“Створення світу” Біблія | Література
“Створення світу” з Біблії
Колись давно Господь створив Небо і Землю. Небо було прекрасним і щасливим місцем. На ньому жили Бог-Отець, Бог-Син і Бог-Дух Святий. Жили на небі також і ангели.
Земля була холодною, темною і пустельною. Ніхто не жив на ній. Тому Господь вирішив і Землю зробити прекрасною. І створив Він те, чого ніколи не було.
У Перший день творіння Господь сказав: “Хай буде світло”. І з’явилося світло. Господь знав, що світло буде кращим за кромішню пітьму. Бог – мудрий. “Я наречу світло – днем, – сказав Господь, – а пітьму – ніччю”.
На Другий день творіння Господь подивився на Землю. На ній було багато води, яка покривала все. Тоді Господь сказав – і з’явилось блакитне небо, яке наповнилось чистим повітрям і білими хмарами.
На Третій день за словом Бога з’явилася суша з-під води; вся вода зібралася в глибокі місця, утворені для цього Богом. “І назвав Бог суходіл землею, а згромадження вод назвав морями”… Море завжди перебуває в русі, але ніколи не може перейти воно далі того місця, яким обмежив його Бог. Бог звелів, і земля вродила траву. Виросли зілля, трава, дерева, квіти.
Бог знав, що рослинам необхідні світло й тепло. І створив Бог, як говорить нам Біблія, велике яскраве світило – сонце, а для ночі – місяць та зорі. І запалив Бог на небі сонце, аби зігрівати весь світ. Сонце допомагало рости рослинам, розподіляло час за днями, місяцями й роками, а також змінювало пори року на весну, літо, осінь, зиму. Бог створив місяць зі срібним світлом, аби освітлювати ніч. У пітьмі Він розсипав мільярди сяючих зірок. Кожній зірці Бог дав своє ім’я. Це був День четвертий.
На П’ятий день творіння Бог подивився на небо, на моря і подумав: “У них треба вдихнуть життя”. Тож промовив: “Води, збагатіться рибою! Небо, зазвучи птахами!”. І раптом у морях, озерах і ріках заплюскотіли великі й маленькі риби з довгими, короткими, яскравими, темними й різнобарвними хвостами. Зненацька в небесну вись майнуло птаство. Орли полетіли над горами, а чайки – над океанами. У пшеничних полях снували строкаті перепели, а над зеленими луками кружляли граціозні ластівки. У кожної пташки була своя пісня. Бог потурбувався про всіх. Господь спостерігав за рибами морськими і птахами небесними, і Йому було приємно. Кожну пташку й рибу Він наділив дивовижною здатністю продовжувати свій рід.
На Шостий день, за словом Божим, з’явилися на землі тварини: вівці, корови, коні і всякого роду звірі повиходили із землі; з’явилися також бджоли, мурахи, черв’яки. Після цього Бог створив людину. Бог сказав: “Створимо людину за Пінним образом і подобою”. До кого звернувся Бог з цими словами? До Свого Сина Господа Ісуса Христа. Син Його брав участь при створенні світу. “На початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог”. Бог створив тіло людини із пороху земного і вдихнув у ніздрі його живе дихання. Людина отримала душу і тіло. Людині була дана таким чином здатність пізнавати Бога. Потім Бог послав чоловікові міцний сон, узяв його ребро і перетворив те ребро на жінку. Всіх створених тварин (істот) Бог віддав для піклування Адамові та Сві. Він благословив їх, поселивши в саду Едемському, і доручив Адамові стерегти рай. Коли Бог закінчив усі справи Свої, то побачив, що все, що Він зробив, було дуже гарним. Він був задоволений тим, що створив. Усе було прекрасним. Світло було яскравим, повітря було наповнене пахощами, сяйво сонця і місяця переповнювало небеса, птахи і звірі, і всі живі істоти були здоровими й щасливими, але щасливішими від усіх були Адам і Єва, тому що вони могли думати про Бога і славити Його.
На сьомий день Господь відпочивав від титанічної роботи, яку закінчив. Бог благословив сьомий день і сказав: “Цей день буде святим днем”. Відтоді тисячі літ народ Божий відпочиває на сьомий день і схиляється перед Господом, мудрим і великим Творцем.
Так були створені небо і земля у всьому їх розмаїтті.
Loading…neimovirne.ru
про створення світу, про перших людей Адама і Єву, про потоп на землі.
На шостий день Бог сказав:
«Створімо людину за образом Нашим і за подобою Нашою. І нехай панують люди, яких Ми створимо, над рибами морськими й над птахами небесними, й над усіма тваринами, й над усією землею».
Так Бог і зробив: Він створив чоловіка за Своїм образом і подобою. Він створив чоловіка з пороху земного, а потім подихом життя дмухнув йому в обличчя — і той ожив.
