«Синдбад-мореплавець» аналіз — Dovidka.biz.ua
“Синдбад-мореплавець” аналіз арабської народної казки допоможе підготуватися до уроку та визначити яка тема, ідея, жанр, головна думка. Характеристика Синдбада мореплавця допоможе розкрити образ головного героя.
Зміст
- “Синдбад-мореплавець” аналіз
- Характеристика Синдбада-мореплавця
- “Синдбад-мореплавець” аудіокнига
Жанр. Чарівна казка
Тема: розповідь про пригоди та подорожі Синдбада відважного купця, мандрівника, відкривача нових земель.
Ідея: не треба втрачати розум, якщо потрапив у скрутне становище, потрібно намагатися його виправити, як це зробив Синдбад.
Головна думка: прославлення сміливого відкривача нових земель, а в його образі усіх люденй, які мають у житті активну позицію, досягають мети та успіху.
Головний герой казки – Сіндбад – Мореплавець. Це активна людина, любить мандрувати, пізнавати щось нове, захоплюється красою природи, нових міст, чемний, доброзичливий, прислухається до порад оточуючих його людей, скромний, вміє визнавати свої помилки.
Казка вчить бути сміливим у вчинках, витривалим у випробуваннях.
Особливості композиції циклу казок про Синдбада-Мореплавця:
Обрамлення, в якому зустрічаються Синдбад-Носій та Синдбад-Мореплавець, об’єднує частини циклу в одне ціле.
- Перша подорож — до острова, що виявився велетенською рибиною. Життя у царя Аль-Міграджана.
- Друга подорож — зустріч з птахом Рухх.
- Третя подорож – порятунок від нападу мавп; втеча зі сховища велетня-людожера.
- Четверта подорож — подорож до Індії та одруження з індускою. Зустріч із людожерами; мореплавець рятує себе сам.
- П’ята подорож — Синдбад стає рабом злого діда. Птах ар-рухх руйнує корабель; мавпяче місто; індійські горіхи.
- Шоста подорож — мандрівка до країни крилатих людей. Острів коштовностей, подарунок халіфові.
- Сьома подорож — остання подорож Синдбада. Синдбад стає шейхом над людьми, які літають; човен із сандалового дерева; одруження; повернення додому.
Синдбад-мореплавець — сміливий та сильний герой, який народився у багатстві. В молодості він втратив майже все, що залишив йому у спадок батько. Після пережитого Синдбад вирішив знайти свій шлях у житті. На останні гроші він придбав краму та став купцем. Але його цікавили не гроші, а допитливість та жага до пригод керували героєм.
7 подорожей Синдбада — це випробування, з яких герой виходить переможцем. Навіть у найтяжчих ситуаціях він не втратив оптимізму, винахідливості, кмітливості. Щораз він вирушає до таємничих островів, населених великими людожерами, величезними птахами, народами з дивовижними звичаями. Герой на власні очі бачив незвичайні дива, але куди б не заносила його доля, він завжди хотів повернутися на батьківщину.
“Перша подорож Синдбада” скорочено
Корабель Синдбада пристав до острова, який виявився спиною величезної риби.
Риба пірнула, корабель поплив, а Синдбад врятувався в кориті.
Він доплив до берегів країни, король якої любив чужинців.
Синдбад став служити в порту і питав всіх про Багдад.
Він зустрів капітана, який продавав його товари, вважаючи Синдбада мертвим.
Синдбад сам продав товари і відправився з кораблем в Багдад
“Друга подорож Синдбада” скорочено
Супутники забули Синдбада на острові і той знайшов величезне яйце птиці Рухх.
Птах Рухх занесла Синдбада в долину, з якої не було виходу.
На дні долини лежали гори алмазів і повзали величезні змії.
В долину кидали м’ясо, щоб до нього прилипли алмази, а орли витягли їх нагору.
Синдбад набрав алмазів і прив’язався до величезного шматка м’яса.
Орел витягнув Синдбада наверх, і він відправився в Багдад.
“Третя подорож Синдбада” скорочено
Синдбад знову відправився в плавання, і його корабель опинився біля берегів країни мавп.
Мавпи стали вбивати моряків, і Синдбад з товаришами втік.
Вони виявилися в печері одноокого велетня-людожера.
Синдбад виколов око велетню, але пліт мандрівників потопили інші велетні.
Синдбад з двома матросами врятувався, але на них напав величезний змій.
Синдбад сховався в ящику, а коли змій поповз, вийшов на берег і зловив корабель.
“Четверта подорож Синдбада” скорочено
Корабель Синдбада розбився, і він з моряками лпинився в країні людожерів.
Моряків відгодовували на забій, а Синдбад нічого не їв і втік.
Він виявився в іншій країні, подружився з царем і одружився.
Коли дружина Синдбада померла, його поховали з нею в печері.
Слідами звіра Синдбад вибрався з печери на берег моря.
Він забрав коштовності мерців і зумів оплатити проїзд до Багдада.
“П’ята подорож Синдбада” скорочено
Матроси корабля Синдбада розбили яйце птиці Рухх, і та потопила корабель.
Синдбад зустрів старого, який обманом змусив носити себе на шиї.
Синдбад напоїв старого, і втік, опинившись у незнайомій країні.
На місто ночами нападали величезні мавпи, а люди рятувалися в човнах.
Купець Мансур і Синдбад стали кидати в мавп камені і збирати кокоси.
Вони продали кокоси, і Синдбад зміг повернутися в Багдад.
