Христофор Колумб
|розмір_автографа=
| Христофор Колумб | |
|---|---|
| італ. Cristoforo Colombo ісп. Cristóbal Colón | |
| Ім’я при народженні | лат. Christophorus Columbus |
| Народився | 1451[1][2][…] Генуя, Італія[4][5] |
| Помер | 20 травня 1506[6][7][…] Вальядолід, Кастильська Корона[9][5] ·серцева недостатність |
| Поховання | Севільський катедральний собор |
| Громадянство | Генуезька республіка |
| Національність | італієць |
| Місце проживання | Іспанія |
| Діяльність | мореплавець, мандрівник |
| Галузь | морський транспорт |
| Відомий завдяки | організатор і капітан перших трансатлантичних подорожей з Європи до Америки |
| Знання мов | іспанська[8] |
| Членство | Columbus Conquistador Forced |
| Титул | намісник короля Іспанії на всіх відкритих землях та островах |
| Посада | Governor of the Indiesd[10] і Viceroy of the Indiesd |
| Військове звання | грос-адмірал |
| Конфесія | Католик |
| Рід | Колумб[d] |
| Батько | Доменіко Коломбоd |
| Мати | Сузанна Фонтанароссаd |
| Брати, сестри | Бартоломео Колумб і Дієго Колон |
| У шлюбі з | Filipa Perestrello de Moniz |
| Діти | Дієго Колон і Фернандо Колумб |
| Автограф | |
| | |
| |
Христофо́р Колу́мб (італ.
Cristoforo Colombo, ісп. Cristóbal Colón; між 26 серпня і 31 жовтня 1451[11], Генуя, Генуезька республіка — 20 травня 1506, Вальядолід, Королівство Кастилія і Леон) — генуезький мореплавець на службі Іспанської Корони, першовідкривач Америки (Багамських та Антильських островів, узбережжя Центральної та Південної Америки). Його вважають національним героєм Іспанії попри численні протести корінних жителів країн Південної та Центральної Америки[12][13][14][15].
Зміст
- 1 Походження та ранні роки
- 2 Недостовірні портрети
- 3 Свідчення документів
- 4 Картограф Колумб
- 5 Чотири подорожі Колумба
- 5.1 Перша подорож Колумба (1492—1493)
- 5.2 Друга подорож Колумба (1493–1496)
- 5.3 Третя подорож Колумба (1498–1500)
- 5.4 Четверта подорож Колумба (1502–1504)
- 6 Останні роки життя
- 7 Сумніви стосовно статусу першовідкривача Америки.
- 8 Вшанування пам’яті
- 9 Примітки
- 10 Література
- 11 Посилання
Походження та ранні роки
Прізвище Колумб не схоже на італійські, тому припускають, що це змінене прізвище від Колон, Колонна або Коломбо.
Вважають, що Колумб народився в небагатій генуезькій родині: батько — Доменіко Коломбо (італ. Domenico Colombo), мати — Сузанна Фонтанаросса (італ. Susanna Fontanarossa). Точна транслітерація його імені з іспанської — Крістобаль Колон, однак всесвітньо відомим він став як Христофор Колумб (Christophor транслітерація дав.-гр. Χριστόφορος). У родини, крім Христофора, були ще інші діти: Джованні (помер у дитинстві, в 1484 році), Бартоломео, Джакомо, Бьянкелла (вийшла заміж за Джакомо Баварелло). Традиційно шість міст Італії та Іспанії оскаржують честь бути малою батьківщиною Колумба.
Зовнішній вигляд Колумба відомий за портретами, які були написані вже після його смерті.