Потім Бог привів до чоловіка всіх тварин, щоб той дав їм імена. І чоловік назвав усіх тварин і дав імена птаству небесному та польовій звірині. Однак Господь Бог ще хотів, аби чоловік мав собі друга, який у всьому допомагав би йому. «Негаразд чоловікові бути самотнім», — сказав Бог.
Проте серед усіх тварин не знайшлося помічника, що дорівнював би чоловікові. І вчинив Господь Бог, що на чоловіка спав міцний сон; коли той заснув, Бог вийняв одне з його ребер, створив з цього ребра жінку, і привів її до Адама.
І промовив чоловік:
«Так, оце кістка від кісток моїх і тіло від тіла мого. Нехай вона називатиметься чоловіковою».
Відтоді й повелося, що чоловік залишає своїх батьків і живе зі своєю дружиною. І стають вони обоє як одна людина.
Поблагословив їх Бог і сказав їм: «Плодіться на землі й наповнюйте її, володійте землею, пануйте над морськими рибами і над птаством небесним. До їжі Я даю вам різну ярину й плоди дерев. І усьому живому на землі Я даю на поживу траву».
І побачив Бог, що все, що Він створив, — добре. І був вечір, і був ранок: день шостий.
І скінчив Бог сьомого дня творити світ. Тому Він поблагословив сьомий день і освятив його, бо в нім відпочив він від усієї праці Своєї.
Коли Господь Бог творив світ, Він вибрав особливе місце на сході й насадив там райський сад. Там текли річки й росли дерева. Багато
було чудових дерев, і їхні плоди були придатні для їжі, але серед них було два особливих дерева. Одне з них — Дерево життя, а інше — Дерево пізнання добра й зла.
Там оселив Бог чоловіка, аби той плекав цей сад і беріг його. І сказав Господь Бог чоловікові: «У цьому саду ти можеш їсти плоди з будь-якого дерева. Тільки плоди з Дерева пізнання добра й зла не їж ніколи. Бо як зірвеш цей плід і з’їси його, — помреш».
Адам і його дружина тоді ще не носили жодного одягу й ходили голі, але не соромилися цього.
Різні звірі й птахи жили у Раю. Серед них був і змій — найхитріший серед звірів. І вирішив він так учинити, щоб чоловік порушив Божу заповідь.
Якось він запитав жінку: «Чи справді Бог заборонив вам їсти плоди з усіх дерев, що ростуть у цьому саду?»
«Ні, — відповіла жінка змієві. — Ми можемо їсти плоди будь-якого дерева. Лише плоди з дерева, котре росте посеред саду, нам їсти не можна, тому що Бог сказав: «Не їжте від цього дерева й не торкайтеся його, бо помрете».»
На це змій сказав: «Ні, ви не помрете! Але Бог знає, що того дня, коли ви скуштуєте ці плоди, ваші очі відкриються, ви довідаєтеся, що таке добро і що — зло, й самі станете як боги».
Жінка поглянула на дерево ще раз і побачила, що добре дерево на їжу і принадне для очей, і приманювало, щоб усе знати. І тоді вона зірвала плід з дерева і з’їла його, а інший дала своєму чоловікові, щоб і він скуштував. Коли ж вони з’їли ці плоди, то раптом виявили свою оголеність і засоромились.
Із цієї миті усе змінилося. Адамові та його дружині здавалося, що змінився світ, проте змінилися вони самі: адже вони порушили свої стосунки з Творцем. Уперше в житті Адам злякався Бога.
«Де ти, Адаме?» — покликав його Господь.
Проте лячно стало чоловікові, і він сховався разом з дружиною межи дерев. Господь Бог знову покликав його, і тоді Адам відповів Йому: «Я сховався, бо боюсь, мені соромно, що я зовсім голий і на мені нема жодної одежини».
«Хто сказав тобі, що ти голий? — запитав його Бог. — Чи не скуштував ти часом плодів з того дерева, від якого Я заборонив тобі їсти?»
Чоловік відповів:
«Жінка, що була зі мною, дала мені з дерева, і я їв».
Тоді Бог запитав жінку:
«Що ж ти накоїла?»
Жінка відповіла: «Змій спокусив мене і я скуштувала».
Бог сказав змію:
«За це ти будеш проклятий».
А потім звернувся до Адама:
«Через твій непослух, через те що ти їв плоди забороненого дерева, уся земля буде проклята. І життя твоє більш не буде легким, а будеш ти в поті чола свого добувати собі хліб. І ти помреш і повернешся у землю, з якої створений».
Зробив Бог Адамові та його дружині шкіряний одяг і вислав їх з райського саду, щоб вони обробляли землю. А біля входу до саду поставив Херувима й обертанний полум’яний меч, щоб стерегти дорогу назад до Раю і до Дерева життя.