“Шоста і сьома подорож Синдбада” скорочено
Корабель Синдбада потопили величезні риби, а сам він опинився на острові.
На плоту він проплив через печеру і опинився в незнайомій країні.
Старий-купець поселив Синдбада у себе, а той дізнався, що чоловіки країни вміють літати.
Синдбад піднявся в небо з одним і чоловіків, але крикнув, і вони впали.
Синдбад побачив змію, яка намагалася з’їсти людину.
Синдбад вбив змію, а Хасан-ювелір допоміг йому повернутися в Багдад.
“Синдбад-мореплавець” аудіокнига
АРАБСЬКА НАРОДНА КАЗКА СИНДБАД-МОРЕПЛАВЕЦЬ (ТРЕТЯ ПОДОРОЖ). УТВЕРДЖЕННЯ ЖАГИ ВІДКРИТТЯ СВІТУ, МУЖНОСТІ Й ЛЮДЯНОСТІ.
ВТІЛЕННЯ В ОБРАЗІ СИНДБАДА-МОРЕПЛАВЦЯ ВІРИ В ПЕРЕМОГУ ЛЮДИНИ НАД ОБСТАВИНАМИМета: ознайомити учнів зі збіркою арабських народних казок «Тисяча й одна ніч» у цілому та циклом казок «Синдбад-Мореплавець», що входить до цієї збірки; показати особливості збірки, в якій казки об’єднані завдяки оповідачці Шахразаді; розкрити специфіку сюжетотворення казок «Тисяча й однієї ночі»;дати загальну уяву про подорожі Синдбада та детально проаналізувати історію його третьої мандрівки; розвивати учнівське вміння цілісно сприймати твір та детально досліджувати ключові моменти та епізоди; вчити п’ятикласників повільному вдумливому прочитанню й осмисленню текстів.
Обладнання: збірка арабських народних казок «Тисяча й одна ніч»; схема мандрівок Синдбада-Мореплав ця; фрагмент з екранізації «Пригоди Синдбада-Мореплавця» (сутичка з драконом або сутичка з людожером).
Хід уроку
«Розповідай мерщій!»— вигукнув цар,
і Шахразада почала нову казку.
Казки «Тисяча й однієї ночі»
I. Організаційний момент
Учитель зачитує епіграф до уроку, створюючи проблемну ситуацію: хто ж така Шахразада і що за казки вона розповідала, якщо навіть цар не міг дочекатися її оповідей?
II. Вступне слово вчителя про історію відкриття арабських казок «Тисяча й одна ніч» європейцями та коротка характеристика збірки (огляд виставки видань збірки «Тисяча й одна ніч )
Для європейців відкриття збірки арабських казок, легенд, оповідок та повчальних історій відбулося у XVIII столітті.
Достеменно не відомо, коли саме виникла збірка, яким був її первинний склад, адже тривалий час казки Тисяча й однієї ночі існували на Сході в усній формі як і належить фольклору. Таємниця формування, розвитку збірки не розгадана вченими й дотепер і викликає багато суперечок. Однак абсолютно зрозуміло, що збірка створювалася впродовж декількох століть. її творцями були люди не досить письменні, але обдаровані від природи.
Відомо, що це гігантське зібрання ще в ранній редакції мало літературну «рамку»: казкам передувала оповідь про те, як жорстокий і нещадний цар Шахріяр щодня брав собі за дружину дівчину, а вранці віддавав наказ про її страту. Насамкінець його дружиною стала донька візира (царського міністра), гарна і мудра Шахразада, яка почала розповідати царю казки, прагнучи врятувати своє життя. Вона розповідала їх щоночі до самого ранку, обриваючи оповідь на самому цікавому місці (цей принцип ефективно використовується у сучасному кіно при створенні серіалів). Щодня цар відкладав наказ про страту Шахразади, захоплений її казками. І так тривало тисячу й одну ніч. Після чого вкрай зачарований цар подарував своїй дружині А коли настала тисяча перша ніч й вона закінчила останню розповідь, цар сказав їй:
— О Шахразадо, я звик до тебе й не страчу тебе, хоча б ти не знала більш жодної казки. Не потрібні мені нові дружини, бо жодна дівчина в світі не зрівняється з тобою.»)
Так Шахразада стала коханою дружиною султана Шахріяра, матір’ю його дітей, а не тільки врятувала своє життя.
Але це вже заключна оповідь збірки.
Кожен, хто читав цю збірку, запам’ятає чарівність вигадки, винахідливість авторів-оповідачів, що вміють здивувати й захопити читача непередбачуваними по-воротами сюжету, втручанням чарівних сил та випадку. Причому незмінно в кінці торжествує справедливість і добро, а зло виявляється покараним, яким би сильним воно не було.
Серед безлічі казок та історій, що розповіла Шахразада, були й оповіді про Синдбада-Мореплавця (всього сім історій про сім мандрівок героя). Синдбад весь час потрапляє в незвичайні обставини, наражається на небезпеку й виявляє надзвичайну кмітливість, розум, сміливість й шляхетність. Вчені вважають, що цикл (декілька творів, які поєднуються спільним героєм та таматикою) про Синдбада народився серед арабських моряків-купців, які вели торгівлю з Індією та африканськими країнами.
Синдбад — ім’я легендарного моряка, що потрапляв у низку пригод під час морських мандрівок на схід від Африки та на південь від Азії.
