Яку роль в українській історії відіграла Золота Орда?

515 років тому кримські татари остаточно знищили Золоту Орду. Вона проіснувала близько 300 років і певний період прямо чи опосередковано контролювала всю територію України, якщо вірити історичним атласам. Про Золоту Орду, про її спадщину та роль, яку вона відігравала в українській історії Радіо Свобода розмовляло із істориком Борисом Черкасом.

Embed share

Історична Свобода | Золота Орда та її спадщина

відео Радіо Свобода

No media source currently available

0:00 0:24:00 0:00

– Завойовники, яких називали татаро-монголами, створили дуже велику імперію. Завдяки чому вони були такими вдалими завойовниками? Свого часу казали, що їх було дуже багато, але останні історичні дослідження доводять, що це не так. Тоді не було такої ефективної тилової служби, аби таке військо прогодувати. Завдяки чому відносно невеликий народ об’єднав навколо себе інших та ефективно завойовував території?

– Тут правда десь посередині. Унікальність монголів у тому, що Чингізхан зумів їх об’єднати навколо себе. Він зумів взяти за тих обставин на озброєння китайську систему і китайських спеціалістів в цивільному управлінні, військовому, а також китайська індустрія почала постачати їм зброю.

– Передові технології.

– Так. Також вони володіли середньоазійськими технологіями.

– То їх все-таки багато було?

– Скажімо так: на потрібній ділянці фронту вони уміли створити перевагу. Для Середніх віків це було унікальним, адже тодішні армії не могли довго діяти на великих відстанях, а монголи могли швидко зібрати війська і перекинути на велику відстань. Як каже чинний керівник Генштабу, «бригада керована» – військо монголів було добре кероване, було достатньо офіцерського складу. Завдяки сумі цих факторів вони перемагали.

Борис Черкас

– Цитата з тих часів, на яку варто звернути увагу. Після того, як Золота Орда підкорила Галицько-Волинське князівство, то Данило Галицький казав, що «зліше зла честь татарська». З одного боку, йому виказали якусь честь, а з іншого – вона зліше зла. Що це означає?

– Давайте одразу зрозуміємо, де проходив кордон. Кордон проходив там, де ця імперія мала своїх чиновників. Якщо ми візьмемо територію України, то до складу Монгольської імперії, а пізніше Улуса Джучі входили Київщина, Чернігівщина, Переяславщина, вся лівобережна й степова Україна. Галичина, Волинь і Закарпаття ніколи не входили до складу Золотої Орди.

– Що ж тоді все-таки означав ярлик, який Данило Галицький отримав від хана?

– На момент, коли правив Данило Галицький, верховним каганом був каган, який мешкав в Каракорумі – в Монголії. І князі Рюриковичі їздили саме в Монголію. Натомість Данило їздив не в Монголію, а до прикордонного, з точки зору Монгольської імперії, хана Батия. Це була поїздка не для визнання свого підданства, а в тому сенсі, що він як прикордонний сусід змушений визнавати деякі моменти. Принаймні, він на якийсь час забезпечив кордони своєї держави від монгольських нападів.

Але при цьому він – фактично галицько-волинський король. За дозволом папи Римського і Константинопольського патріарха, Данило прийняв корону і його держава юридично в XIII-XIV століттях називалась Руське королівство. Він був руський король, якому формально, з точки зору європейського права, мали підкорюватись Київ, Чернігів та інші землі.

– То чим же йому тоді була «зліше зла честь татарська»?

– Справа в тому, що ця фраза йде з літописів. Більшість літописів, які є сьогодні, – це так звані літописи московського циклу, бо там вони збереглися. Єдиний літопис не московський – це так званий галицько-волинський літопис. Кажу «так званий», бо це назва істориків: мається на увазі, де вони писались. Що цікаво, у всіх московських літописах навала монголів не сприймається як трагедія. Навпаки, йдуть фрази на кшталт «це нам за наші гріхи», «так потрібно», «прийшов великий цар». Єдиний літопис, який визнає це трагедією – галицько-волинський літопис.

Це дуже цікавий момент, досліджений істориками: якщо їде володимирський чи московський князь в Орду – це честь. Якщо їде князь Данило або його брат Василько – це не честь

Це дуже цікавий момент, досліджений істориками: якщо їде володимирський чи московський князь в Орду – це честь. Якщо їде князь Данило або його брат Василько – це не честь. Це відображає стан кожного етносу до тих подій.