Тоді Адам дав ім’я своїй дружині й назвав її Євою. Вона стала матір’ю всіх людей, що народилися на землі.
shalash.dp.ua
Біблійні легенди Про створення світу
Біблійні легенди
Про створення світу
Спочатку Бог створив небо і землю, потім світло. Світло назвав «день», а темряву — «ніч». Другого дня Бог створив твердь посеред води, назвав землею, а воду — морем. На землі виросла трава, злаки, що давали насіння, дерева. Далі Бог створив риб, плазунів, птахів.
Про перших людей Адама і Єву
І створив Бог людину за своїм образом та подобою, дав владу над рибами, птаством, худобою, плазунами. Це був день шостий. Бог створив чоловіка. І був той чоловік, Адам, зовсім самітний. Коли він заснув, Бог вийняв у нього ребро і створив із нього жінку, Єву. Чудово жили в райському саду Адам і Єва. Все їм дозволялося, окрім як їсти плоди з дерева пізнання добра і зла. Диявол в образі змія спокусив Єву — вона спробувала плід забороненого дерева, ще й Адама вмовила зробити це. Бог дізнався, розсердився і вигнав Адама і Єву .з раю. Тепер вони стали смертними: Адам повинен був усе життя працювати в поті чола, а Єва — в муках народжувати дітей. Так пішли на землі перші люди і було скоєно перший грі.
ВАВИЛОНСЬКА ВЕЖА
Це було так давно, що вже ніхто й не пам’ятає, коли це було. Розповідають, одначе, буцімто в ті часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли. І закортіло людям лишити пам’ять про себе довічну:
— А нумо зберемося разом та й побудуємо вежу високу! — мовив один.
Зраділи всі та й загукали:
— Ми збудуємо вежу, ми збудуємо вежу аж до самого неба!
Обрали гору високу — та й почалася робота! Хто глину місить, хто з неї цеглини ліпить, хто у печах обпалює, хто на гору підвозить. А на горі вже люди ждуть, цеглини приймають та з них вежу складають.
Всі працюють, усі співають, весело всім.
Будувалася вежа не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п’ять мільйонів! Та й собі довелося будинки побудувати, аби було де після трудів одпочивати, а побіля будинків насаджати дерев та кущів, аби птицям було де співати.
Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася вежа. Місто Вавилон. А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча. І кожен уступ цієї вежі фарбували в інший колір: у чорний, жовтий, червоний, зелений, білий, жовтогарячий. Верх придумали зробити синім, щоб був наче небо, а покрівлю — золотою, щоб, як сонце, виблискувала!
І ось вежа майже готова. Ковалі вже золото кують для покрівлі, маляри пензлі занурюють у відра із синьою фарбою. Та ранком, звідки не візьмись, поміж людей з’являється сам Бог Ягве. Не сподобався йому їхній замір* — досягти неба, де живе Бог.
«Це тому примудрилися вони свою вежу вибудувати,— подумав він,— що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!»
І наслав Ягве на землю страшенну бурю. Поки буря вирувала, вітер поніс усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити.
Невдовзі буря вщухла, і люди знову стали до роботи. Вони ще не знали, яка біда їх спіткала. Покрівельники пішли до ковалів сказати, щоб ті швидше кували листи для покрівлі. А ковалі не розуміють ані слова.
В усьому місті Вавилоні люди перестали розуміти одне одного.
Маляр кричить:
— Фарба скінчилась!
А в нього виходить:
—Но мор пент!
— Нічого не розумію! — кричить йому інший.
А виходить:
—Женком пренепа!
І по всьому Вавилону лунають слова, зрозумілі одним і незрозумілі іншим.
— Віндадори!
— Маракірі!
— Бобеобі!
— Дзин!
Покидали всі роботу, блукають, наче у воду опущені, та шукають: хто б міг їх зрозуміти?
І почали люди збиратися купками — хто з ким однаково говорить, той і намагається триматися того. І замість одного народу вийшла сила-силенна різних народів.
І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону — будувати свої міста. А вежа почала потроху розвалюватися.
Але подейкують, що досі у кожному місті можна знайти уламки цегли від Вавилонської вежі. Тому що багато хто носив їх із собою на згадку про ті часи, коли на землі мир панував і люди розуміли одне одного.
І до сьогодні всіма мовами світу люди розповідають оцю легенду про недобудовану Вавилонську вежу.
Примудрилися, покрівельники, недобудовану.
Замір — тут: намір, бажання щось зробити.