Бартоломе де Лас Касас, який бачив Колумба 1493 року, описав його так:
| Зросту був високого, вище середнього, обличчя мав довге, що викликало повагу, ніс орлиний, очі синювато-сірі, шкіру білу, з червоністю, борода й вуса в молодості були рудуваті, але в працях посивіли. |
|
Навчався в Павійському університеті. Приблизно в 1470 році одружився з доньєю Філіпою Моніс де Палестрелло, донькою мореплавця часів принца Енріке. До 1472 року Колумб жив у Генуї, а з 1472 — в Савоні. У 1470-тих роках брав участь у морських торговельних експедиціях. Вважають, що ще в 1474 році астроном та географ Паоло Тосканеллі повідомив йому в листі, що, на його думку, до Індії можна дістатися набагато коротшим морським шляхом, якщо плисти на захід. Мабуть, уже тоді Колумб задумався про свій проєкт морської подорожі до Індії. Провівши власні розрахунки на підставі порад Тосканеллі, він вирішив, що зручніше всього пливти через Канарські острови, від яких до Японії, на його думку, залишалося близько п’яти тисяч кілометрів.
З 1476 Колумб переїхав до Португалії, де жив дев’ять років. Відомо, що в 1477 році Колумб відвідав Англію, Ірландію та Ісландію, де міг ознайомитися з даними ісландців про землі на заході. Він також устиг побувати в Гвінеї у складі експедиції Діогу де Азамбужа, що відправилася туди 1481 року для будівництва фортеці Ельміна (Сан-Жоржи-да-Міна). Перше звернення Колумба з пропозицією плисти до Індії на захід було в 1475 — 1480 роках (точний час невідомий). Він адресував його до уряду та купців рідної Генуї. Відгуку не надійшло. У 1483 році він запропонував свій проєкт португальському королю Жуану II, але після довгого вивчення проєкт відкинули.
У 1485 році Колумб із сином Дієго переїхав до Іспанії (можливо, втік від переслідувань). Узимку 1485–1486 років він знайшов притулок у монастирі Санта-Марія-да-Рабіда. Настоятель Хуан Перес де Марчена прийняв його й організував перший лист до Ернандо де Талавері, свого знайомого — духівника королеви, з коротким викладом ідей Колумба. Король Іспанії перебував у місті Кордові, де проходила підготовка до війни з Гранадою з особистою участю государів.
Амбіційний Колумб зрештою вивчив латинську, португальську та кастильську мови і читав праці з астрономії, географії й історії, зокрема роботи Клавдія Птолемея, кардинала П’єра д’Айї про подорожі Марко Поло та Джона Мандевіля, «Природничу історію» Плінія Старшого, і папи римського Пія II «Historia Rerum Ubique Gestarum».
У 1486 році Колумб зміг зацікавити своїм проєктом герцога Медіна-Селі. Оскільки його власних фінансів було недостатньо для організації експедиції на захід, Медіна-Селі звів Колумба з королівськими фінансовими радниками, купцями та банкірами та зі своїм дядьком — кардиналом Мендосою.
Узимку 1486 року Колумба представили Педро Гонсалесу де Мендосі, архієпископу Толедо й великому кардиналу Іспанії, який, у свою чергу, посприяв аудієнції у католицьких королів. Для вивчення пропозицій Колумба була призначена комісія богословів, космографів, юристів, ченців і придворних на чолі з Талавера. Комісія засідала чотири роки, але через потайливість Колумба і його небажання розкривати плани так і не винесла остаточного вердикту.
20 квітня 1488 року Колумб, який прямував за королівським двором з міста в місто, несподівано отримав лист від португальського короля з пропозицією повернутися в Португалію:
| І якщо Ви побоюєтеся Нашого правосуддя з приводу деяких Ваших зобов’язань, то знайте, що ні після Вашого прибуття, ні під час перебування в Португалії, ні після від’їзду, Ви не будете ні заарештовані, ні затримані, ні звинувачені, ні засуджені, ні переслідувані за будь-якої причини, що є наслідком застосування цивільного, кримінального, або якого-будь іншого права. |
|
Колумб спрямував свої пропозиції і за іншими адресами: від короля Англії Генріха VII в лютому 1488 року він отримав прихильну відповідь, але без будь-яких конкретних пропозицій.
