Розповідь про княгиню ольгу – Ольга (княгиня) — Вікіпедія

Ольга (княгиня) — Вікіпедія

У Вікіпедії є статті про інших людей з таким ім'ям: Ольга.
Ольга
Княгиня Київська
Правління 945-962
Попередник Ігор Рюрикович
Наступник Святослав Ігорович
Біографічні дані
Імена Ольга
Релігія Язичництво
Християнство
Народження близько 910
Пліска, ймовірно Болгарія; інша версія - Пліснесько
Смерть 11 липня 969(0969-07-11)
Київ
Поховання Десятинна церква
Чоловік Ігор Рюрикович
Діти Святослав
Династія Рюриковичі
Медіафайли у Вікісховищі?

О́льга (близько 910 — 11 липня 969) — руська княгиня із династії Рюриковичів. Княгиня київська (945—962), дружина київського князя Ігоря Рюриковича. Мати Святослава Ігоровича. Помстилася деревлянам за загибель чоловіка (945—946). Упорядкувала збирання данини, організувала опорні пункти київської влади (погости). 957 року відвідала Константинополь, де уклала угоду з імператором Костянтином VII Багрянородним і прийняла християнство. Хрещене ім'я — Олена; також —

О́льга-Оле́на. Канонізована католицькою і православною церквами як свята Ольга. Інші імена — Воль

uk.wikipedia.org

Княгиня Ольга - біографія та історичний портрет

Мужність, сила і незламність – почувши ці слова, мі малюємо в уяві богатиря, могутнього чоловіка та воїна. Але історія доводить, що цими якостями можна охарактеризувати і жінку.

Княгиня Ольга, рішуча і стійка, тримала владу в своїх тендітних руках півтора десятиліття.

Походження

Достеменно невідомо де і коли народилась майбутня правителька. Існує безліч теорій, припущень та домислів на цю тему, але жодне не має фактичного підтвердження.

Відомо лише, що князь Ігор І був скорений красою та войовничим характером юної Ольги, а у «Повісті временних літ» зазначено: «от Плескова», «… Неци же глаголють, яко Ольгови дщи бе Ольга». Також зазначено, що мала вона високий соціальний статус, адже володіла двором у Вишгороді. Територіальне походження не означає її російської приналежності, бо до XV століття Псков, як і Новгород, не належали Московії.

У 903 році, згідно з літописними записами, князь Ігор одружився з Ольгою. Єдиною відомою нам дитиною був син Святослав, який народився у 937 році. У деяких документах згадуються ще два імені – Предслава і Володислав, але підтвердженнь, що це діти Ольги та Ігоря, не знайдено.

Війна з древлянами

Ігор Рюрикович вів здебільшого зовнішню політику і намагався отримати якомога більшу вигоду від підпорядкованих племен. Це і привело його до загибелі. Зібравши данину з древлян, князь вирішив що вони можуть дати більше і повернувся вимагати оплату вдруге. Розлючені жителі покарали жадібного правителя і жорстоко стратили його, розірвавши навпіл.

Отже, у 945 році княгиня стала вдовою і правління державою лягло на її плечі, бо син Святослав був замалим. В середині Х століття жителі руських земель були язичниками і помста була священним обов’язком. Так, одне старословянське прислівя говорить: «Хто не відомстить — за того Бог не відомстить». Тому княгиня, вбита горем, отримавши з рук дружинників меч свого чоловіка, почала планувати помсту.

«Ольга зістрічає тіло князя Ігоря», В.І. Суріков

Довго чекати не довелось. Древляни, сп’янівши після вбивства Ігоря І, вирішили одружити свого князя Мала з Ольгою і отримати в руки всю владу. Але княгиня не була слабка духом і рішучості їй не бракувало. Тому, коли прибули посли щоб засватати її, вона заманила їх в пастку і поховала живцем. Не знаючи яка доля спіткала першу делегацію, древляни відправили другу. І цього разу не аби кого, а князів, бояр і купців. Та, на жаль, доля і їх не пощадила. Наказавши розтопити баню для поважних гостей, Ольга закрила їх всередині і підпалила.