КАЇН І АВЕЛЬ
В Адама і Єви було двоє синів. Старшого звали Каїн а молодшого — Авель. Каїн орав землю, та землі любив. І зірок не любив, і птахів не любив, і дерев ні любив. Каїн усім заздрив і всіх ненавидів, тому що вії був злий і жорстокий. Коли птахи пролітали понад землею, Каїн кидаї у них каміння: заздрив птахам, що вони вміють літати. Коли зірки спалахували в небі, Каїн і в зорі кидав каміння, тому що зірки вміли світити. Коли опівдні дерева кидали на землю тінь, Каїн обламував гілки — він і тіні чужій заздрив! Злою людиною був Каїн, дуже злою. А брат Каїна — Авель — був веселий і добрий. Він випасав овець. З ранку й до вечора блукав зі своєю отарою широкими луками, грав на сопілці, співав пісень. Зірки, дерева й птахи слухали його пісні. То були перші пісні на землі. Птахи, дерева й зірки полюбили Авеля. А Каїна почали боятися. Якось холодної ночі надумали брати розпалити вогнище. Довго Каїн розпалював своє вогнище. Та не слухався вогонь злих Каїнових рук. Не горів. А під добрими руками Авеля вогнище спалахнуло відразу. Затріскотіли гілки, наче тільки чекали доторку легких пальців Авеля. Заграло полум’я. Весело зробилося навкруги, тепло. Заспівав Авель пісню про вогонь і про зірки, про те, як гарно жити. Позаздрив Каїн Авелю, що вогнище в нього розгорілося. Підняв із землі камінь і вбив брата свого. Урвалась пісня. Упав Авель на землю. Покотилася сопілка. Не вигравати їй більше веселих пісень. Озирнувся Каїн. Навкруги — нікого. «Ніхто й не бачив, як я убив Авеля, ніхто й не довідається»,— подумав Каїн. І втік до лісу. Скрадається Каїн лісом, раптом чує — дерева зашепотіли: «Каїне, де твій брат Авель?» Кинувся Каїн від дерев у степ, а над ним зірки піднялися та як задзвонять із небес: «Каїне, де твій брат Авель?» Заметушився Каїн: куди втікти від зірок? До землі ригнувся, плазує, наче павук, очима косує. Прокинулися птахи. З усіх боків галасують: «Каїне, ї твій брат Авель?» І здалося Каїну — то всесвіт кричить йому навздогін: «Де твій брат Авель?»
— Хіба я вартівник своєму братові? — зухвало відповів Каїн. Збагнув Каїн, що хоч нікого й не було, коли він убив Авеля, та бачили те зірки, дерева, птахи…І зненавиділи люди Каїна за те, що він заплямував землю кров’ю. І прокляли його. І його ім’я. Відтоді минуло багато-багато віків. Багато зірок згасло. Люди народжувалися і помирали. Мінялися звичаї. Забувалися казки. Але й до сьогодні про лиху, заздрісну людину кажуть: Каїн. Або окаянний*. Скрадається, благословилося, зненавиділи, заплямував. Окаянний — грішний, проклятий.
Послухай легенду у виконанні вчителя або товариша, який гарно читає. Що тебе у ній вразило? Що було незрозумілим? Якими змальовано Каїна і Авеля? У чому був переконаний Каїн, вчинивши кривавий злочин? У яких рядках тексту про це сказано? Про що запитували злочинця дерева, зірки, птахи? Що прославляється і що засуджується в легенді?
Перевір, чи правильно ти зрозумів слова і вирази з тексту: на світ благословилося — почало світати; очима косує — на всі боки озирається; прокляли — осипали словами, що виражають різкий осуд, обурення.
vseosvita.ua
СТВОРЕННЯ СВІТУ – БІБЛІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ
БІБЛІЯ ДЛЯ ДІТЕЙ
СТВОРЕННЯ СВІТУ
Бог створив світ за шість днів.
І сказав Бог: “Хай станеться світло!” День перший.
На другий день Бог сказав, і утворилася вода вгорі, ця вода називається хмарами. Потім він створив і воду внизу. Повсюди можна було бачити воду. Тоді Бог наповнив весь простір повітрям…
На третій день за словом Бога з’явилася суша з-під води; вся вода зібралася в глибокі місця, утворені для цього Богом. “І назвав Бог суходіл землею, а згромадження вод назвав морями”… Море завжди перебуває в русі, але ніколи не може перейти воно далі того місця, яким обмежив його Бог. Бог звелів, і земля вродила траву. Виросли зілля, трава, дерева, квіти.
На четвертий день Бог сказав, і з’явилося місяць і зірки. Бог повелів сонцю сходити кожного ранку і заходити з вечора… “Сонце знає свій захід”.
На п’ятий день Бог почав творити живі істоти. Він сказав, і води наповнились рибою, на деревах і в повітрі з’явились птахи.
