слухи об этих предательских делах дошли до царя Петра, но он сохранил веру в гетмана; а Мазепа, ожидая удобного случая присоединиться к шведам, продолжал сохранять видимость верности царю.

Когда шведский Карл XII вторгся в Россию осенью 1708 года, Мазепа считал, что его шанс настал. Он рассчитывал, что сможет призвать не только украинских казаков, но и других казаков и крымских татар, чтобы те последовали за ним на сторону Швеции. Когда Петр приказал привести своих казаков к русским, он сослался на болезнь как на предлог для задержки, надеясь выиграть время для организации крупномасштабного дезертирства. Однако вскоре он узнал, что этого времени у него не будет, так как один из самых доверенных царских генералов в сопровождении воинского контингента едет в Батурин, казачий штаб, для расследования.

Не имея другого выбора, кроме как бежать, не завершив подготовки к открытому прорыву, Мазепа в конце октября спешно покинул Батурин с примерно 1500 казаками и, призвав всех остальных казаков присоединиться к себе, направился к главному шведскому лагерю на севере часть Украины.