Ольга розуміла, що для збереження влади і зміцнення свого становища в Києві, їй потрібна кривава перемога. Тому вона пише древлянам листа : «Се вже йду я до вас. Тож готуйте медів багато у граді, де вбито мого мужа. Хай поплачу я над труною його і вчиню тризну мужеві моєму». Під прикриттям язичницького обряду, згідно з яким влаштовувались військові ігри, бенкет та жертвоприношення на честь померлого, було порізано п’ять тисяч древлян.

У 946 році, щоб остаточно провчити древлян, Ольга разом із сином і дружиною вирушила в похід. Біля міста Іскоростень княгиня віддала Святославу батьків меч і той, встромивши його в землю, розпочав битву. За наказом Ольги місто було взято в облогу і ніяк древляни не могли відбити натиск війська київського. Щоб завершити свою справу, княгиня знову пішла на хитрість. Вона пише листа: «До чого ви хочете досидітися? Чи ви хочете всі з голоду померти, не згоджуючися на данину. Ваші гради вже взяті і люди давно обробляють свої ниви». Місцяни недовірливо поставились до цього і відповіли, що навряд княжна по данину прийшла, вона певно жадає помститись. На це Ольга відповіла так: «Я вже помстилася за чоловіка свого, коли прийшли ви до Києва, і вдруге, і втретє тоді, коли чинили тризну чоловікові моєму. Тому я вже не буду помсти чинити, а хочу взяти потроху данини і, помирившись з вами, піду назад».

Попросила вона прислати їй по три голуби та по три горобці з кожного двору. Древляни здивувалися такій великодушності та одночасно зрадівши, відправили їй те, що попросила вона. Дружинники відступили, а як опустилась ніч на Іскоростень, вони прив’язали до лапок трут та підпаливши його, випустили птахів на волю. До світанку від міста лишився тільки попіл.

Це була єдина війна за час правління Ольги.

Внутрішня політика

Оскільки її попередники більше зосереджували увагу на зовнішній політиці, походах і завоюванях, княгиня вирішила укріпити внутрішній стан держави. Вона була першою, хто упорядкував систему збору данини. Були введені так звані «броки» чи «уроки», згідно з якими племена у вказаний термін повинні були внести грошову і товарну виплату в організовані нею пункти київської влади, що звались погости, і, фактично, були першими адміністративно-територіальними одиницями Київської Русі.

Княгинею були також організовані полювальні угіддя, оскільки руське хутро цінувалось купцями з багатьох країн.

Спроби хрещення Русі

У перші роки правління Ольга об’їхала всі державні володіння і побачила що кожне плем’я живе за власними язичницькими законами. А для єдності держави важлива однодумність. Тому княгиня наважується на довгу подорож до Константинополя.

Коли Ольга прибула, їй довелось чекати півроку на зустріч з імператором. І ось коли це сталося, Костянтин Багрянородний був скорений красою цієї жінки. Він вирішує одружитись із нею. Та в княгині були інші наміри. Проявивши винахідливість, вона нагадала що за віросповіданням є язчницею, але готова з рук імператора прийняти християнство.

Так, в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року в Константинополі, в Соборі святої Софії, патріарх Феофіліктій і Костянтин VII Багрянородний особисто хрестили княгиню. Після обряду хрещення імператор знову спробував схилити княгиню до одруження, на що отримав відповідь : «не годиться хрещеному батьку за дочці женитися, то великий гріх». Така хитрість і жвавість розуму ще більше вразили Костянтина, тому відпустив він Ольгу в Київ із коштовними дарунками.

«Хрещення Ольги», І. Акімов

Повернувшись додому, княгиня починає провадити активну політику з метою хрещення Русі. Але на той час її син Святослав вже був достатньо дорослий, щоб самостійно правити державою, а на додачу ще й ярим язичником. Тому у 962 році, заручившись підтримкою бояр, основна маса яких походила з древніх слов’янських та варязьких родів, він усунув старіючу матір від влади.

Решту свого життя княгиня Ольга провела будуючи християнські церкви та монастирі. Так у Йоакимівському літописі згадується про будівництво в Київському акрополі дерев’яного храму святої Софії, а у «Повісті временних літ» говориться про великий київський палац княгині Ольги.

Померла княгиня 11 липня 969 року і була похована згідно з християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая. Княгиня Ольга стала першою християнкою серед правителів і мріяла охрестити Русь. Нажаль, їй це не вдалось, але за декілька десятиліть у 988 році її онук Володимир Великий завершив розпочату справу.