На шостий день, за словом Божим, з’явилися на землі тварини: вівці, корови, коні і всякого роду звірі повиходили із землі; з’явилися також бджоли, мурахи, черв’яки. Після цього Бог створив людину. Бог сказав: “Створимо людину за Пінним образом і подобою”. До кого звернувся Бог з цими словами? До Свого Сина Господа Ісуса Христа. Син Його брав участь при створенні світу. “На
початку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог”. Бог створив тіло людини із пороху земного і вдихнув у ніздрі його живе дихання. Людина отримала душу і тіло. Людині була дана таким чином здатність пізнавати Бога. Потім Бог послав чоловікові міцний сон, узяв його ребро і перетворив те ребро на жінку. Всіх створених тварин (істот) Бог віддав для піклування Адамові та Сві. Він благословив їх, поселивши в саду Едемському, і доручив Адамові стерегти рай. Коли Бог закінчив усі справи Свої, то побачив, що все, що Він зробив, було дуже гарним. Він був задоволений тим, що створив. Усе було прекрасним. Світло було яскравим, повітря було наповнене пахощами, сяйво сонця і місяця переповнювало небеса, птахи і звірі, і всі живі істоти були здоровими й щасливими, але щасливішими від усіх були Адам і Єва, тому що вони могли думати про Бога і славити Його.
Тиждень має сім днів. На сьомий день Бог не творив нічого. Він спочив від усіх Своїх справ у цей день і Сьомий день назвав Своїм днем, тому що в цей день Він заспокоївся від усіх справ Своїх.
ukrtvory.in.ua
Тема. Біблія. Легенди про створення світу, про перших людей та інші
Мета:
Допомогти учням з’ясувати ідейно-художні Особливості та значення біблійних легенд; розвивати навички виразного читання, аналізу релігійно-філософських творів, висловлення власних міркувань; виховувати повагу до загальнолюдських цінностей, прагнення жити відповідно до них. Обладнання:
Біблія у різних виданнях, ілюстрації до неї. Теорія літератури:
Легенда, художні засоби.
ХІД УРОКУ І
МОТИВАЦІЯ
НАВЧАЛЬНОЇ
ДІЯЛЬНОСТІ
ШКОЛЯРІВ
Вступне слово вчителя. Близько двох тисячоліть любов до Бога була неодмінною умовою життя більшості українців. І підтримувала віру в Господа “Книга книг” – Біблія.
У ній і дуже освічені, і прості люди знаходили відповідь на всі життєві питання. Разом із тим Біблія – чи не найперший зразок літератури світу, з якого митці – письменники, художники, музиканти, скульптори – черпали своє натхнення, використовуючи біблійні образи, сюжети, мотиви, навіть художні прийоми й засоби. Біблією захоплювалися, її вивчало багато вчених зі світовим іменем – фізики, хіміки, природознавці тощо. Українською мовою Книгу книг перекладали найвідоміші письменники та вчені – Пантелеймон Куліш, Іван Пулюй, Іван Нечуй-Левицький, Іван Огієнко та ін. Тож долучимося й ми до цього вічного невичерпного джерела мудрості! II
.
ОГОЛОШЕННЯ
ТЕМИ
Й
МЕТИ
УРОКУ
“Хвилинка мудрості”.
III
АКТУАЛІЗАЦІЯ
ОПОРНИХ
ЗНАНЬ
УЧНІВ
1. Розповідь “ланцюжком” за планом про українську середньовічну літературу Х-ХУ століть. 2.
“Аукціон” цікавих фактів, повідомлень з давньої літератури – оригінальної та перекладної. IV
.
СПРИЙНЯТТЯ
Й
ЗАСВОЄННЯ
УЧНЯМИ
НАВЧАЛЬНОГО
МА ТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя.
Біблія, або Святе Письмо складається зі Старого і Нового Заповітів та збірки літературних пам’яток (Книга Буття, Книга Псалмів, Пісня пісень) – усього 50 окремих книг. Це один із найдавніших творів світу, написання якого тривало з XII ст. до н. є. до II ст. н. є.
; у ньому зібрано мудрі проповіді, повчання, пророцтва (які, до речі, здійснюються), міфи, історичні хроніки, легенди й перекази. За легендою, Святе Письмо започаткував Мойсей, а закінчили його Христові апостоли (учні). У Старому Заповіті вміщені легенди про створення світу, перших людей Адама і Єву, потоп на землі, Вавилонську вежу, Мойсея.