Вважається, що прообразом Синдбада був китайський мореплавець доби династії Мин Чжен Хе, який мав буддистське прізвисько Саньбао — »Три Скарби» або »Три Дорогоцінності». У своїх мандрівках Саньбао здійснив сім подорожей Західним океаном. Така версія існує незважаючи на мусульманське походження імені головного героя циклу.
Особливості композиції циклу казок про Синдбада-Мореплавця:
Обрамлення, в якому зустрічаються Синдбад-Носій та Синдбад-Мореплавець, об’єднує частини циклу в одне ціле.
Перша подорож — до острова, що виявився велетенською рибиною.
Друга подорож — зустріч з птахом Рухх.
Третя подорож— зустріч з велетнем-людожером.
Четверта подорож — подорож до Індії та одружен-ня з індускою.
П’ята подорож — Синдбад стає рабом злого діда.
Шоста подорож — мандрівка до країни крилатих людей.
Сьома подорож — остання подорож Синдбада.
III. Оголошення теми і завдань уроку, мотивація навчальної діяльності учнів
IV.
З’ясування первинних вражень від прочитання циклу казок про Синдбада
— Яка з історій про мандрівки Синдбада-Мореплавця прочитана вами? Хто з вас не зміг зупинитися й прочитав усі оповіді про пригоди цього героя? Хто користувався лише підручником, а хто працював з повним текстом?
— Про що твір? (Про подорожі та пригоди Синдбада-Мореплавця.)
— Висловте своє враження про прочитане. Чи цікаво вам було читати? Що саме утримувало вашу увагу? Що вас здивувало?
V. Аналітичне дослідження тексту та його композиційних особливостей
— Хто головний герой казок? Що вам про нього відомо? Підтвердіть свої відповіді виразним читанням цитат з тексту.
— Як дійшли до нас історії про мандрівки Синдбада-Мореплавця? (Їх розповіла Шахразада султану Шахріяру.)
— Що дивного ви помітили у формі оповіді? (Це те, що казки про Синдбада-Мореплавця, які розповідала Шахразада, розказані самим Синдбадом-Мореплавцем його бідному тезці Синдбаду-Носієві.
— Як ви думаєте, навіщо так багато оповідачів і навіщо потрібен ще й Синдбад-Носій? (Оповідь від першої особи робить казки про мандрівки Синдбада згадками та свідченнями самого героя. Крім того, творці казки вже тоді знали великий секрет літератури (фольклору) — твір має дійти до свого слухача чи читача. Синдбад-Носій стає спочатку слухачем, адже не міг Синдбад-Мореплавець говорити сам з собою, йому потрібно було бачити розуміння, здивування, співчуття слухача, й тому, коли його історії були закінчені, два
Синдбади стали друзями завдяки секрету співпричетності, який виникає між автором і слухачем (читачем). Чим більше людей знайомиться з оповідями про мандрівки Синдбада-Мореплавця, тим більш розширюється коло його шанувальників і друзів.)
Створення проблемної ситуації
— Навіщо було створювати такі дивні історії про майже тридцятирічні мандри Синдбада? Чому читачі в усьому світі так захоплюються ними? ( Після учнівських висловлювань учитель пропонує ближче познайомитися з головним героєм на основі аналізу тексту казок. Центром дослідження має стати «Третя подорож Синдбада-Мореплавця».)
VI. Аналітико-інтерпретаційне дослідження «Третьої мандрівки Синдбада-Мореплавця»
— Виразно прочитайте початок казки про третю подорож Синдбада. («Вже давно повернувся я з другої своєї мандрівки і жив добре та весело, радіючи своєму добробуту. Та через якийсь час знову скортіло мені помандрувати в незнані краї, і душа знудьгувалася за купецькою справою. «До Синдбада дійшли чутки про дивовижний острів Серендиб.)
Знайдіть у цьому фрагменті пояснення, чому Синдбад знову відправляється у далекі світи.
— Звідки розпочалася третя мандрівка? Яку закономірність ви помітили на початковому етапі усіх трьох подорожей?
— Чи відразу на мандрівників чекали негаразди? Що сказано про третю подорож на початку цієї історії?
— Що стало причиною відчаю капітана? Знайдіть у тексті цитати, що характеризують волохатих людей-мавп. Чим вони були небезпечні для купців-мандрівників? Як ви думаєте, чому мавпи не вбили мандрівників? Чи була зустріч з людьми-мавпами найбільшою небезпекою для купців на цьому острові? Доведіть це або спростуйте текстом казки. (Мавпи, вірогідніше за все, самі шукали способу втекти з острова, де панував велетень-людожер. Тому вони вигнали на берег усіх мандрівників, захопили корабель і «попливли хтозна-куди». Подорожні прийшли до «величезного палацу з товстими колонами і міцними стінами».)
— Чому мандрівники, побачивши у дворі купу кісток, не втекли, а посідали на лаву й поснули?
— Знайдіть у тексті опис чорного велета. Які деталі у зовнішності велетня вас дивують і лякають найбільше? Чому?
— Чому велетень, обмацавши Синдбада, випустив його? Яке яскраве порівняння допомагає нам усвідомити всю міру небезпеки, у яку потрапили подорожні? (Велетень обмацував їх «наче різник вівцю».) Хто і чому став першою жертвою людожера?