За її силу, розум і намір запровадити християнство у 1547 році Ольга була визнана рівноапостольною святою та покровителькою вдів і навернених християн.

myukraine.org.ua

Коротка біографія княгині Ольги

Про те, коли народилася та якого походження була велика княгиня Ольга Олександрівна, вчені сперечаються до цих пір. Одні простежують її рід від правив в Болгарії князя Бориса, інші вважають її дочкою Олега Віщого. А монах Нестор, автор «Повісті временних літ», стверджує, що київська княгиня Ольга була простого роду, і говорить про селі під Псковом як про місце її народження. Достовірно підтверджені факти становлять лише дуже коротку біографію княгині Ольги.

За найбільш відомою легендою, Ігор Рюрикович познайомився з Ольгою під час полювання на переправі через річку. Князь прийняв її за юнака і попросив перевезти на інший берег. Ольга відрізнялася не тільки красою і чистими помислами, але і розумом. Вона підкорила князя настільки, що він через деякий час повернувся і одружився на ній.

Коли князь Ігор залишав Київ, ведучи дружину в черговий похід, саме Ольга займалася усіма політичними справами, брала послів, говорила з намісниками. Грунтуючись на цьому, можна сказати, що правління Ольги, яка при Ігоря займалася проблемами внутрішнього життя країни, фактично почалося ще до загибелі чоловіка.

Після вбивства князя Ігоря в 945 р древляни відправили до княгині посольство з пропозицією стати дружиною їхнього князя Мала. Посольство зустріли за наказом Ольги з честю, однак пізніше гостей скинули в спеціально вириту яму і живцем закопали. Потім Ольга відправила Малу вимога надіслати найдостойніших послів, щоб прийти з великою честю в землі древлян. На цей раз для гостей перетопилася жарку лазню, де їх і спалили. Але на цьому помста Ольги була закінчено. Посли княгині повідомили древлян, що княгиня хоче справити на могилі Ігоря тризну і просить приготувати мед, а після цього вийде за Мала. Древляни погодилися. Ольга прибула в їх землі з малою дружиною. Древляни під час тризни сп’яніли від власного меду і були вбиті дружинниками княгині.

Через рік древляни були розбиті, а Коростень, їх головне місто, – спалений. Взяття добре укріпленого Коростеня не обійшлося без хитрощів. Ольга зажадала з кожного двору данину – трьох голубів і трьох виробів. Жителі виконали це бажання княгині, а вона наказала дружинникам прив’язати до лапок птахів легко займистий труть і випустити на волю. Люди, яким вдалося втекти з палаючого міста, були вбиті. На уцілілих була накладена тяжка дань.

Наступним важливим рішенням після приборкання древлян стала заміна полюддя на цвинтарі (області). Для кожного цвинтаря княгиня встановила урок, розмір якого був фіксованим. Податкова реформа Ольги допомогла впорядкувати систему збору податей і зміцнити авторитет Києва. Поки син княгині Ольги і Ігоря, Святослав, був дитиною, вона користувалася всією повнотою влади. Але правління Ольги на Русі не закінчилося, коли Святослав подорослішав, оскільки князь більшу частину часу проводив у військових походах.

Заслуговує на увагу і зовнішня політика княгині Ольги, яка здійснювалася за допомогою дипломатії. Княгиня змогла зміцнити зв’язки з Візантійською імперією і Німеччиною. У 957 р вона вирушила до Константинополя. За однією з версій, поїздка Ольги до Царгорода мала на меті шлюб Святослава. Завдяки тісним контактам з греками княгиня перейнялася християнською вірою і прийняла хрещення з рук імператора Костянтина 7-го і патріарха Феофілакта. При хрещенні їй було дано ім’я Олена. Візантійський імператор не залишився байдужим до краси і розуму російської княгині і запропонував їй руку і серце. Ольга змогла відхилити його пропозицію, що не завдавши образи. На відміну від матері Святослав залишився язичником, хоч і не перешкоджав поверненню у християнську віру інших. Ольга зробила сильний вплив на сина Святослава – Володимира, який продовжив християнізацію Русі. Свята Ольга померла в 969 р Зарахування княгині до лику святих відбулося через багато століть після її смерті, в 1547 р

« Коротка біографія князя Ігоря Коротка біографія князя Святослава Ігоровича »

moyaosvita.com.ua

5 цікавих фактів про княгиню Ольгу. 24 липня святкуємо день її пам'яті

24 липня – день пам’яті Рівноапостольної Ольги, великої княгині Київської Русі.  