Ізабелла Кастильська та Христофор Колумб. Пам’ятник у Гранаді
У 1491 році в Севільї відбулося повторне особисте побачення з Фердинандом та Ізабеллою.
Результат для Колумба був знову невтішний: «Зважаючи на величезні витрати та зусилля, необхідні для ведення війни, початок нової справи не представляється можливим». До переговорів було вирішено повернутися після закінчення війни.
У 1491 році Колумб звернувся до герцога Медіна-Сидонія, найбільшого магната, власника близько ста торгових кораблів, але і від нього отримав відмову.
Нарешті в січні 1492 року відбулася довгоочікувана подія — взяття Гранади. Колумб, мабуть, сильно переоцінив переможний ентузіазм короля Іспанії: коли він сформулював ті умови, на яких він припускав відкривати та володіти новими землями (призначити його віце-королем нових земель, нагородити його титулом «головного адмірала моря-океану»), Його величність визнав вимоги Колумба «надмірними та неприйнятними», переговори було перервано, а король відбув із Санта-Фе.
Колумб у лютому 1492 року поїхав до Кордови, а потім задекларував намір зовсім емігрувати до Франції.
Тут крок назустріч зробила королева Ізабелла.
Ідея прийдешнього визволення Гробу Господнього настільки захопила її серце, що вона вирішила не давати цього шансу ні Португалії, ні Франції. Хоча Іспанське королівство і було утворене внаслідок династичного шлюбу Фердинанда Арагонського й Ізабелли Кастильської, їхні монархії зберегли самостійні адміністрації, кортеси та фінанси. «Я закладу свої коштовності», — сказала вона.
30 квітня 1492 року королівське подружжя пожалувало Колумбу та його спадкоємцям титул «дон» (тобто зробили його дворянином) та підтвердила, що, у випадку успіху заокеанського проекту, він буде адміралом моря-океану та віце-королем усіх земель, які він відкриє або придбає, і зможе передати ці титули у спадок. Тим не менш, гроші на спорядження експедиції Колумбу належало шукати самостійно за рахунок недоотриманих державних податкових платежів Її Величності королеви Кастилії. До того ж за договором восьму частину витрат повинен був нести сам Колумб, у якого взагалі не було ані гроша.
Однак Колумбу допоміг Мартін Алонсо Пінзон.
Один з кораблів — «Пінта» — був його власний, і спорядив він його за свій рахунок; грошей на другий корабель він дав Христофору в борг, щоб Колумб міг зробити свій формальний внесок за договором.
Вісім країн претендують на звання Батьківщини мореплавця — від Італії до Польщі (польські моряки дуже полюбляли називати свої кораблі, як птахи: «Ожел = орел», «Яскулка = ластівка», «Голомб = голуб»). За версією португальського історика Мануела Роса (Manuel Ros), Колумб був сином короля Володислава ІІІ. У такому випадку по матері Софії Гольшанській він був правнуком руських князів.
Прізвисько Колон носив і сучасник мореплавця — італієць-авантюрист на службі у Франції Ґійом Казанова. Але це різні Колони чи Колумби.
Ім’я Христофор з грецької перекладають як «Хрестоносець», «людина, яка навчає християнству», а Коломб, Колумб або Колон може бути похідним від латинських слів «колонія» (Colonia, Colombia) чи «колоніст» (Colon, Colomb). На основі цього деякі дослідники висувають версію, що Америку відкрила людина, яка в середньовічних джерелах залишилась під ім’ям «християнський колоніст», «колоніст, який несе християнську віру».
Можливо навіть цим іменем в різних джерелах було названо різних людей, на основі біографій яких пізнішими істориками був створений збірний образ Христофора Колумба.