— Доведіть, що навіть у такій страшній і небезпечній ситуації людина має зберігати рівновагу, витримку, ясність мислення, а не піддаватися паніці та відчаю. Чому саме Синдбадова ідея порятунку стала основою спроби врятуватися від велетня-людожера? Хто з вас знає, з фрагментом якого всесвітньо відомого твору перегукується ситуація осліплення людожера у казці про Синдбада-Мореплавця?
— Чому осліплений людожер став для мандрівників ще небезпечнішим? (Він покликав собі на допомогу людожерку. ) Доведіть, що грубій силі людожерів протистоїть сила розуму та завбачливість людини. Яку ціну довелося заплатити мандрівникам за порятунок? (Живим залишилися тільки Синдбад та двоє його товаришів.)
— Які пригоди чекали на врятованих від людожера людей? Як ви думаєте, чому небезпеки чатують весь потрапили в нову халепу. «Ми раділи, що врятувалися від людожерів, але радість виявилася передчасною. Хіба порятує нас хтось від цього страшного дракона?» Дракон зжер обох товаришів Синдбада.)
Зачитайте фрагмент з третьої оповіді про Синдбада-Мореплавця, у якому розповідається, як героєві вдалося перехитрити дракона. Виокремте та прокоментуйте художні деталі тексту, які демонструють міру небезпеки для життя Синдбада та стан, у якому він перебував. Визначте, що допомогло героєві вижити й на цей раз.
— Доведіть, що доля весь час простягає Синдбадові руку допомоги. Як ви думаєте, чому?
— Який сенс має введення до третьої історії повернення Синдбаду його краму капітаном корабля? Виразно прочитайте діалог між капітаном корабля та Синдбадом. Як ви думаєте, чому капітан не відразу впізнав Синдбада? Чому для встановлення особистості Синдбада-Мореплавця крім з’ясування того, що містилося у мішках забутого на острові купця, потрібне було ще й свідчення очевидця дивовижних пригод героя казки?
— Доведіть, що серед творців казок про пригоди Синдбада-Мореплавця були купці та моряки. Який сенс має згадка про плавання до Індії? Як це співвідноситься з історією пізнання світу? Чому серед першовідкривачів нових земель передовсім були саме купці? Які історичні приклади відкриття Індії європейцями вам відомі? (Російський купець Афанасій Нікітін описав свою подорож до Індії в «Хождении за три моря». Мандрівка Христофора Колумба, що закінчилася відкриттям Америки, розпочиналася як пошук торгових шляхів до Індії. )
— Як ви вважаєте, які винагороди за життєві випробування Синдбада є найціннішими? Чи збігається ваша думка з точкою зору самого героя? Наведіть аргументи з тексту. Як і чому саме так поводиться герой, повернувшись до Багдада?
— Зробіть висновок, наскільки небезпечнішими у порівнянні з попередніми пригодами були випробування, зображені в третій оповіді про мандрівки Синдбада-Мореплавця. Що саме допомогло героєві вижити? Яку винагороду він отримав? Запишіть свої міркування у зошити.
— Чому, по-вашому, Синдбад-Носій не міг дочекатися наступного ранку? Яку роль у казках про Синдбада-Мореплавця відіграє зображення його стосунків із сухопутним тезкою?
VII. Підбиття підсумків уроку
Робота над фрагментом карти-схеми подорожі Синдбада.
Схема «Третя мандрівка Синдбада-Мореплавця»
Відправна точка — Багдад | ||
Мета подорожі: побачити острів Сенендиб | Країна волохатих (людей — мавп) Чорний велет-людожер Острів дракона | кмітливість допомогла врятуватися, осліпив людожера (наявні ознаки мандрівного сюжету, схожа ситуація описана у «Одіссеї» Гомера на острові циклопа Поліфема |
кмітливість і винахідливість (зробив захисний ящик з міцного дерева) | ||
мавпи забрали корабель, мандрівники поступились їм у силі | до острова дракона пристав той самий корабель, що загубив Синдбада (удача) | |
Повернення: до рідного міста Багдада | ||
Результат третьої мандрівки:
«. ..ми щасливо прибули у Багдад і я подався у свій квартал і привітав родичів та друзів. Я радів, що врятувався і повернувся в рідне місто, і роздавав милостиню, і дарував гроші вдовам та сиротам, і збирав друзів, і проводив час у бенкетах та розвагах. І я забув про все, що зі мною трапилося, про страхіття, яких натерпівся в дорозі, бо нажив у цій мандрівці таке багатство, що й не злічити. «
Перегляд фрагменту екранізації пригод Синдбада-Мореплавця (сутичка з драконом або сутичка з людожером з третьої мандрівки)
— Наскільки кіноверсія підсилює сприйняття напруги моменту? Чи співпало ваше уявлення про цей епізод з його втіленням у художньому фільмі? Як ви думаєте, чому?
— Що, на ваш погляд, було головною причиною подорожей Синдбада? («Жага до мандрів».)
— Як ви думаєте, яку мету передбачав народ, створивши цикл казок про пригоди Синдбада-Мореплавця? Чого в них більше — реалістичного чи фантастичного? Чому?
Висновок. Арабський народ, створивши цикл казок про Синдбада, втілив у художню форму невситиму жагу людства до пізнання навколишнього світу, розширення кордонів знань і можливостей, уславив силу духу й розуму звичайної людини, яка сама є творцем своєї долі. Для цього використана була низка пригод, які розкривають риси вдачі головного героя.