Ольга – одна з найяскравіших жінок Давньої Русі. Після смерті чоловіка вона не зламалася і взяла в свої руки кермо влади великою державою і виховання спадкоємця. Не дарма церква зарахувала її до лику святих.

5 цікавих фактів про велику правительку

1. До цих пір точаться суперечки про походження великої княгині. Деякі науковці вважають, що Ольга має варязьку кров.

Це припущення з’явилося, бо її ім’я відповідає древньоскандинавському – Helga.

Є й версія, що дружина Ігоря була слов’янкою. Болгарські вчені впевнені, що свята – їх співвітчизниця.

2. За легендою, Ольга та її майбутній чоловік Ігор познайомилися не зовсім в романтичній обстановці.

Князь був на полюванні в малій батьківщині княгині.

Переправлявся через річку, а перевізником якраз і була його суджена, чомусь переодягнена в чоловічий одяг. Але Ігор здогадався, що тут до чого. І тут же зробив нескромну пропозицію юній Ользі. Однак, його чекало фіаско.

Ольга відчитала молодого монарха: «Нехай я молода і незнатна, і одна тут, але знай: краще для мене кинутися в річку, ніж стерпіти наругу». Незабаром прийшов час князю шукати наречену. Тут він і згадав норовливу, але чарівну і мудру Ольгу.

3. Правління Ігоря тривало 33 роки.

Правив він би й далі, як би не конфлікт з древлянами. Його жорстко вбили. Ольга помстилася за чоловіка. Помста була страшною. А конфлікт з древлянами погіршився, коли вони запропонували великій княгині вийти заміж за свого ватажка Мала.

Спочатку за її наказом були закопані живцем їх посли-свати. Потім, друге посольство спалили в лазні, поки вони готувалися до зустрічі. Потім, 5000 древлян було в буквальному сенсі порубано під час тризни по Ігорю.

inlviv.in.ua

Княгиня Ольга — золота сторінка нашої історії – Відкривай Україну

Велика київска княгиня Ольга — видатна жінка, одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії


Походження княгині Ольги залишається загадковим, як і хронологія її життя, де безперечною датою можна вважати лише дату смерті, зафіксовану церковним літописцем. Існує кілька версій її походження: болгарська, київська, галицька, псковська, тмутараканська та інші, проте, жодна з них не підтверджена науково на сто відсотків.

У «Повісті временних літ» під 903 роком зазначено, що привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга. На той момент їй було не більше 14 років, а це дозволяє припусти, що княгиня Ольга народилась у 889–891 роках. Багатьма науковцями ця дата сприймається як правильна. У шлюбі з київським князем Ігорем Ольга прожила 33 роки, а коли народився син Святослав, їй було 36 років.


Художник Василь Сазонов “Перша зустріч Ігоря та Ольги”

В останні роки князювання Ігоря велась війна з деревлянами, які не хотіли платити князю велику данину. За літописними даними біля міста Іскоростеня 945 року деревляни здійснили розправу над князем Ігорем. Візантійський хроніст другої половини X століття Лев Диякон змалював докладну картину цієї страшної розправи. Він описав, що князя Ігоря прив’язали до стовбурів двох нагнутих дерев, а коли відпустили, то дерева роздерли його тіло на дві частини.

Після смерті Ігоря залишився малий син Святослав, і правління державою перейшло до його Ольги. Правління Великої київської княгині Ольги було вирішальним поворотом в історії Київської Русі.

Першою її справою стала жорстока помста деревлянам у 945–946 роках за загибель чоловіка. Після приборкання деревлян княгиня Ольга не провадила жодних воєн. Ні Ігор, ні Олег не мали часу за війнами на внутрішні справи. А Ольга сама об’їхала всю державу: була на Десні, на Лузі, на Мсті, у Новгороді, у Пскові.

Княгиня Ольга першою спробувала ввести порядок щодо данини: встановила норми податків – «устави», «уроки», «броки», «дані» – терміни, яких уживає літописець. Данину з деревлян та інших племен відтоді ділили на три частини: дві йшли на Київ, а третя – на Вишгород, де знаходилась її резиденція.