Недостовірні портрети
Немає жодного достовірного портрета Христофора Колумба. У молоді роки він був бідним моряком і піратом, потім жив на островах, де не було портретистів. Декілька разів Христофор був в’язнем різних тюрем і ховався в монастирі від помсти. Навіть ці розрізнені факти біографії мореплавця доводять, що спокійного життя той не мав ані при житті, ані після смерті. Неймовірно, щоби він знайшов час для позування відомим портретистам Рідольфо чи Доменіко Гірляндайо, Себастьяно дель Пйомбо та ін. Навіть якщо і збереглися портрети Христофора, то давно загубилися в часі. Тому насправді не відомо, як він виглядав за життя.
Христофор Колумб коротка біографія
Христофор Колумб (1451 – 1506) – іспанський мореплавець, який відкрив Америку і прилеглі острови. Перший з мандрівників, який перетнув Атлантичний океан.
Зміст
- Молодість. Перші плавання
- Чотири експедиції. Відкриття Америки
- Останні роки
- Інші варіанти біографії
- Цікаві факти
- Тест з біографії
- Правильних відповідей:
- Ваш результат:
Молодість. Перші плавання
Христофор Колумб народився між 26 серпня і 31 жовтня 1451 року на острові Корсика в Генуезькій республіці. Освіту майбутній відкривач отримав в Павийском університеті.
Коротка біографія Колумба не зберегла точних свідчень про його перше плаваннях, проте відомо, що в 1470-х роках він здійснював морські експедиції з торговими цілями. Вже тоді у Колумба виникла ідея подорожі в Індію через захід. Мореплавець багато разів звертався до правителів європейських країн з проханням допомогти йому організувати експедицію – до короля Жуану ІІ, герцогу Медіна-Селі, королю Генріху VII і іншим. Лише в 1492 році подорож Колумба було схвалено іспанськими правителями, насамперед, королевою Ізабеллою. Йому було присвоєно титул «дона», обіцяні винагороди в разі вдалого проведення проекту.
Чотири експедиції. Відкриття Америки
У 1492 році було здійснено перше плавання Колумба. Під час подорожі мореплавцем були відкриті Багамські острови, Гаїті, Куба, хоча сам він вважав ці землі «Західною Індією».
Під час другої експедиції помічників Колумба були такі відомі особистості як майбутній завойовник Куби Дієго Веласкес де Куельяр, нотаріус Родріго де Бастідас, першопроходець Хуан де ла Коса. Тоді відкриття мореплавця включали Віргінські, Малі Антильські острови, Ямайку, Пуерто-Ріко.
Третя експедиція Христофора Колумба була здійснена в 1498 році. Головним відкриттям мореплавця був острів Тринідад. Проте в цей же час Васко да Гама знайшов справжній шлях в Індію, тому Колумб був оголошений обманщиком і відправлений під конвоєм з Еспаньоли в Іспанію. Тим не менш, за його прибуттю місцевим фінансистам вдалося умовити короля Фердинанда II зняти звинувачення.
Колумба не покидала надія відкрити новий короткий шлях до Південної Азії. В 1502 році мореплавець зміг добитися дозволу короля на четверте подорож.
Колумб досяг берега Центральної Америки, довівши, що між Атлантичним океаном і Південним морем лежить материк.
Останні роки
Під час останньої подорожі Колумб тяжко захворів. По поверненню в Іспанії йому не вдалося відновити дані привілеї та права. Помер Христофор Колумб 20 травня 1506 року в Севільї в Іспанії. Мореплавець був спочатку похований в Севільї, однак у 1540 році за наказом імператора Карла V останки Колумба були перевезені на острів Еспаньола (Гаїті), а в 1899 році знову у Севілью.
Інші варіанти біографії
- Варіант 2 є більш стисла для доповіді або повідомлення в класі
Цікаві факти
- Історикам досі невідома справжня біографія Христофора Колумба – фактичних матеріалів про його долю і експедиціях так мало, що біографи мореплавця вносять в його життєпис безліч відмінних тверджень.
- Повернувшись в Іспанію після другої експедиції, Колумб запропонував селити на нещодавно відкриті землі злочинців.