VII. Домашнє завдання
[Пример эссе], 1961 слов GradesFixer
История моряка Синдбада, описанная в «Развлечениях арабских ночей» и наполненная бесчисленными экономическими сделками, может быть понята посредством применения различных экономических моделей для выявления мотивов и движущих сил. силы главного героя. Оценивая действия Синдбада в этом сборнике сказок X века через призму экономики и применяя модели Homo Economicus (экономический или своекорыстный человек), Homo Reciprocans (ответственный или сотрудничающий человек) и Homo Islamicus (исламский человек ), мы можем сделать вывод, почему персонажи делают определенный выбор и идут на определенный риск. Это позволяет нам получить множество важной информации, которой мы в противном случае пренебрегли бы. Предположение о том, что Синдбад является «совершенным воплощением» Homo Economicus, — интересное, хотя в конечном счете неподтвержденное утверждение. Сосредоточившись на трех основных теоретических моделях, Homo Economicus, Homo Islamicus и Homo Reciprocans, мы можем охарактеризовать действия Синдбада, в конечном счете понимая, что он, похоже, не соответствует одной конкретной экономической модели, но соответствует критериям каждой из них.
Хотя эгоцентризм и жадность Синдбада соответствуют традиционным определениям Homo Economicus, его благотворительные действия и иррациональные меры для получения богатства делают это утверждение неоправданным. Чтобы применить эти теории к рассказу о Синдбаде, мы должны принять во внимание академический разговор, предшествовавший этой статье, и мнения ученых, которые тщательно изучили экономическую подоплеку этих историй. Также полезно обратиться к определениям экономистов каждой теоретической модели, чтобы правильно охарактеризовать действия нашего главного героя Синдбада. Кей и Милль согласны с изображением Homo Economicus, используя такие описательные слова, как «материалистический», «корыстный» и «стремление к богатству». Возможно, наиболее ценными для анализа ситуации Синдбада являются слова Квиггина о Homo Economicus: «Моральные соображения… не играют никакой роли». На протяжении всех путешествий Синдбада нам даются примеры его эгоцентризма с большим акцентом на его четвертом путешествии, где он убивает ради личной выгоды. Еще одна переменная, с которой согласны все трое ученых, заключается в том, что Homo Economicus «рассчитывает» и «способен судить о сравнительной эффективности средств для достижения этой цели» (Mill, n.p.). Это потенциальная ошибка в представлении о том, что Синдбад является идеальным примером Homo Economicus. На протяжении всей книги суждения Синдбада можно определить как иррациональные и рискованные. Два экономиста, Гинтис и Ромер, помогли разобраться в чертах характера Homo Reciprocan в книге «Человеческая сторона экономического анализа». В то время как многие экономисты, такие как Милль, используют Homo Economicus в качестве общей модели современного человека, Гинтис и Ромер утверждают, что «значительный объем эмпирических данных противоречит этой точке зрения». Они утверждают, что многие люди относятся к категории Homo Reciprocans. Эта модель помогает объяснить некоторые экономические решения Синдбада, когда он заботится о «благополучии других», и, как видно из многих историй, его готовность «сотрудничать и делиться с другими», особенно когда они ему помогают. Еще одной важной моделью, которую можно применить к этой ситуации, будет Homo Islamicus по многим причинам, особенно с учетом географического контекста истории и религиозного акцента, который Синдбад придает восхвалению Аллаха и религии. Тимур Куран утверждает, что Homo Islamicus, основываясь на законах 9 в.0005 Коран и Сунна, описывает человека, который может торговать для получения прибыли, но не может причинить вред другим этой деятельностью. Ему также запрещено зарабатывать больше, чем он должен. Единственная проблема с описанием — двусмысленность таких слов, как «нормы», «справедливый» и «разумный». Мы можем видеть параллели с Homo Islamicus, поскольку потребление Синдбада состоит из земли и благотворительности, а не из-за прелюбодеяния, вина и незаконных предметов. Изучив определение каждого профессионала, читатель может обнаружить, что Синдбад иллюстрирует не только одну теорию, но и часть их всех. При взгляде на эти определения становится очевидным, что Синдбад не может быть «совершенным воплощением» Homo Economicus. Чтобы доказать, что эти определения применимы к Синдбаду, и показать его неспособность полностью представить прототип Homo Economicus, необходимо провести исследование его семи путешествий, чтобы подтвердить это утверждение. Применение концепции Homo Economicus к персонажу Синдбаду — интересный и познавательный способ анализа его действий.
Подавляющее большинство определений Homo Economicus указывает на человека эгоистичного, жадного и лишенного морали. Мы находим неопровержимые доказательства этих черт в его способности жертвовать человеческими жизнями ради своей собственной, и хотя он постоянно корит себя за жадность, побуждающую его отправляться в новые путешествия, он не может устоять перед искушением богатства. Наиболее трогательные случаи эгоцентризма и отсутствия заботы о других обнаруживаются в четвертом и пятом путешествиях. Страница 162 включает отрывок: «Я нанес несчастной несчастной два или три сильных удара… [и] убил ее» и заканчивается словами: «Я совершил это бесчеловечное действие только для… провизии». Синдбад убивает 3 человек из-за воды и хлеба. Он оправдывает это тем, что ему нужны их ресурсы, чтобы жить, но это крайне эгоистичный поступок. Лишить жизни нескольких людей, чтобы обеспечить свою собственную, — крайний пример эгоцентричного характера Homo Economicus, представляющий Синдбада как надежный пример этой экономической модели. В своем пятом путешествии он убивает старика, напоив его, хотя это в некоторой степени оправдано, поскольку Синдбаду грозила непосредственная опасность смерти, если он не снял человека со своей шеи. Но он, несомненно, более агрессивен и жесток, чем нападавший. Хотя он мог бы воздержаться от убийства этого человека, это убийство более приемлемо, чем убийство других ради еды и воды, которые никогда не причиняли ему вреда.