– У сина Данила Лева вже не було таких антитатарських сентенцій – він за допомогою татар робив походи і на Угорщину, і на Польщу.

– Ми про Лева знаємо з того ж галицько-волинського літопису, але за часів Лева він же писався не ним, а літописцем з оточення його двоюрідного брата. Лев був реалістом: він правив Галичиною, а торговий шлях йшов через Молдову, яку на той момент контролював Ногай. Лев був змушений знаходити з Ногаєм спільну мову. Це не було співробітництво з точки зору підданий-повелитель – це було добросусідство.

Треба відрізняти ту данину, яку сплачував Київ, – це насправді був податок – від тієї, яку сплачували Галичина і Волинь. Вони не були у складі цієї держави, а сплачували як сусідні країни. Але платили також Угорщина, платила татарам та туркам Візантія. Ніхто ж після такого не каже, що Візантія входила до складу тих держав? Треба було це робити, бо існувало два варіанти: або тримати величезне військо на кордоні, щоби відбивати напади, або заплатити гроші й бути спокійним.

– Ви згадали про російську історію, що там ніби нормально сприймали татаро-монгольські навалу. Але у радянській школі взагалі говорили про татаро-монгольське ярмо. Це сприймалось як щось дуже негативне і всю давню історію представляли як послідовну боротьбу за звільнення цього ярма.

– Це дуже поширений міф. Головний міф – 200 років татарського ярма на Русі. Хотів би нагадати, що Русь – це Чернігів, Київ, Переяслав. І тут ординці керували лише 120 років. Ми вже бачимо, що це не вся територія України, і йдеться не про 200 років.

Якщо ж ми беремо до уваги саме московські землі, то можемо сказати, що об’єктивно Московське князівство створив саме великий хан Тохтамиш. Дійсно, він Москву спалив, але він зробив реформи, згідно з якими саме московські князі, поки нащадки Тохтамиша правлять в Золотій Орді, є великими князями. І на монетах – московських «дєньґах» – було ім’я великий хан Тохтамиш.

– Але ж за півстоліття до того землі довкола Москви почав збирати князь Іван Калита.

– Так, він був яскрава персона, він допоміг монголам знищити Твер. Але мається на увазі саме юридично закріплений статус Москви.

– Ми маємо дві російські концепції щодо Золотої Орди: так званий «ігоцентризм» – про послідовну боротьбу проти татаро-монгольських поневолювачів, а також концепція, яка каже, що не було поневолювачів, що це був взаємовигідний симбіоз, який допомагав об’єднати північні князівства в єдину державу. Яке бачення ролі Золотої Орди в українській історії?

– Князі Володимиро-Суздальщини сприймала прихід монголів як позитив, адже саме завдяки монголам вони стали великими князями.

Тут важливий етнічний момент: північ – це фіно-угри, завойовані Рюриковичами, з елементами слов’ян. Яка різниця, по великому рахунку, хто ними править: Рюриковичі чи Чингізиди?

Переяславську єпархію роблять Сарайською, і вона стає головною єпархією всієї Золотої Орди. Зараз ця єпархія називається Казанською

В Україні етнічне населення – українці, тому для них це – прихід чужинців, які їх поневолили. У Києві князів прибирають, митрополита переводять в Росію, столицю Чернігівського князівства з Чернігова переводять в Брянськ, Переяславську єпархію роблять Сарайською, і вона стає головною єпархією всієї Золотої Орди. Зараз ця єпархія називається Казанською. Зрозуміло, що такі втрати для українців стали трагедією.

Слухач: «Чи мав Данило Галицький шанси на перемогу у боротьбі з татарами? І ще запитання: як пан історик може оцінити Битву на Синіх Водах? Чи дійсно це було таким позитивним явищем для України?»

– Данило Галицький мав би шанси, якби Монгольська імперія одразу почала розпадатись, як свого часу – імперія Олександра Великого. Проте імперія монголів на той момент була потужною, вони робили деякі внутрішні реформи, які сприяли цілісності. Відтак Улус Джучі зібрав військо і завдав контрудару. У Данила на той момент не було шансів – він був змушений відступити.

– Власне, Сині Води – литовці перемогли татар, завдяки цьому князівство Литовське закріпили за собою велику територію теперішньої України. Та чи можна це вважати українською перемогою?

– Коли ми кажемо «литовці», то дещо осучаснюємо. Насправді, це прийшла нова династія – Гедиміновичі. Якщо ми уважно поглянемо, то вони не були аж настільки прив’язані до Литви. До певної міри Гедиміновичі були класичним продовженням давньоруського періоду. А Битва під Синіми Водами дійсно призвела до звільнення з-під ординського ярма.