У 957 році княгиня Ольга відвідала Константинополь, де уклала угоду з візантійським імператором Константином VII Багрянородним. Там же в ніч з 17 на 18 жовтня 957 року прийняла християнство. Після повернення до Києва Ольга, як свідчать давньоруські джерела, почала зносити язичницькі капища. Вона всіляко хотіла зробити християнство державною релігією Київської Русі, але не змогла.
Художник Сергій Кирилов “Хрещення княгини Ольги”

Княгиня Ольга налагодила промисловий відлов хутрових звірів і визначила території, які мали постачати державі хутро. Підлеглі племена також сплачували данину хутром, адже цей товар Київської Русі користувався неабияким попитом з боку інших держав.

Велика київська княгиня Ольга відзначилась своєю будівельною діяльністю. В Йоакимівському літописі згадується про будівництво в Київському акрополі дерев’яного храму св. Софії. У «Повісті временних літ» говориться про великий київський палац княгині Ольги.

Померла Велика київська княгиня Ольга 11 (25) липня 969 року. Князь Святослав поховав матір за християнським звичаєм у київському храмі святого Миколая, що на Аскольдовій могилі. Тіло княгині залишалося нетлінним, і її онук Володимир переніс її мощі в Десятинний храм Успіння Богородиці. Під час нападу монголів мощі Ольги сховали під руїнами Десятинної церкви. Митрополит Петро Могила, відбудовуючи 1635 року невелику церкву на місці Десятинної, віднайшов мощі княгині Ольги, де вони зберігалися до XVIII ст. За наказом московського синоду їх перепоховали, але місце нікому не відоме.

Княгиня Ольга — мудра, сильна, харизматична, і одна із золотих сторінок нашої багатовікової історії.

Поширення публікації можливе за умови зазначення посилання на сторінку першоджерела www.discoverukraine.com.ua

Поділитися цим:

www.discoverukraine.com.ua

Доклад Княгиня Ольга 3, 4, 6 класс

Княгиня Ольга - это единственная женщина, которая долгое время была правительницей Киевской Руси. Это женщина, вошедшая в историю, как человек укрепивший мощь государства. Она была не только умной, образованной, но еще и достаточно хитрой правительницей. Весь ее народ сохранил о ней только хорошую и добрую память. Ольга смогла не только поднять свое государство и вывести его на другой уровень, она отомстила за смерть своего мужа, обыграв это с большой хитростью и ловкостью. Княгиня Ольга не была поклонницей завоевательных войн, ее силы были направлены на политику и упорядочение жизни обычных людей в ее государстве. Ольга была первой среди всех русских князей, которая приняла христианство.

До сих пор толком неизвестно, какое происхождение имела княгиня. Одни историки считают, что Ольга была обычной псковской крестьянкой. Другие говорят, что княгиня принадлежала к довольно-таки знатному новгородскому роду. И все же Ольга была верной женой князя Игоря Рюриковича. Девушка родила ему сына Святослава. Когда князь уезжал в походы, Ольга занималась государственными делами. Она имела своего посла для переговоров и дружину. Княгиня занимает престол после смерти мужа. На тот момент сын Святослав был еще ребенком, и не мог править государством, а земли так и хотят завоевать соседские племена. Ольга с помощью умных и преданных военачальников, решает отомстить древлянам за мужа.

По многим легендам княгиня жестоко обошлась с врагами, убившим ее мужа. Когда древляне прислали к Ольге послов с прошением выйти замуж за их князя, она приказала своим людям вырыть яму и закопать там послов. Позже княгиня позвала к себе лучших мужей древлян, когда те приехали, им затомили баню и сожгли. После этого Ольга собрала свое войско и пошла на древлянскую столицу. Долго стоял в осаде город, но княгиня не сдалась. Она отправила весточку, если каждый дом соберет ей по голубю, она помилует город.