У Новому Заповіті докладно йдеться про життя Ісуса Христа, його вчення, вчинені ним чудеса, його мученицьку смерть, воскресіння та вічне життя. Картину страшного суду подає остання книга Святого Письма – “Апокаліпсис”. Зазвичай, прості люди читали не саму Біблію, а біблійні книги – Псалтир (молитви), Євангелії (про Ісуса Христа), Апостол (про його учнів). Євангелій було чотири – від святих апостолів Матвія, Марка, Луки та Іоанна. Немає, мабуть, жодного великого письменника, який хоч раз не звернувся б до змісту Біблії. Образи Святого Письма надихали Байрона, Данте, Шекспіра, Пушкіна, Шевченка, Лесю Українку, Франка, Куліша та багатьох інших митців. Із цього можна зробити висновок, що Біблія мала і має колосальний вплив на розвиток мистецтва, всього духовного життя українського народу.
2. Виразне читання біблійних легенд. (Учні виразно читають біблійні легенди про створення світу, перших людей Адама і Єву, потоп на землі, Мойсея.) 3. Словникова робота. 4. Обмін враженнями, евристична бесіда, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру. – Біблійні легенди ви вже, напевне, чули, знали раніше. Що нового відкрилося для вас при прочитанні? Що вас вразило, здивувало? – Яке, на ваш погляд, ключове слово в біблійній легенді про створення світу? (Добро (воно є).) – Які твори перекладної літератури, побудовані на легенді про створення світу, тлумачать та роз’яснюють її? (“Шестидневи”.) – Які гріхи людей засуджуються в біблійних легендах? (Гординя, пияцтво, блуд, ідолопоклонництво, непослух та ін. ) – Знайдіть у прочитаних текстах і випишіть вирази, які б ви віднесли до крилатих, афоризмів чи сентенцій (на зразок “створити за образом і подобою своєю”). V
.
ЗАКРІПЛЕННЯ
ЗНАНЬ
,
УМІНЬ
ТА
НАВИЧОК
Завдання і запитання до учнів. – Викресліть “третє зайве”: П. Куліш І. Пулюй І. Нечуй-Левицький (П. Куліш таї. Нечуй-Левицький – письменники, І.
Пулюй – вчений-фізик.) – Що об’єднує цих людей? (Переклад Біблії українською мовою.) VI
.
ПІДБИТТЯ
ПІДСУМКІВ
УРОКУ
Інтерактивна вправа “Мікрофон”. – Продовжіть фразу: “Я вважаю, що Біблія – …” “Мені здається, я по-новому…
” “Кожна освічена людина повинна… ” “Моральні цінності, закладені в Біблії, …
” VII
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вміти розповідати про Біблію, виразно читати, переказувати, коментувати біблійні легенди; вивчити напам’ять молитву “Отче наш”; підготувати повідомлення про інші біблійні легенди.
Тема. Біблія. Легенди про створення світу, про перших людей та інші
ege-russian.ru
«Творення світу», «Створення людини», «Створення раю», «Вигнання з раю» — біблійні перекази. Переклад з грецької Леся Герасимчука
БІБЛІЯ ДЛЯ ВСІЄЇ РОДИНИ
СТАРИЙ ЗАПОВІТ
ТВОРЕННЯ СВІТУ
Бут., 1:1—25
Спочатку Бог створив небо та землю. Земля була безладна й порожня, а над безоднею — пітьма, і Дух Божий ширяв над водою. Бог сказав: «Хай буде світло!». І постало світло. І побачив Бог, що світло добре, і відокремив його від пітьми. Бог назвав світло «день», а темряву — «ніч». І був вечір, і був ранок,— день перший.
Бог сказав: «Нехай між водами буде звід*, і нехай він розділяє води». І Бог учинив небозвід і відокремив воду під зводом від води над зводом. І сталося так. І назвав Бог звід «небо». І був вечір, і був ранок,— день другий.
Бог сказав: «Нехай стече вода з-під неба до одного місця, і нехай з’явиться суходіл.
І сталося так. Бог назвав суходіл «земля», а водозбір — «моря».
Бог побачив, що це добре, і сказав: «Нехай земля вродить зілля й травину, що розсіває насіння, садовину, що родить плоди з насінням». І сталося так. І земля породила рослини: і зілля, і плодові дерева. І був вечір, і був ранок,— день третій.
Бог сказав: «Нехай будуть світила на небозводі, щоб відділити день від ночі, і нехай вони стануть знаками для пір року, днів і років. Та нехай світять над землею». І сталося так. І зробив Бог два світила великі: велике світило, аби керувало днем, і мале світило, аби керувало ніччю, а також зірки. Бог побачив, що це добре. І був вечір, і був ранок,— день четвертий.
Бог сказав: «Нехай у воді кишать живі створіння й небозводом над землею літає птаство». І сталося так. Бог побачив, що це добре, і поблагословив їх: «Наповнюйте воду в морях, а птаство нехай розмножується на землі!». І був вечір, і був ранок,— день п’ятий.
Тоді сказав Бог: «Нехай земля виведе з себе живі створіння: худобу, плазунів і звірів». І сталося так. Бог побачив, що це добре.