Обращаясь к другому важному свойству Homo Economicus, стремлению к жадности, мы можем найти конкретные примеры ненасытности Синдбада. Им движет жадность, чтобы удовлетворить свою страсть к приключениям, продолжая семь отдельных путешествий. Его шестое путешествие начинается словами: «Я не мог не думать о себе как о причине собственной гибели и раскаялся, что когда-либо предпринял это последнее путешествие» (169). Он боится, что ему, наконец, придется заплатить цену за свою жадность. Тем не менее, эта цитата также может быть примером одного большого несоответствия тому, что Синдбад является Homo Economicus. Он снова и снова доказывает, что позволит своим эмоциям и жадности взять верх над собой, отправляясь в эти опасные для жизни экспедиции. Мы знаем, что он сожалеет об этом выборе, начиная большинство повествований со слов: «Удовольствия жизни, которую я тогда вел, вскоре заставили меня забыть о рисках, которым я подвергся в своих двух предыдущих путешествиях» (151). Шесть раз чуть не погибнув, он все же отправляется в седьмое плавание. Это показывает, что его потребность в деньгах затуманивает его суждение. Если мы возьмем определение Милля, то увидим, что Homo Economicus — это тот, кто «способен судить о сравнительной эффективности средств для достижения этой цели», и тот, кто знает «следствие погони за богатством» (Миль). Хотя Синдбад каждый раз возвращается с достаточным состоянием, достаточным, чтобы пожертвовать на благотворительность и купить хорошие поместья, он все еще стремится к большему. Согласно этой теории, разбогатев, Синдбад должен был прекратить свои путешествия. Тем не менее, его выбор продолжать движение нелогичен и противоречит принципу рациональности в Homo Economicus.
Другое направление расследования состоит в том, что Синдбад — это не Homo Economicus, а Homo Reciprocans. Синдбад, милостивый к тем, кто помогает ему и обязанный помочь тем, кто его обеспечил, предлагает драгоценности торговцам, помогающим ему во втором путешествии, и королю в четвертом путешествии. Это демонстрирует его готовность проявлять благодарность и отдавать материальные блага другим. Homo Reciprocans делится даже за личный счет. Тем не менее, Синдбада нельзя отнести к Homo Reciprocans из-за его пренебрежительного отношения к «благополучию других». С учетом многочисленных убийств, которые он совершает, его эгоизм является серьезным противоречием этой теоретической модели. Последняя теория, которую мы можем применить к Синдбаду, — это Homo Islamicus. Эта теория особенно интересна из-за религиозных аспектов этой книги и сеттинга. Он фокусируется на морали с особым акцентом на благотворительности. Хотя мы обнаруживаем, что Синдбад обладает эгоистичными характеристиками Homo Economicus, во втором, третьем и четвертом путешествиях он, по его словам, «много дал бедным» (156) и не тратит свои деньги на такие вещи. как прелюбодеяние и азартные игры. Исламскому человеку разрешено «торговать для личной выгоды», поэтому род деятельности Синдбада является приемлемым способом получения богатства. Однако от Homo Islamicus, как и от Homo Reciprocans, «необходимо избегать причинения вреда другим», и Синдбад явно не особо заботится о других. Homo Islamicus «воздерживается от искушений немедленной выгоды, когда таким образом он может защищать и продвигать интересы своих собратьев» (Kuran, np). И хотя он торгует ради наживы и отдает на благотворительность, как от него требуется, иногда он делает это за их счет, и можно утверждать, что он живет в избыточном богатстве, которое превышает количество богатств, которые он должен иметь. На протяжении всей этой статьи были исследованы и опровергнуты доказательства за и против характеристики Синдбада как «идеального воплощения» Homo Economicus. Хотя он иллюстрирует многие черты этой экономической модели, его операции в значительной степени заимствуют переменные у Homo Reciprocens и Homo Islamicus.
После рассмотрения каждого из трех основных теоретических архетипов Синдбад не подходит ни под один из этих вариантов. Хотя аудитория настаивает на том, чтобы подогнать действия Синдбада под одну простую модель, это не совсем реалистичный способ изобразить его экономический выбор и мотивы. Он сильно заимствует идеи у всех трех. Применяя подобные экономические идеи к художественному тексту, мы должны понимать множество ограничений, из-за которых персонажи могут отличаться от моделей. Трудно поместить персонажа арабского сборника сказок 10 века в современные экономические модели, зародившиеся на Западе. Хотя у моделей есть ограничения, они помогают оценить эту историю. Глядя на более широкую картину, в рамочной истории Шахерезада очень похожа на Синдбада. Они оба каждый вечер рассказывают новую историю и пытаются соблазнить своих слушателей возвращаться и слушать каждую ночь. Шахерезада рассказывает эти истории о богатом человеке, который удивительно щедр, зарабатывает и дает много денег, чтобы попытаться убедить короля Шахриара быть щедрым и добрым. Синдбад никогда не сдается, когда с ним случаются плохие вещи, и только если его настойчивость приносит богатство. Если царь оставит надежду на женщин и на доброту из-за своей жены, он никогда не получит ничего хорошего. Синдбад помогает нам понять трудности, с которыми сталкиваются экономисты при классификации потребителей. Истории Синдбада показывают, что многие люди стремятся к богатству и могут делать эгоистичный выбор, но при этом имеют моральные обязательства. В конце концов мы узнаем, что люди сложны, иррациональны и их трудно классифицировать.