- Предсмертными словами Колумба були: «In manus tuas, Domine, commendo spiritum meum» («У твої руки, Господи, я вручаю мій дух»).
- Значення відкриттів мореплавця було визнано лише в середині XVI століття.
Тест з біографії
Біографія запонится краще, якщо спробуєте відповісти на питання тесту:
Почати тест!
Правильних відповідей:
Ваш результат:
Нова функція! Середня оцінка, яку отримали учні в школі за цю біографію.
Показати оценкуСпасибо за лайк. Середня оцінка: 4.44 бали. Всього отримано оцінок: 411.
А яку ви отримали оцінку за цю біографію?
2
3
4
5
Скачати біографію Колумба
Сподобалася біографія? Допоможи проекту – тисни на кнопку, розкажи друзям:
Христофор Колумб — Оксфордский справочник
Показать сводную информацию
Обзор
(1451—1506) испанский исследователь итальянского происхождения.
( c. 1451–1506)
Генуэзский мореплаватель и исследователь, известный как первый европеец, открывший Америку.
Его очень интересовало то, что он называл своим «Предприятием в Индию», поиск западного пути на Восток для торговли специями. Более десяти лет он пытался получить финансовую поддержку для своего «Предприятия», и, наконец, в 1492 убедил Фердинанда V и Изабеллу Испанскую спонсировать экспедицию. Он отправился на «Санта-Марии» с двумя другими небольшими кораблями, рассчитывая достичь Японии, и когда он наткнулся на острова Карибского моря, он назвал их Вест-Индией, а коренных жителей араваков — индийцами. На Кубе (которую он считал Китаем) был обнаружен табак. Его опубликованная запись стала первым в Европе документальным свидетельством существования Нового Света. Для своего второго путешествия год спустя ему предоставили 17 кораблей, и он должен был торговать золотом и основывать колонии. В течение следующих трех лет он исследовал большую часть Карибского архипелага, но затем, так как золота не было, его с позором отозвали в Испанию. Однако после нескольких месяцев лоббирования ему снова разрешили искать Азию; на этот раз он пошел более южным путем, открыв Тринидад и устье реки Ориноко, но колония, которую он оставил на Эспаньоле, кипела восстанием.
От кого: Колумбус, Кристофер в Словарь всемирной истории »
Темы: История
Справочные статьи
Колумб, Христофор (
ок. 1451–1506) в Словарь всемирной истории (2) Длина: 302 словаКолумб, Христофор (1451–1506)
в Оксфордский компаньон для исследования мира Длина: 2840 словКолумб, Христофор (1451–1506)
в Оксфордская энциклопедия морской истории Длина: 1292 словаКолумб (1451–1506)
в Оксфордский словарь эпохи Возрождения Длина: 1336 словПосмотреть все справочные записи »
Искать: «Христофор Колумб» в справочнике по Оксфорду »
Христофор Колумб
Христофор Колумб, сын уважаемого ткача и местного политика, родился в Генуе.
Он работал в бизнесе своего отца, но в 14 лет решил отправиться в море. Колумб проплыл через Средиземное море и однажды потерпел кораблекрушение у берегов Португалии. Направляясь в Лиссабон, он присоединился к брату и работал составителем карт.
Во второй половине 15 века Португалия была великим западным центром исследователей и авантюристов, а также плацдармом для поисков океанского пути на Восток. Во время своего пребывания в Португалии Колумб слышал рассказы моряков о землях за западной оконечностью известного мира. Образованные люди того времени признавали, что Земля представляет собой шар, но ни один европеец не знал о существовании американских континентов и Тихого океана. Колумб стал одним из немногих, кто призывал плыть на запад, чтобы добраться до прибыльных рынков Китая и Японии. Его идея была выслушана португальским королем Иоанном II , но вместо этого королевская поддержка была оказана тем, кто стремился плыть на восток вокруг Африки с той же целью.
Около 1479 года Колумб женился, но его жена умерла в 1485 году.
Не сумев заручиться поддержкой Португалии в исследовательском путешествии на запад, Колумб вместе со своим сыном Диего переехал в Испанию. В то время Испания была меньшей державой, чем Португалия, и была поглощена затяжной войной против мавров. Тем не менее предложение Колумба было вежливо встречено испанскими монархами Фердинандом II и Изабеллой. С падением Гранады в 1492 году Испания получила возможность сосредоточить свои усилия на борьбе с Португалией в торговле и исследованиях. Монархи согласились поддержать путешествие на запад в Китай, а также назвать Колумба «адмиралом океанских морей» и губернатором открытых им земель. Со своей стороны, Колумб пообещал распространить христианскую веру среди народов Востока и вернуться с золотом, серебром и пряностями.
Первое путешествие (1492-93)
Экспедиция вышла из Палоса, Испания, в начале августа 1492 года. Экипаж не сопровождали ни солдаты, ни колонисты, ни священники, что свидетельствует об исследовательском характере предприятия.
Niña , Pinta и флагман Santa Maria отплыли сначала к Канарским островам, где был произведен ремонт и взято на борт дополнительное питание.
6 сентября корабли направились прямо на запад, поймав благоприятное Канарское течение. У Колумба не было карт вод, в которые он входил. Он не доверял существующим примитивным формам астрономической навигации и вместо этого полагался на точный расчет в определении своего положения.
7 октября курс флотилии был изменен на юго-запад. Выход на сушу произошел 12 октября на багамском острове, который Колумб назвал Сан-Сальвадор. Большинство авторитетных источников считают, что высадка произошла на современном острове Уотлинг, но описание, оставленное Колумбом, подходит и для нескольких соседних островов. Исследователи полагали, что они высадились на отдаленных островах Азии, но не знали, приблизились ли они к Индии, Китаю (тогда известному европейцам как Китай), Японии (Сипанго) или Индонезии (Острова Пряностей).
Предвидя грядущие события, Колумб отмечал в своем дневнике, что туземцы (араваки) были мягким и доверчивым народом, которого легко можно было поработить на благо Испании.
Осенью 1492 года Колумб надеялся найти китайского императора и исследовал многие районы Карибского моря. Он заметил Кубу и сел на мель Санта-Мария у Эспаньолы («Ла Исла Эспаньола»). Экипаж и все припасы пришлось снять с поврежденного корабля, а на острове построили небольшой форт. Названное Навидад в честь праздника Рождества, небольшое поселение стало первым европейским форпостом в Новом Свете со времен скандинавских исследователей.
Оставив часть своей команды на Эспаньоле, Колумб поймал Гольфстрим, чтобы вернуться в Испанию. Ему удалось подарить Фердинанду и Изабелле лишь небольшие золотые самородки и драгоценности, но заверил их, что нашел острова на окраинах Китая или Японии. Колумб был хорошо принят монархами, которые быстро организовали более амбициозное второе путешествие.
Экспедиция, вышедшая из Кадиса в сентябре 149 г.3, был гораздо более ревностным предприятием, включающим 17 кораблей с офицерами и экипажами, 1500 предполагаемых колонистов и большое количество домашнего скота. Цели предприятия были ясны: основать колонии и обнаружить золото и серебро.
Выход на сушу произошел на Малых Антильских островах* в ноябре. Конвой вернулся к поселению Навидад на Эспаньоле, где Колумб обнаружил руины форта и тела некоторых колонистов в неглубоких могилах; выживших не обнаружено. Большинство историков предполагает, что между туземцами и белыми поселенцами возникли трения, и последние были уничтожены в бою. Неподалеку образовалась новая община. Колумб провел большую часть 1494 исследуя другие острова, особенно Ямайку и южную часть Кубы. Он не пытался обогнуть Кубу и был убежден, что это часть Китая.
Условия в поселении на Эспаньоле стали тяжелыми во время отсутствия Колумба.
Колумб попытался восстановить дисциплину по возвращении, но его попытка оттолкнула многих поселенцев. Колумб был гораздо лучшим моряком, чем администратором. Он решил проблему рабочей силы, уступив требованиям колонистов, которые хотели поработить туземцев, чтобы увеличить рабочую силу. Условия оставались ужасными, и многие поселенцы сели на корабли, чтобы вернуться в Испанию, где они сообщили о своем недовольстве короне.
В 1496 году Колумб покинул борющуюся колонию, чтобы защитить свою администрацию перед королевскими чиновниками. Его братья Варфоломей и Диего остались управлять поселением. Второе путешествие привело к основанию небольшой колонии на Эспаньоле и открытию небольшого количества полезных ископаемых.
Третье путешествие (1498-1500)
Третье путешествие отправилось из Севильи в мае 1498 г.
всего с шестью кораблями. Жалобы прежних колонистов взяли свое, и Колумб был вынужден включить в сборище осужденных. Корабли были разделены на две группы: одна направлялась немедленно в Эспаньолу, а другая под командованием Колумба продолжала поиски Китая. Исследовательская группа сначала коснулась земли в Тринидаде у побережья Венесуэлы, а затем направилась к материку. Увидев устье реки Ориноко, Колумб убедился, что он находится на берегу крупного континента, а не на другом острове.
Затем он отплыл в поселение на Эспаньоле, где условия были постоянно хаотичными. Жалобы испанским чиновникам были настолько частыми, что в 1500 году в колонию был отправлен королевский губернатор. Колумб был арестован и отправлен обратно в Испанию в цепях. Фердинанд и Изабелла, симпатии которых пошли на убыль, избавили исследователя от заточения, но пик его влияния явно миновал.
Четвертое путешествие (1502-04)
Колумбу не удавалось предпринять еще одно предприятие до мая 1502 года, когда он отплыл на четырех кораблях из Кадиса.
Его желание найти Китай и его богатство сочеталось с необходимостью восстановить свою репутацию. Колумбу было отказано во въезде в колонию Эспаньола, где он оставался очень непопулярным человеком. Он избежал катастрофы, переждав ураган в небольшой защищенной гавани, а затем возобновил свои поиски. Его усилия были омрачены дальнейшими штормами и депрессиями, что сделало его последнее путешествие самым мучительным из всех. Колумб плыл вдоль побережья Центральной Америки, тщетно надеясь найти отверстие, которое позволило бы ему добраться до берегов Дальнего Востока.
В декабре 1502 года Колумб попытался вернуться на Эспаньолу. Он был болен, терял зрение, а его корабли гнили и находились на грани затопления. Его единственное оставшееся судно село на мель у Ямайки, где вся команда искала убежища.
Два моряка вызвались совершить опасное путешествие на каноэ в Эспаньолу, чтобы найти спасение для брошенной группы. Члены экипажа завершили свое путешествие, но осторожные чиновники ждали почти год, прежде чем отправить помощь Колумбу.
«Адмирал океанских морей» знал, что ему не рады на Эспаньоле, и немедленно отправился в Испанию.
Колумб провел большую часть оставшихся дней в поисках восстановления своих титулов и богатства. Однако смерть Изабеллы в 1504 году лишила его самой верной поддержки. После многих попыток ему было предоставлено свидание с Фердинандом в 1505 году. Было предоставлено щедрое финансовое урегулирование, но король отказался восстановить его титулы. Колумб умер в мае 1506 года.
Великий исследователь не удостоился того, чтобы его имя было присвоено открытым им областям. Вместо этого эта честь досталась относительно малоизвестному итальянцу Америго Веспуччи.
См. Предысторию вступления Испании в Новый Свет и наследие Колумба.
*ПРИМЕЧАНИЕ: Малые Антильские острова являются частью дугообразной серии островов, простирающихся от слияния Карибского моря и Мексиканского залива на восток и юг до побережья Южной Америки.