Радостные древляне так и сделали. Когда наступила ночь, по приказу княгини к лапам голубей привязали горючее вещество, подожгли и отпустили. Голуби вернулись в свои гнезда под крыши домов древлян. Так начался пожар, и город заполыхал. Пока местные жители покидали свои дома, полк княгини вошел, захватил власть в городе. Многие были убиты, а кто-то отправился в рабство. Оставшиеся обязаны были платить Киеву дань.     Проходит время, и Ольга проводит реформы. В государстве устанавливается четкая административно-хозяйственная система. В правлении государством княгиня предпочитала использовать дипломатию. Она приняла христианство в Константинополе, утвердив, таким образом, престиж Киева серди других городов и стран. Ее крестным отцом стал сам Византийский император, а то было очень важно, как для нее самой, так и для ее государства. Ольга теперь была крещенной, а вот остальная часть населения могла и дальше быть язычниками, тем более ее сын, отказывался принимать христианство, в отличие от нее самой. Лишь ее внук Владимир Святославович с гордостью продолжил ее дело.

Правила государством Ольга достаточно долго, целых 17 лет. Она ездила по своим владениям, и даже подавляла возникающие бунты. Когда подрос ее сын, его интересовали лишь походы, поэтому, как и при муже, Ольга продолжала заниматься правлением государства. При ее правлении многие города обзавелись оборонными крепостями, возводились красивые постройки и храмы. После смерти княгиню похоронили по христианскому обряду. В период правления государством ее внуком Владимиром, Ольгу стали почитать как святую, а уже много лет спустя причислили к лику святых.

Вариант №2 Доклад Княгиня Ольга

Одной из самой известной правительницей на Руси считается Княгиня Ольга из династии Рюриковичей. К сожалению летописи, не сообщают в каком году родилась княгиня, но приблизительно это произошло в 920 году. Прожила она приблизительно 80 лет.

Правила Ольга сразу после гибели мужа князя Игоря. Она была единственной из правителей которая приняла крестьянство еще до крещения Руси.

Согласно самой древней летописи «Повесть временных лет» княгиня была рождена в городе Пскове. К сожалению имена родителей Ольги не остались до сегодня, сама княгиня была не знатного рода.

Писаревские летописи говорят о том, что княгиня была дочкой Вещего Олега, который был правителем Руси как опекун маленького Игоря. В свою очередь Олег и поженил Ольгу с Игорем

После кончины Игоря, Русь находилась в большой опасности. Сын Ольги и Игоря Святослав был еще ребенком, поэтому княгиня, будучи умной и решительного нрава женщиной заручившаяся поддержкой бояр и военачальником стала править государством.

Первым делом княгиня отомстила за смерть мужа. После того как древляне убили Игоря, решили уладить дело с Ольгой. Они послали к ней послов в надежде что Ольга примет предложения о замужестве на их князе Мале. Послы гордились своей сваей высокой честью. Тогда княгиня приказала бросить их вместе с лодкой в яму и засыпать их живьем. Но через некоторое время появились новые послы от древлян. По тогдашнему обычаю Ольга попросила подготовить баню. Когда же древляне опьянели княгиня приказала всех их изрубить.

Через год Ольга приняла решение пойти войной на древлян. Она хватила захватить город Коростень, но все усилия были напрасна. Почто все лето простояло войско киевское под стенами города, но взять его так и не смогла. Но там, где силой не возьмёшь можно взять умом. Княгиня говорила, что уже достаточно отомстила и просила дать самую маленькую дань два воробья и голубя с каждой семьи. Стали радоваться осажденные что так мало просит Ольга и исполнили ее желания. Тогда княжна приказа привязать к лапам птиц тряпки, пропитанные серой, поджечь и отпустить. Так как жилища были все из дерева, а крыши соломенные, огонь разошёлся очень быстро ни щадя не чего на своем пути. Многих тогда взяла в плен княгиня, а затем принесла их в жертву бога и в6елела похоронить около могилы Игоря.

Затем Ольга отправилась в Константинополь где приняла крестьянство и обновила торговый договор, доказав этим что ничуть не хуже императора с императрицей.

Так же Ольга обменялась посольствами с императором германии Оттоном I. Когда Святослав повзрослел он не стал помогать княгине в управлении государством, а стал защищать границы Киевских земель.

В 968 г. княжну с внуками захватили печенеги, тогда она и призвала на помощь сына Святослава, который тем временем воевал в Болгарии, и не отпускала его до самой смерти. Последней просьбой Ольги было то что бы сын после ее смерти не совершал языческой тризны.