Процитированные работы Кей, Джон, «В поисках личного интереса». Файнэншл Таймс. 30 июля 2002 г. Интернет. 27 января 2015 г. Куран, Тимур, «Экономическая система в современной исламской мысли: интерпретация и оценка». Международный журнал ближневосточных исследований. 18.2 (1986): 135. Мак, Роберт, изд. Развлечения арабских ночей. Оксфорд: Оксфорд вверх, 2009 г. Печать. Милль, Джон Стюарт, «Опыт V: Об определении политической экономии и о методе ее исследования». Очерки некоторых нерешенных вопросов политической экономии. Лондон: Паркер, 1844, 137. Печать. Куиггин, Джон, «Экономический рационализм», Crossings 2.1 (1997): 3-12. Ромер, Пол и Гинтис, Герберт, «Человеческая сторона экономического анализа: экономическая среда и эволюция норм и предпочтений». 15 июля 1998 г. 1. Интернет. 6 сентября 2015 г. http://www.umass.edu/preferen/gintis/human.pdf
Арабские ночи: тысяча и одна ночь «Семь путешествий Синдбада-моряка: путешествия 3 и 4» Сводка и анализ
Лучшее резюме в формате PDF, темы и цитаты. Больше книг, чем SparkNotes.
Арабские ночи: тысяча и одна ночь
к Аноним — Арабские ночи
Купить учебное пособие
Купить учебное пособие
Резюме
Третье путешествие Синдбада
Снова бедный носильщик Синдбад присоединяется к другой компании, чтобы узнать о путешествиях Синдбада. После обеда он рассказывает о третьем плавании.
В очередной раз Синдбаду наскучила жизнь на суше в Багдаде, и он отправился в море. После ужасного шторма его корабль оказался недалеко от берега странного острова. Капитан корабля предостерег их от швартовки там, что оказалось хорошим советом, поскольку вскоре к кораблю подошла стая двухфутовых волосатых дикарей, чтобы атаковать его.
Когда лохматые люди угнали судно, они оставили команду на другом, близлежащем острове. Там им повезло еще больше. Они обнаружили прекрасный дворец, который исследовали, пока не пришли в комнату, усыпанную человеческими костями. Прежде чем они успели сбежать, в дверь ворвался великан-каннибал. У него были острые зубы и только один глаз. Съев толстого капитана, великан-людоед оставил мужчин там.
На следующий день мужчины могли свободно бродить по острову, но не могли найти другого места для укрытия. Той ночью великан съел еще одного члена экипажа, и Синдбад разработал план побега. Мужчины построили плоты из коряги, а затем вернулись в логово великана, где он спал. Они ударили его горящей палкой в глаз и смогли сбежать на своих плотах, пока он страдал от боли и смятения.
Но они еще не были в безопасности — помощник великана начал бросать валуны в плоты, потопив все, кроме того, на котором ехал Синдбад, и утопив большую часть команды. В конце концов плот Синдбада причалил к берегу другого острова, но этот был не менее опасен. Вскоре после того, как они приземлились, на них напала гигантская змея, проглотившая одного члена экипажа. На следующий день он проглотил еще одного, оставив Синдбада в покое.
К счастью, мимо проплыл корабль и отправил судно, чтобы спасти одинокого моряка. Так совпало, что это был тот самый корабль, который покинул его во время второго плавания. Он отправился домой, снова торгуя по пути, чтобы прибыть в Багдад богаче, чем когда-либо.
Завершив рассказ, Синдбад снова дает деньги носильщику и приглашает его и его компанию на следующую ночь, чтобы узнать о четвертом путешествии.
Четвертое путешествие Синдбада
На следующий день Синдбад продолжает свой рассказ.
Он снова устал от безделья в Багдаде и снова отправился в море. Как обычно, его лодка потерпела кораблекрушение на острове, на этот раз из-за урагана.
На острове он и его команда обнаружили несколько голых дикарей, которые дали им поесть странные травы. Синдбад заметил, что голые дикари сами травы не едят, а потому воздержались. Достаточно скоро все остальные члены экипажа сошли с ума от наркотиков, бессмысленно болтая.
Затем дикари откармливали обезумевших членов экипажа, готовясь съесть их. Синдбад отказался от любой еды, и ему разрешили немного побродить по острову, так как его худоба не вызывала у них аппетита.
Однажды Синдбад сбежал из-под стражи и семь дней жил в глуши. В конце концов, он наткнулся на торговцев, которые собирали перец на пляже. Они забрали его на свою родину, на остров, где с ним подружился богатый король. Впечатленный Синдбадом, богатый король умолял Синдбада остаться с ними навсегда и предложил ему в качестве соблазна красивую невесту.
Но после женитьбы Синдбад узнал об ужасающем обычае острова: если твоя супруга умирает, тебя хоронят заживо вместе с ней и семейным богатством. Вскоре островная жена Синдбада умерла, и, несмотря на его протесты, он был похоронен вместе с ней в общей могиле с достаточным количеством провизии, которого хватило бы только на несколько дней.
Он был на грани голодной смерти, когда в землю опустили еще одну пару: мертвого мужа и живую жену. Синдбад забил жену до смерти, оставив ее провизию себе. Он продолжал эту практику некоторое время, пока однажды не заметил маленькое животное, копающееся в гробнице. Он пошел по пути животного, в конце концов обнаружив выход к береговой линии, откуда его спас проплывающий мимо корабль.
Поскольку он забрал все драгоценности из гробницы, он снова стал богаче, когда вернулся в Багдад. Он пожертвовал большую часть своего нового богатства мечетям и беднякам, а часть оставил для субсидирования своей увеселительной жизни.
После того, как Синдбад заканчивает, гости, включая привратника, объявляют, что это самая захватывающая история Синдбада.
Анализ
Если вы когда-либо изучали греческую литературу или знали что-нибудь о греческих мифах, то должны были заметить очень заметное сходство между рассказами о путешествиях Синдбада и некоторыми из этих популярных историй. Арабы были преданными исследователями греческой литературы, поэтому, несомненно, на них повлияли эти классические сказки. Как упоминалось ранее, истории о Синдбаде во многом обязаны эпической традиции, особенно той, которую практиковал Гомер.
Многие злоключения Синдбада в этих путешествиях очень похожи на те, что подробно описаны в Одиссее Гомера , где рассказывается о возвращении греческого героя Одиссея домой с Троянской войны. Считается, что «Одиссея» была написана примерно в 8 веке до нашей эры, а большинство рассказов «Тысячи и одной ночи» , вероятно, появились примерно в 800 году нашей эры. Без сомнения, эти арабские рассказчики потратили много времени на изучение «Одиссеи» .
Путешествия три и четыре, в частности, очень похожи. Встреча с великаном-каннибалом очень напоминает стычку Одиссея с циклопом Полифемом. Полифем съедает многих членов экипажа Одиссея, как великан съедает Синдбада, и оба героя побеждают существо одинаково: засовывая ему в глаз пылающую палку. В отместку оба монстра бросают камни в убегающие корабли.
Далее, встреча с дикарями в четвертом путешествии напоминает встречу Одиссея с пожирателями лотоса и колдуньей Цирцеей. А побег Синдбада из подземной гробницы взят из истории мессенца Аристомена, который избежал ямы с лисой в качестве проводника. (Этот последний пример взят из другого греческого мифа, отличного от тех, что использовались в Одиссее . )
Как Синдбад сравнивается с самим Одиссеем? У них обоих одинаково умные и героические личности, поскольку они всегда придумывают план в щекотливой ситуации. (Кроме того, они оба стремятся спасти себя с помощью своих планов, в то время как многим членам их команды не так повезло.) Они оба находчивы и сообразительны. Основное различие между ними заключается в их мотивации. Одиссей не совершал своего путешествия добровольно; он просто изо всех сил пытался вернуться домой после долгой и дорогостоящей войны. Синдбад, однако, продолжает путешествовать по собственному желанию в поисках богатства и приключений.
Это подводит нас к важному вопросу: почему Синдбад продолжает уплывать прочь от своей безбедной жизни, хотя каждый раз непременно умудряется нарваться на неприятности, которые едва не приводят к его собственной гибели и, безусловно, приводят к гибели других людей. другие. Здесь, безусловно, есть некоторые последствия жадности; каждый раз его коварные путешествия, кажется, того стоят, когда он возвращается домой с несравненным богатством. Действительно ли им движет жадность, или он правдив, когда говорит своим слушателям, что это была просто жажда приключений, которая толкала его вернуться в море? Возможно ли, чтобы кому-то было , что должен быть искателем острых ощущений?
Один из ответов лежит в культуре того времени. В исламской культуре того времени существовали некоторые философии, предполагавшие, что Аллах вознаграждает добродетель богатством. Конечно, истории Синдбада составлены таким образом, чтобы оправдать его богатство рассказами о его силе и добродетели. Поэтому слушатели в то время могли не заметить различия между жадностью и добродетелью — одно было отражением другого. Конечно, Синдбад подчеркивает эту связь, не только рассказывая о своих дарах бедным и мечетям, но и каждую ночь отдавая деньги носильщику.
Есть еще одна интригующая параллель между Синдбадом и Одиссеем, помогающая понять стремление Синдбада к исследованиям. Поэма Альфреда Лорда Теннисона «Улисс» (римское имя Одиссея) описывает беспокойство Одиссея дома на суше и его желание вернуться в море. Хотя этот авантюрный плевок явно не выражен в оригинальной Odyssey , интересно отметить его сходство с ситуацией Синдбада. Эту жажду приключений испытывают все моряки и купцы в разные периоды истории.
И, конечно же, именно из таких людей получаются захватывающие приключенческие истории. Эти путешествия на самом деле немного углубляют психологию Синдбада в том, как они отличают его от других людей. Во-первых, он не такой конформный, как его товарищи. Например, он отказывается есть травы. Это говорит о его независимом духе. Во-вторых, он проявляет прагматизм, когда забивает женщину до смерти в могиле. Он выражает свою моральную дилемму по поводу решения, но не признает, что поставил под сомнение образ действий. Вместо этого он считает свое собственное выживание первостепенным, особенно потому, что он не верит, что другие способны сбежать в любом случае. Несмотря на всю свою добрую волю, Синдбад ясно осознает свою исключительную силу и способности. Возможно, это помогает объяснить, почему он чувствует себя настолько обязанным рассказывать эти истории бедному носильщику, который носит его имя.