* Звід — у деякий перекладах — твердь.
* * *
СТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ
Бут., 1:26-31; 2:1-3; 2:7
Бог сказав: «Створімо людину за Нашим образом і подобою, і нехай панує над рибою, птаством, худобою, звірами, плазунами». І створив Бог людину на Свою подобу як чоловіка та жінку. І поблагословив їх Бог: «Плодіться й розмножуйтеся, наповнюйте землю, оволодійте нею та пануйте над морськими рибами, небесним птаством і всіма плазунами!». Бог сказав: «Оце дав я вам зілля й садовину на поживу! А травина хай буде на поживу звірині, птаству, плазунам». І сталося. І побачив Бог: усе, що Він зробив,— вельми добре! І був вечір, і був ранок,— день шостий.
Бог благословив і освятив сьомий день, бо тоді спочив Він від свого творення.
* * *
СТВОРЕННЯ РАЮ
Бут., 2:4—25
У дні творення не було на землі польових чагарів, польова травина не росла, бо дощу на землю Господь Бог не давав, і не було людини, аби порати землю. Але з землі підіймалася пара та зрошувала землю. Тим часом Господь Бог створив людину з пороху земного, насадив рай в Едемі на сході й там осадив створену людину.
Господь Бог зростив із землі кожне дерево, принадне на вигляд і придатне для харчування, а посеред саду — дерево життя і дерево пізнання добра та зла.
З Едему плинула річка, щоб зрошувати сад. І вже відтам річка розділювалась на чотири головні річки землі. Людина ж мала порати й доглядати цей сад.
Господь Бог наказав першій людині, Адаму*: «З кожного дерева в саду ти можеш їсти. Але з дерева пізнання добра й зла не їж, бо тільки-но з’їси з нього — напевно помреш!».
Чоловік поназивав усі живі істоти, а Бог, аби Адам не сумував, створив йому з його ж ребра помічницю — жінку. Через це чоловіка й дружину називають одним тілом. Одягу ні Адам, ні його дружина тоді не мали й ходили голі, не соромлячись.
* Адам — «чоловік», «людина».
* * *
ВИГНАННЯ З РАЮ
Бут., З
Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку створив Господь Бог. І спитав він жінку:
— Бог і справді заборонив їсти плоди дерев у саду?
Жінка відповіла:
— Плоди дерев у саду ми можемо їсти, а ось плоди дерева посеред саду Бог заборонив їсти або навіть чіпати, бо через це можна померти.
А змій на те:
— Не вмрете! Бо знає Бог, що тоді просто ваші очі розкриються і ви, як Він, розпізнаєте добро й зло.
Побачила жінка, що плоди ці їстівні й принадні, та й закортіло ж їй усе знати. Тож узяла вона й скуштувала плід та дала чоловікові, і той з’їв. І розкрилися очі обом, і зрозуміли, що вони голі.
Тоді позшивали фіґове листя та поробили собі опаски.
Аж почули вони серед повіву денної прохолоди, що наближається до них у саду Господь Бог, і сховалися серед дерев. А Господь Бог гукнув до Адама:
— Де ти?
А той відповів:
— Я почув Твій голос у раю, злякався і сховався, бо я голий.
Господь спитав:
— Хто ж сказав тобі, що ти голий? Чи не їв ти з забороненого дерева?
Адам відказав:
— Жінка, яку Ти дав мені, принесла плід із того дерева, і я їв.
Тоді Господь Бог звернувся до жінки:
— Що ти накоїла?
Жінка відказала:
— Змій спокусив мене, і я їла.
І сказав Господь Бог змію:
— Будеш ти за це все проклятий і до кінця днів своїх плазуватимеш на череві та їстимеш землю.
А тоді звернувся до жінки:
— Я примножу твої терпіння, і ти в муках народжуватимеш дітей, тягтимешся до чоловіка, а він пануватиме над тобою.
І наказав Адамові:
— За те, що ти послухав жінку та їв з того дерева, проклята через тебе земля! Ти в скорботі будеш їсти від неї все життя. Тернину й осот вона буде тобі родити, і ти будеш їсти польову травину.
У поті свого лиця їстимеш хліб, допоки не повернешся в землю, бо з неї тебе взято. Ти — порох і до пороху повернешся.
Отоді дав Адам ім’я своїй жінці — Єва* (по-старому — Хава), бо вона була мати всього людства.
А Господь Бог зробив Адамові та Єві одежу зі шкури, зодягнув їх і мовив:
— Віднині чоловік, немов один із Нас, знає добро й зло. А тепер, може, дотягнеться він ще й до дерева життя, аби з’їсти його плід і жити довіку.