3, 4, 6 класс. Окружающий мир. Древний мир

Княгиня Ольга

Популярные доклады

  • Доклад Компьютерные вирусы 7 класс сообщение

    Компьютерный вирус - это программа, которая может повредить компьютер, изменив системные файлы, уничтожив данные или заблокировав работу его отдельных устройств. Компьютерные вирусы являются лишь одним из видов вредоносных программ.

  • Доклад Женьшень обыкновенный: описание

    Женьшень — древнее растение, обладающее уникальными лечебными свойствами. О его медицинской пользе знали китайцы ещё более пяти тысяч лет назад. На сегодняшний день ареал растения охватывает большую территорию, включающую в себя Китай,

  • Доклад на тему День матери (история праздника) сообщение

    История празднования дня матери уходит корнями в древние времена. Тогда одними из первых основоположников этого праздника являлись греки, которые поклонялись богине земли и плодородия Гее; римляне, поклоняющиеся Кибеле; а также кельты,

more-dokladov.ru

Княгиня Ольга: біографія

Княгиня Ольга (близько 890 р – 11 липня 969 м) – правила Руссю (Київською Руссю) з 945 року, після смерті князя Ігоря, до 962 року.

 

Прийняла християнство ще до хрещення Русі – під ім’ям Олена, так як Ольга – скандинавське ім’я, не християнське. Згідно «Повісті тимчасових років» родом вона була з Пскова, з небагатої сім’ї, і з Ігорем її звів Олег.

 

Після смерті Ігоря її рішучість схилила дружину чоловіка в її користь – завдяки цьому вона і стала правителькою, що було типово для Русі тих часів. Древлянам За смерть чоловіка (вбили його) Ольга помстилася чотири рази:

 

Коли 20 сватів древлянського князя Мала прибутку до Ольги на човні свататися, вона живцем закопала їх разом з човном.

Після цього вона попросила прислати до неї нове посольство древлян з кращих мужів (мовляв перші двадцять були не бозна-що). Нових послів вона живцем спалила в лазні, де вони купалися перед зустріччю з княгинею.

Ольга прибула в землі древлян з офіційною версією справити тризну по загиблому чоловікові на його могилі. Древляни знову повелися, – Ольга їх напоїла і вирізала дочиста (літописи говорять про 5 тисяч загиблих).

Похід 946 року на землі древлян. Княгиня Ольга оточила столицю Коростень (Іскоростень) і після довгої безуспішної облоги спалила місто з допомогою птахів (прив’язавши до їх лап підпалену клоччя з сіркою). У живих відставила тільки простих селян.

Помстившись за смерть чоловіка, Ольга повернулася до Києва і правила там до повноліття Святослава, а фактично і після цього – бо як Святослав постійно перебував у походах і мало займався управлінням князівством.

 

Основні досягнення Ольги в правлінні Руссю:

  • Зміцнила централізацію влади на Русі, відправившись в Новгород і Псков в 947 році, і призначивши там данину (уроки).
  • Сформувала систему центрів торгівлі та обміну (так званих «погостів»), які пізніше перетворилися в адміністративно-територіальні одиниці. Спочатку це були невеликі поселення з храмом і ринком, а також заїжджим двором.
  • Підкорила древлянські землі і Волинь, відкривши торгові шляхи на захід, а також контроль над ними.
  • Першою почала будувати будинки в Києві з каменю, а не дерева.
  • Ще в 945 році розробила нову систему оподаткування (полюддя) з різними термінами, періодичністю і розмірами виплат – податі, оброки, статути.
  • Поділила підвладні Києву землі на адміністративні одиниці з княжими адміністраторами (тиунами) на чолі.
  • Хрестилася в 955 році в Константинополі, потім просувала християнські ідеї серед київської знаті.

Цікавий факт з «Повісті…»: візантійський імператор Костянтин VII хотів взяти Ольгу за дружину, але та відповіла, що негоже язичниці виходити за християнина. Тоді патріарх і Костянтин хрестили її, і останній повторив своє прохання. Ольга відповіла йому, що тепер він її хрещений батько, і провела його таким чином. Імператор розсміявся, обдарував Ольгу дарами і відпустив додому.

« Київська метрополія та Митрополити Київські і всієї Русі в Давньоруській державі Князь Ігор Святославович:«Слово о полку Ігоревім» »

moyaosvita.com.ua

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *