Разное

Рамзес 13 википедия: Фараон Рамзес XIII — Жить интересно — LiveJournal

Содержание

Фараон (роман)

Телефонуйте:

Youtube Video 🙂

Вікіпедія

Жовтень 10, 2021

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Фараон (значення).

«Фараон» (пол. Faraon) — історичний роман відомого польського письменника Болеслава Пруса (1847–1912), написаний 1895 року. Первинно публікувався в «Ілюстрованому щотижневику». Перше видання у книжковому варіанті з’явилось 1897 року.

Фараон
Faraon
Жанр Історичний роман
Автор Болеслав Прус
Мова Польська
Написано 1895
Опубліковано 1895
 Цей твір у Вікісховищі

Зміст

  • 1 Сюжет
  • 2 Переклади
  • 3 Персонажі
  • 4 Анахронізми та інші помилки
  • 5 Примітки

Сюжет

«Фараон» — передостанній з великих романів письменника (роман «Зміни» не було завершено). Дія роману відбувається у Стародавньому Єгипті в середині XI століття до н. е. Сюжет роману складає історія боротьби вигаданого історичного діяча — молодого фараона Рамсеса XIII — з могутнім станом жерців Амона-Ра на чолі з підступним Герігором.

Зображуючи занепад колись могутньої держави, автор шукає відповідь на питання про причини такого занепаду — й читачу, який має уяву про епоху Пруса, стає очевидним, що проблематика роману спричинена розладом і кризою сучасного письменнику польського буржуазно-феодального суспільства. Утім, Прус не просто «маскував» сучасні ідеї обстановкою та іменами, взятими з давнини. Навпаки, значення «Фараона» у розвитку польського історичного роману полягає в тому, що в ньому — вперше в історії польської літератури — на такому високому художньому рівні, з використанням доступних автору наукових знань про минуле, без явної модернізації були подані у живих образах соціальні проблеми віддаленої доби, що мають велике значення для ліпшого розуміння питань сучасності, була спроба осягнути закономірності історичного прогресу[1].

Переклади

Роман «Фараон» перекладений такими мовами: англійською, болгарською, вірменською, голландською, грузинською, есперанто, естонською, івритом, іспанською, литовською, німецькою, російською, румунською, сербсько-хорватською, словацькою, словенською, угорською, українською, французькою, чеською.

1966 року за мотивами роману польський кінорежисер Єжи Кавалерович зняв однойменний фільм.

Як наслідок, після виходу книги, а потім і фільму відомості набув і такий історичний персонаж, як Герігор[2].

Персонажі

Більшість імен, що згадуються у книзі Пруса, дійсно запозичені з давньосхідних джерел, але часто з порушенням хронології. Зокрема, з історії відомі імена таких персонажів роману:

  • Рамсес XIII, головний герой роману — вигаданий фараон.
  • Рамсес XII, батько Рамсеса XIII — історичний Рамсес XI (останній фараон XX династії та Нового царства), якого називали Рамсесом XII в історичних працях кінця XIX — початку XX століття.
  • Герігор, головний суперник Рамсеса, — історичний Герігор, верховний жрець Амона у Фівах, який узяв царську титулатуру незадовго до падіння XX династії.
  • Пентуер, жрець і писар, виходець із селян, який підтримував фараона у його реформах, — реальний писар Пентуер, з іменем якого умовно пов’язують «Поему Пентуера», що тріумфально змальовує перемогу Рамсеса II при Кадеші.
  • Менес, жрець-астроном, наставник Пентуера — Менес (Міна), напівлегендарний засновник об’єднаної єгипетської держави з I династії.
  • Тутмос, двоюрідний брат і соратник фараона, видатний воєначальник — Тутмос (Джехутімесу), поширене ім’я, яке мали чотири фараони XVIII династії.
  • Тутмос (в оригіналі Дхутмос), селянин, несправедливо звинувачений у нападі на маєток Рамсеса — Тутмос, писар періоду XX династії та скульптор кінця XVIII династії.
  • Цариця Нітокріс, мати Рамсеса — остання цариця VI династії Стародавнього царства, яку згадував Геродот (можливо, насправді не існувала).
  • Енанна, єгипетський офіцер, підкуплений жерцями — ім’я єгипетського учня писаря, якого пов’язують зі стародавнім текстом.
  • Бероес, халдейський мудрець, — Берос (Бел-Уцур), вавилонський жрець-історик та астролог, який близько 300 до н. е. написав історію Вавилонії грецькою мовою.
  • Пхут (інше ім’я, що використовував Бероес) — Фут, син Хама, який згадується у книзі Буття.
  • Асархаддон, ассирійський намісник у Фінікії — ассирійський цар у 680–669 роках до н. е.
  • Саргон, посол Ассирії — Шаррумкен, ім’я аккадського царя Саргона Стародавнього та двох ассирійських правителів Саргона I й Саргона II.
  • Куш, гість Асархаддона — історична назва південної Нубії.
  • Хірам, фінікійський князь — Хірам I, правитель Тіру, який підтримував тісні торгові зв’язки з царем Соломоном.
  • Дагон, фінікійський купець — західносемітський (ханаанський) бог-покровитель землеробства, національне божество філістимлян.
  • Фамар, дружина Дагона — Тамар, дочка царя Давида й сестра Авесалома.
  • Патрокл, командир грецьких найманців — Патрокл, персонаж «Іліади» Гомера.
  • Лікон, двійник і убивця Рамсеса — Лікон, персонаж «Іліади» Гомера.
  • Сара, коханка Рамсеса — Сара, дружина біблійського Авраама.
  • Гідеон, батько Сари — Гедеон, дійова особа Книги Суддів, переможець мадіанитян.
  • Сеті, син Сари від Рамсеса — Сеті, ім’я двох фараонів XIX династії.
  • Геброн, останнє кохання Рамсеса — Хеврон, сучасне місто в Палестині.
  • Муссаваса, лівійський князь — Машуаша, найбільше лівійське плем’я.
  • Техенна, син Муссаваси — Техену, лівійське плем’я, що оселялось найближче до єгипетського кордону.

Анахронізми та інші помилки

  • Найдавніша ступінчаста піраміда приписана фараону Снофру замість Джосера.
  • Файюмський лабіринт, зображений у романі як скарбниця жерців, насправді був заупокійним храмом фараонів XIII династії Середнього царства.
  • Чисельність єгипетської армії в романі сягає 120 000 осіб. Найбільші армії в історії Нового царства, що збирались Тутмосом III і Рамсесом II, складали, за різними оцінками, не більше 25 000 солдат.
  • Обізнаність єгиптян з геології, палеонтології, археології й антропології перебільшена: жрець Сета Самонту фактично змальовує молодому фараону еволюцію рослинних і тваринних форм життя, згадуючи мавпоподібних первинних людей, «слонів, що вчетверо переважали за розміром сучасних» і «велетенських гадів», до яких на Землі були «тільки слимаки й риби». Хоча здогадки про походження викопних решток і можливості змін у природі висловлювались ще давньогрецькими матеріалістами, уявлення про еволюцію стали панівними тільки у XIX столітті.
  • У романі Болеслав Прус приписує Менесу винаходи, що були зроблені тільки наприкінці I тисячоліття до н. е., наприклад, виміри розмірів кулеподібної Землі, зроблені Ератосфеном, і парову іграшку Героном Александрійським. Хоч ті винаходи й були зроблені на території елліністичного Єгипту, але належали грекам, а не єгиптянам.
  • Фінікієць Хірам повідомив Рамсесу про країни, які ніби відвідували фінікійці. З їхніх розповідей явно видно, що йдеться про Індію та Китай. Незважаючи на те, що фінікійці були найкращими мореплавцями на Стародавньому Сході, не існує жодних свідчень про контакти Далекого та Близького Сходу до подорожі Чжан Цяня до Середньої Азії. Окрім того, у романі відчутно завищена кількість населення в Індії та Китаї — до 100 і 200 млн осіб.
  • Балісти вперше почали використовуватись з IV століття до н. е. греками та не могли перебувати на озброєнні єгиптян за сім століть до походів Олександра Македонського.
  • Демотичне письмо було винайдено у VIII столітті до н. е. й не було відомо єгиптянам Нового царства.
  • Будівництво каналу, що поєднував Середземне й Червоне море, почалось за фараона Нехо II.
  • Навкратіс було засновано грецькими колоністами за правління фараона Яхмоса II (567–526 до н. е.).
  • Торговий порт Береніка на Червоному морі був заснований Птолемеями 275 до н. е.
  • У романі згадуються сини Рамсеса XII від хеттської царівни. Єдина хеттська держава припинила своє існування на початку XII століття до н.  е.
  • У часи дії роману у Греції в результаті вторгнення дорійців почались Темні століття, тому ахейці не могли мати поданого у романі впливу, що насправді було притаманно Єгипту XXVI династії (окрім того, вони зображені вже як класичні стародавні греки).

Примітки

  1. ↑ Цибенко Є. З. (1961). Примітки до «Б.Прус. Твори у семи томах». Державне видавництво художньої літератури, Москва. Архів оригіналу за 2013-05-11. Процитовано 2015-10-11. 
  2. ↑ Стучевський І. (1984). «Рамсес II і Герігор». Видавництво «Наука», Главная редакция восточной литературы, Москва, стор.4. Архів оригіналу за 2013-05-11. Процитовано 2015-10-11. 

Фараон, роман, Вікіпедії, статті, про, інші, значення, цього, терміна, Фараон, значення, Фараон, пол, faraon, історичний, роман, відомого, польського, письменника, Болеслава, Пруса, 1847, 1912, написаний, 1895, року, Первинно, публікувався, Ілюстрованому, щоти. U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Faraon znachennya Faraon pol Faraon istorichnij roman vidomogo polskogo pismennika Boleslava Prusa 1847 1912 napisanij 1895 roku Pervinno publikuvavsya v Ilyustrovanomu shotizhneviku Pershe vidannya u knizhkovomu varianti z yavilos 1897 roku FaraonFaraonZhanr Istorichnij romanAvtor Boleslav PrusMova PolskaNapisano 1895Opublikovano 1895 Cej tvir u Vikishovishi Zmist 1 Syuzhet 2 Perekladi 3 Personazhi 4 Anahronizmi ta inshi pomilki 5 PrimitkiSyuzhet Redaguvati Faraon peredostannij z velikih romaniv pismennika roman Zmini ne bulo zaversheno Diya romanu vidbuvayetsya u Starodavnomu Yegipti v seredini XI stolittya do n e Syuzhet romanu skladaye istoriya borotbi vigadanogo istorichnogo diyacha molodogo faraona Ramsesa XIII z mogutnim stanom zherciv Amona Ra na choli z pidstupnim Gerigorom Zobrazhuyuchi zanepad kolis mogutnoyi derzhavi avtor shukaye vidpovid na pitannya pro prichini takogo zanepadu j chitachu yakij maye uyavu pro epohu Prusa staye ochevidnim sho problematika romanu sprichinena rozladom i krizoyu suchasnogo pismenniku polskogo burzhuazno feodalnogo suspilstva Utim Prus ne prosto maskuvav suchasni ideyi obstanovkoyu ta imenami vzyatimi z davnini Navpaki znachennya Faraona u rozvitku polskogo istorichnogo romanu polyagaye v tomu sho v nomu vpershe v istoriyi polskoyi literaturi na takomu visokomu hudozhnomu rivni z vikoristannyam dostupnih avtoru naukovih znan pro minule bez yavnoyi modernizaciyi buli podani u zhivih obrazah socialni problemi viddalenoyi dobi sho mayut velike znachennya dlya lipshogo rozuminnya pitan suchasnosti bula sproba osyagnuti zakonomirnosti istorichnogo progresu 1 Perekladi RedaguvatiRoman Faraon perekladenij takimi movami anglijskoyu bolgarskoyu virmenskoyu gollandskoyu gruzinskoyu esperanto estonskoyu ivritom ispanskoyu litovskoyu nimeckoyu rosijskoyu rumunskoyu serbsko horvatskoyu slovackoyu slovenskoyu ugorskoyu ukrayinskoyu francuzkoyu cheskoyu 1966 roku za motivami romanu polskij kinorezhiser Yezhi Kavalerovich znyav odnojmennij film Yak naslidok pislya vihodu knigi a potim i filmu vidomosti nabuv i takij istorichnij personazh yak Gerigor 2 Personazhi RedaguvatiBilshist imen sho zgaduyutsya u knizi Prusa dijsno zapozicheni z davnoshidnih dzherel ale chasto z porushennyam hronologiyi Zokrema z istoriyi vidomi imena takih personazhiv romanu Ramses XIII golovnij geroj romanu vigadanij faraon Ramses XII batko Ramsesa XIII istorichnij Ramses XI ostannij faraon XX dinastiyi ta Novogo carstva yakogo nazivali Ramsesom XII v istorichnih pracyah kincya XIX pochatku XX stolittya Gerigor golovnij supernik Ramsesa istorichnij Gerigor verhovnij zhrec Amona u Fivah yakij uzyav carsku titulaturu nezadovgo do padinnya XX dinastiyi Pentuer zhrec i pisar vihodec iz selyan yakij pidtrimuvav faraona u jogo reformah realnij pisar Pentuer z imenem yakogo umovno pov yazuyut Poemu Pentuera sho triumfalno zmalovuye peremogu Ramsesa II pri Kadeshi Menes zhrec astronom nastavnik Pentuera Menes Mina napivlegendarnij zasnovnik ob yednanoyi yegipetskoyi derzhavi z I dinastiyi Tutmos dvoyuridnij brat i soratnik faraona vidatnij voyenachalnik Tutmos Dzhehutimesu poshirene im ya yake mali chotiri faraoni XVIII dinastiyi Tutmos v originali Dhutmos selyanin nespravedlivo zvinuvachenij u napadi na mayetok Ramsesa Tutmos pisar periodu XX dinastiyi ta skulptor kincya XVIII dinastiyi Caricya Nitokris mati Ramsesa ostannya caricya VI dinastiyi Starodavnogo carstva yaku zgaduvav Gerodot mozhlivo naspravdi ne isnuvala Enanna yegipetskij oficer pidkuplenij zhercyami im ya yegipetskogo uchnya pisarya yakogo pov yazuyut zi starodavnim tekstom Beroes haldejskij mudrec Beros Bel Ucur vavilonskij zhrec istorik ta astrolog yakij blizko 300 do n e napisav istoriyu Vaviloniyi greckoyu movoyu Phut inshe im ya sho vikoristovuvav Beroes Fut sin Hama yakij zgaduyetsya u knizi Buttya Asarhaddon assirijskij namisnik u Finikiyi assirijskij car u 680 669 rokah do n e Sargon posol Assiriyi Sharrumken im ya akkadskogo carya Sargona Starodavnogo ta dvoh assirijskih praviteliv Sargona I j Sargona II Kush gist Asarhaddona istorichna nazva pivdennoyi Nubiyi Hiram finikijskij knyaz Hiram I pravitel Tiru yakij pidtrimuvav tisni torgovi zv yazki z carem Solomonom Dagon finikijskij kupec zahidnosemitskij hanaanskij bog pokrovitel zemlerobstva nacionalne bozhestvo filistimlyan Famar druzhina Dagona Tamar dochka carya Davida j sestra Avesaloma Patrokl komandir greckih najmanciv Patrokl personazh Iliadi Gomera Likon dvijnik i ubivcya Ramsesa Likon personazh Iliadi Gomera Sara kohanka Ramsesa Sara druzhina biblijskogo Avraama Gideon batko Sari Gedeon dijova osoba Knigi Suddiv peremozhec madianityan Seti sin Sari vid Ramsesa Seti im ya dvoh faraoniv XIX dinastiyi Gebron ostannye kohannya Ramsesa Hevron suchasne misto v Palestini Mussavasa livijskij knyaz Mashuasha najbilshe livijske plem ya Tehenna sin Mussavasi Tehenu livijske plem ya sho oselyalos najblizhche do yegipetskogo kordonu Anahronizmi ta inshi pomilki RedaguvatiNajdavnisha stupinchasta piramida pripisana faraonu Snofru zamist Dzhosera Fajyumskij labirint zobrazhenij u romani yak skarbnicya zherciv naspravdi buv zaupokijnim hramom faraoniv XIII dinastiyi Serednogo carstva Chiselnist yegipetskoyi armiyi v romani syagaye 120 000 osib Najbilshi armiyi v istoriyi Novogo carstva sho zbiralis Tutmosom III i Ramsesom II skladali za riznimi ocinkami ne bilshe 25 000 soldat Obiznanist yegiptyan z geologiyi paleontologiyi arheologiyi j antropologiyi perebilshena zhrec Seta Samontu faktichno zmalovuye molodomu faraonu evolyuciyu roslinnih i tvarinnih form zhittya zgaduyuchi mavpopodibnih pervinnih lyudej sloniv sho vchetvero perevazhali za rozmirom suchasnih i veletenskih gadiv do yakih na Zemli buli tilki slimaki j ribi Hocha zdogadki pro pohodzhennya vikopnih reshtok i mozhlivosti zmin u prirodi vislovlyuvalis she davnogreckimi materialistami uyavlennya pro evolyuciyu stali panivnimi tilki u XIX stolitti U romani Boleslav Prus pripisuye Menesu vinahodi sho buli zrobleni tilki naprikinci I tisyacholittya do n e napriklad vimiri rozmiriv kulepodibnoyi Zemli zrobleni Eratosfenom i parovu igrashku Geronom Aleksandrijskim Hoch ti vinahodi j buli zrobleni na teritoriyi ellinistichnogo Yegiptu ale nalezhali grekam a ne yegiptyanam Finikiyec Hiram povidomiv Ramsesu pro krayini yaki nibi vidviduvali finikijci Z yihnih rozpovidej yavno vidno sho jdetsya pro Indiyu ta Kitaj Nezvazhayuchi na te sho finikijci buli najkrashimi moreplavcyami na Starodavnomu Shodi ne isnuye zhodnih svidchen pro kontakti Dalekogo ta Blizkogo Shodu do podorozhi Chzhan Cyanya do Serednoyi Aziyi Okrim togo u romani vidchutno zavishena kilkist naselennya v Indiyi ta Kitayi do 100 i 200 mln osib Balisti vpershe pochali vikoristovuvatis z IV stolittya do n e grekami ta ne mogli perebuvati na ozbroyenni yegiptyan za sim stolit do pohodiv Oleksandra Makedonskogo Demotichne pismo bulo vinajdeno u VIII stolitti do n e j ne bulo vidomo yegiptyanam Novogo carstva Budivnictvo kanalu sho poyednuvav Seredzemne j Chervone more pochalos za faraona Neho II Navkratis bulo zasnovano greckimi kolonistami za pravlinnya faraona Yahmosa II 567 526 do n e Torgovij port Berenika na Chervonomu mori buv zasnovanij Ptolemeyami 275 do n e U romani zgaduyutsya sini Ramsesa XII vid hettskoyi carivni Yedina hettska derzhava pripinila svoye isnuvannya na pochatku XII stolittya do n e U chasi diyi romanu u Greciyi v rezultati vtorgnennya dorijciv pochalis Temni stolittya tomu ahejci ne mogli mati podanogo u romani vplivu sho naspravdi bulo pritamanno Yegiptu XXVI dinastiyi okrim togo voni zobrazheni vzhe yak klasichni starodavni greki Primitki Redaguvati Cibenko Ye Z 1961 Primitki do B Prus Tvori u semi tomah Derzhavne vidavnictvo hudozhnoyi literaturi Moskva Arhiv originalu za 2013 05 11 Procitovano 2015 10 11 Stuchevskij I 1984 Ramses II i Gerigor Vidavnictvo Nauka Glavnaya redakciya vostochnoj literatury Moskva stor 4 Arhiv originalu za 2013 05 11 Procitovano 2015 10 11 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Faraon roman amp oldid 27894317, Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття,

читати

, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри

Посетите Порт-Аранзас и остров Мустанг

Пропустить навигациюПерейти к основному содержанию