І тоді вигнав його Господь Бог із раю, щоб порати землю, з якої його взято. А на схід від Едему поставив Бог херувима з полум’яним мечем, який обертався, щоб стерегти дорогу до дерева життя.
* Єва (Хава) «життя», «жива».
За матеріалами: Біблія для всієї родини. Переклад з грецької та укладання Лесь Герасимчук. Харків, видавництво «Торсінг Плюс», 2006, стор. 16 — 20.
Читати перекази далі
Усі перекази Біблії для дітей та дорослих з ілюстраціями на нашому сайті:
«… Чим більш зрозумілими і прозорими стають для людини тексти Біблії, тим величнішим постає Бог, Котрий надихав на творчість відомих і невідомих авторів книг Старого й Нового Заповітів. Для того щоб кожна прагнуча душа могла усе-таки прийти до Світла Істини, сьогодні вже мало просто видавати переклади Біблії. Потрібні допоміжні книжки, котрі введуть читача до цих віддалених у часі, непростих, стислих і максимально насичених Божественною інформацією творів. Одним із випробуваних у царині допоміжної літератури є жанр конспективного переказу, котрий водночас дозволяє познайомитися із задумом упорядників біблійного канону для низки релігій і може служити довідником з сюжетів Святого Письма для найширшого кола читачів різного віку. Такий панорамний підхід до викладу великих за обсягом і складних для розуміння священних текстів здавна використовується у багатьох культурах. Натомість в Україні ми досі мали справу здебільшого з перекладами іншомовних переказів, створених за настановами тих або інших європейських церков. Однак нинішнє видання зосереджується не на трактуванні осібних релігійних вчень, а на розкритті реальної глибини й розмаїття оригінальних текстів, виданих в останніх авторитетних редакціях. Хочеться сподіватися, що наш переказ приверне увагу читача й спонукає взятися до систематичного читання повної перекладеної Біблії, без якої — без перебільшення — неможливі сьогодні ні українська, ні світова культура. (Лесь Герасимчук)
mala.storinka.org
WikiZero — Створення світу в Біблії
Wikipedia open wikipedia design.Створення світу Богом — поширена серед креаціоністів концепція створення світу, що засновується на догматах християнської та юдейської віри. Біблійний текст має різні тлумачення — починаючи від тих, що ґрунтуються на буквальному розумінні до таких, що розглядають створення світу Творцем, як символ.
Бог, що створює Всесвіт з допомогою циркуля. Мініатюра із французької Біблії. 1220–1230 роки. Австрійська, Національна бібліотека. Відень.Перша книга Старого заповіту — Книга Буття досить детально розповідає про створення Богом Всесвіту. Першим був створений Космос, як першооснова Всесвіту потім Земля:
| « | На початку Бог створив Небо та землю. (Бут. 1:1) | » |
Згодом було створено світло, яке Господь відділив від темряви. Світло отримало назву «День», а темрява — «Ніч». В Біблії ця подія має назву «день перший». «Дня другого» було створене небо (твердь), або в інших перекладах можна зустрітити слово «простір», щоб відділити воду під «простором» і над «простором». «Третього дня» Бог відділив окремо воду з-попід неба і назвав суходіл, що з’явився «землею», а ту воду «морем». Після цього Він повелів з’явитись на землі рослинам і деревам.[1] «Четвертого дня» були створені небесні світила:
| « | І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб воно керувало ніччю, також зорі. Бут. 1:16 | » |
«Дня п’ятого» Бог створив дрібних істот (безхребетних, комах), та птахів (або в інших перекладах «істот, що літають»). Були створені живі істоти, що населяють води, та птахи. Дня шостого Бог створив плазунів та ссавців. Останньою серед Божих творінь були люди, яку Він створив:
| « | …за образом Нашим, за подобою Нашою, і хай панують над морською рибою, і над птаством небесним, і над худобою, і над усею землею, і над усім плазуючим, що плазує по землі. Бут. 1:26 | » |
В другому розділі Буття написано, що Господь створив людину з пороху земного і вдихнув у неї «дихання життя», про те що перша жінка Єва була зроблена з ребра першого чоловіка Адама. Перших людей Бог поселив у райському саду Едем, в якому крім різних фруктових дерев росло дерево життя і дерево пізнання добра і зла. Найцікавіше те, що перші люди створені Богом не були м’ясоїдами, так само, як і тварини:
| « | І сказав Бог: Оце дав Я вам усю ярину, що розсіває насіння, що на всій землі, і кожне дерево, що на ньому плід деревний, що воно розсіває насіння, нехай буде на їжу це вам! І земній усій звірині і всьому птаству небесному, і кожному, що плазує по землі, що душа в ньому жива, уся зелень яринна на їжу для них. І сталось. Бут. 1:29-30 | » |
Зв’язок біблійної міфології з близькосхідною[ред. |
www.wikizero.com