Слухач: «В мене склалась думка, що тут зникає ще один міф, наче православ’я об’єднало Київську Русь. Як на мене, то це ярмо було більш об’єднуючим фактором. Як Ви оцінюєте поведінку церкви в цей період поневолення? Адже в церкві правили служби за здоров’я хана».

Дійсно, церква стала механізмом поневолення. Треба зрозуміти, вона ж не була національною, а це була візантійська, грецька церква. Більшість цих митрополитів і церковного апарату – вихідці із Константинополя

– Дійсно, церква стала механізмом поневолення. Треба зрозуміти, вона ж не була національною, а це була візантійська, грецька церква. Більшість цих митрополитів і церковного апарату – вихідці із Константинополя. Монголи ж дали їм право десятини. Дійсно, церковники відіграли одну із основних ролей. Тому вони потім і перебрались на північ, бо там було легше керувати.

А щодо того, що православ’я об’єднало Київську Русь – це тема з іншої історії.

– Ми згадали Синьоводську битву. Але була ще Битва на Ворсклі, коли великий князь литовський Вітовт намагався Золоту Орду собі підкорити. Для чого йому було це потрібно?

– Перед битвою на Ворсклі до Києва втік золотоординський хан Тохтамиш. Він попросив у Вітовта, який тоді тут правив, допомоги. Він зібрав військо із литовців, українців, білорусів, тевтонців, поляків, молдаван…Тохтамиш, як один із очільників походу, йшов на Сарай із метою стати великим ханом. За це він видав юридичний акт, в якому відмовлявся від України на користь Вітовта. Вони йшли в напрямку верхньої течії Ворскли, далі на сучасне місто Слов’янськ, далі Бахмут і на Сарай. Але на Ворсклі вони були зупинені – відбулась битва, яку вони програли. Вигравши битву, ординці намагалися повернути землі, які вони втратили перед тим, але Київ відбив ці штурми – замок на Замковій горі вистояв.

– Хто був спадкоємцем Золотої Орди? Логічно, щоб ним був кримський хан. Водночас московські правителі теж обґрунтовували свій царський титул не лише посиланням на візантійську спадщину, а й на те, що вони підкорили Казанське царство, Астраханське, Сибірське…Тобто, вони мали право називатись царями.

– Тут кожен себе вважав нащадком. З точки зору династичної, прямими спадкоємцями були Кримський ханат, Казанський ханат, Астраханський, Ногайська та Заволзька орда. І трошки побічно – московські правителі. Вони теж мали деякі зв’язки – за часів хана Узбека, одна із його доньок була одружена із московським князем. Це побічна гілка, але формально вона відігравала роль. Бо коли Московське велике князівство захопило Казань, що одразу зробив Іван Грозний? Оголосив себе царем!

Степова імперія між Дунаєм та Іртишем

Золота Орда – під такою назвою увійшла в історію держава, створена в першій половині ХІІІ століття нащадками великого завойовника Чингісхана – його старшим сином Джучі та онуком Батиєм. Улус Джучі – так попервах називалося це державне утворення – займав великі степові території Східної Європи, Центральної Азії та Західного Сибіру – від Дунаю на заході до Іртиша на сході. Руські князі з династії Рюриковичів визнавали зверхність володарів Золотої Орди та сплачували їм данину. Попервах Улус Джучі вирізнявся нетиповою для свого часу віротерпимістю. За спогадами тогочасних мандрівників, місто Сарай на Волзі – столиця степової імперії – було дуже великим і доволі благоустроєним. В другій половині XIV століття Золота Орда пережила глибоку політичну кризу, відому з літописів як «Велика замятня», коли за 20 років змінилося 25 правителів. А невдовзі смертельного удару їй завдав середньоазійський правитель Тамерлан: розгромивши золотоординське військо, він дощенту знищив Сарай та інші міста. Відтак почався тривалий процес розпаду степової імперії, а на початку XVI століття кримські хани остаточно добили Золоту Орду.

Чому розпався Улуг Улус, він же Золота Орда

Що таке Золота Орда, коли і звідки виникла ця назва? Саме вона здійснила над давньоруськими князівствами те саме «монголо-татарське» іго і призупинила розвиток Київської Русі.  Перш ніж говорити про назву «Золота Орда», нагадаємо, що це середньовічна степова держава, яка виникла після того, як засновник Монгольської імперії Чингізхан розділив свою імперію, ще за життя, між синами. Землі в Поволжі, «оскільки вони знаходилися в найбільшому віддаленні від центру його імперії – в Монголії, Чингізхан, діючи відповідно до монгольського закону про успадкування, відписав своєму старшому синові Джучі. Але Джучі так і не встиг вступити у спадок, оскільки на початку 1227 року за кілька місяців до смерті свого батька помер,   нагадує німецький монголознавець Бертольд Шпулер (1911-1990 рр.) у своїй книзі «Золота Орда». Монголи на Русі 1223-1502», 1943 р., перевидано 1965 р.). Тому першим фактичним правителем «улусу Джучі», який тепер більше відомий в історії як «Золота Орда», був син Джучі і, відповідно онук, Чингізхана Бату (в історії відомий як Батий)».

Тривалий період золотоординські хани вважалися підлеглими по відношенню до великих ханів в Монголії. А розпалася Золота Орда до першої половини XV століття, коли на її місці утворилися Велика Орда, Ногайська Орда, Казанське, Кримське, Сибірське, а згодом частково на його території розташувалося і Казахське ханство. Правонаступниками золотоординських ханів після падіння Великої Орди стали вважатися кримські хани.

Золота Орда була державою, заснованою монгольськими завойовниками, проте основним населенням в ній були не монголи, а тюрки, а також фіно-угорський елемент. Населення Золотої орди також іменували татарами.

Як пише Бертольд Шпулер: «Під татарами слід розуміти народ, що складався з монголів і тюрків, просунувся за Чингізхана на Захід, де змішався з проживаючими там тюркомовними та фінно-угорськими народами і утворили нову тюркомовну спільність. Татарами нині називає себе і народ, столиця якого розташована в Казані. Верхні шари його спочатку складали монголи».

Також помітну роль в Золотій Орді грали кипчаки (в давньоруських літописах – половці, в європейських джерелах – кумани) – ще один тюркомовний народ, який займався переважно кочовим скотарством і ремеслами. Антропологічно кипчаки були схожі до індоєвропейського типу, а деякі вчені, наприклад О. Трубачов, відверто називають їх давнім білим, арійським народом Причорномор’я. Увійшовши в Золоту Орду, вони змішалися з монголами Чингізхана. Можливо, саме тому, деякі альтернативні історики не вважають Золоту Орду абсолютно монголоїдним населенням.

Бертольд Шпулер нагадує: «Правом на спадщину влади в Золотій Орді володіли тільки нащадки Чингізхана по лінії Джучі… При цьому, народи, що прийшли в Кипчак (в давньоруських джерелах ця місцевість була відома як Поле Половецьке, також іменували згодом і регіон, де розташувалася Золота Орда), розмовляли на двох мовах – монгольській і азербайджанській. Тому можна сказати, що явна кількісна перевага тюркомовних людей над монголами викликала процес поступового розчинення монгольської мови в тюркській. Власне тільки перші хани Золотої Орди, що народилися ще в Монголії, володіли цією мовою досконало, оскільки вона була їх рідною мовою».

Військо куманів і половців

Видання «Історія Казахстану» (2006 р.), що вийшло у Казахстані і рекомендоване для студентів вузів цієї країни, пише про улус Джучі (Золоту Орду) так: «Населення Улус було поліетнічним. Власне монголів було небагато, основна їх маса залишалася в Монголії, на батьківщині. Ті, що опинилися в Казахстані, були повністю асимільовані тюркомовним населенням. В осілих областях мешкали камські булгари (предки сучасних казанських татар), мордва, русичі, греки, хазари, алани. Більшу частину кочового населення становили кипчаки, в складі яких виникли нові об’єднання – наймани, киреї, уакі, конрат, аргини, кангли, мангити, кіят та інші». Згадана «Історія Казахстану» взагалі називає улус Джучі кипчацькою державою. Видання вказує: «Улуг Улус («Великий Улус») – перша в історії централізована кипчацька держава».

Cамоназва

І тепер власне про назву Золота Орда. Вищезазначена «Історія Казахстану» зауважує: «Улуг Улус – держава, яка отримала в східних джерелах назву Ак (Білої) Орди, в давньоруських літописах – Золотої Орди». Біла Орда вважалася одним із двох крил («районів») улусу Джучі, поряд з Кок Ордою (Синьою Ордою). Біла Орда охоплювала західну частину сучасного Казахстану, Поволжя, Північний Кавказ, донські і дніпровські степи, Крим. Кок Орда включала територію сучасного центрального Казахстану із рікою Сирдар’я. Сама держава Золота Орда не називала себе ні Золотою Ордою, ні Білою Ордою – перше найменування було прийнято у іноземців і вже в набагато пізніший період, а Біла Орда було назвою не держави, а тільки його її частини. Як вже було сказано, Біла Орда – це позначення одного з крил – районів улусу Джучі.

Цитоване тут видання «Історія Казахстану» пише:  «Ак Орда» і «Кок Орда» позначали тільки політичні центри, ставки ханів, а сама держава називалася Улуг Улусом. Назва «Золота Орда» – штучна, тому не використовується нами… у всіх ярликах Золота Орда називається Улуг Улусом (Великим Улусом, на монгольському Улус означає державу, співтовариство людей, громаду. Зауважимо принагідно, що сучасна Монголія називається Монгол Улус – тобто, буквально держава Монголія, і в тюркських істориків, і в переказах народних … ніколи не називається ордою … Назва Золота Орда стала застосовуватися лише з кінця XVI століття.

Вважається, що перше відоме використання назви Золота Орда для даного державного монголо-татарського державного утворення в давніх хроніках відноситься до 1565 року – воно з’являється в хроніці «Історія Казані» для опису «Улус Батия». До цього іноземці іменували Золоту Орду – Улусом Джучі, просто ордою, улусом, кипчацьким або половецьким степом, улусом Батия та Куманією (кумани, як уже говорилося, інша назва половців).

Але чому ж іноземці стали іменувати Улуг Улус, або улус Джучі, Золотою Ордою? Бертольд Шпулер пише в згадуваній книзі «Золота Орда. Монголи на Русі 1223-1502», що такою назвою золотоординська держава була зобов’язана пишності ханської ставки, а точніше ханської юрти. При тому, що саме по собі, без приставки «золота», слівце «орда» або «орду», «урда» – в перекладі з тюркської означає ставку хана чи іншої можновладної особи.

Отже, Бертольд Шпулер пише про ханську юрту, що дала назву «Золота Орда»: «Монголи при вторгненні в Кипчак (тобто в т.зв. «половецький степ») привезли із собою свої традиційні юрти, які відповідали їх способу життя. Ці юрти мали у Монголії повсюдне поширення і відрізнялися характерною формою. Основу юрт становили сплетені по колу вербові гілки різної величини, що служили, правда, не завжди підлогою. Від підлоги або прямо від землі зводився каркас з переплетених одна з одною вербових палиць. Він будувався у формі купола так, щоб нагорі залишався круглий отвір для відводу диму, його накривали спеціальним наконечником (ковпаком). Усередині юрти були дерев’яні підпірки, які підтримували каркас з вербових прутів, що служив зовнішньою стінкою. Його обтягували білою або чорною повстю, яку герметизували вапном, білою глиною або кістковим борошном, щоб забезпечити водонепроникність житла. Потім стінки прикрашали різними малюнками. Юрти будувалися один раз і більше не розбиралися. Для перевезення їх просто ставили на вози, запряжені биками. Між іншим, їх дорожні карети за формою дуже нагадували вози з встановлення на них юртами.

Інтер’єр юрти

Таким чином, монголо-татари не зазнавали труднощів при переїзді з одного пасовища на інше. Коли вони прибували на місце, де планували залишатися довше – юрта знімалася з воза і ставилася на землю. При цьому вхід в неї, прикритий повстяною фіранкою, був орієнтований на південь. Внутрішнє приміщення розділялося стаціонарними перегородками так, що чоловіча половина розташовувалася навпроти входу, тобто в північній частині. Зліва від неї, якщо дивитися на південь, тобто в східній частині юрти, була жіноча половина. Поблизу юрти ставилися транспортні вози з припасами. У вельмож таких возів було дуже багато, а у жінок правителів їх налічувалося понад двісті. Розміри юрти залежали від добробуту її господарів і від їх потреб. Найбільші габарити мала юрта правителя, що призначалася для державних справ. У ній проходили аудієнції послів і підкорених князів, а також прийоми власного народу. Вона, за описом (арабського мандрівника і купця, який був у ставці Золотої Орди) Ібн Батути (1304-1377), була воістину вражаючих розмірів і здалека нагадувала пагорб, який виблискував своїми золотими пластинами. Це і була та сама легендарна «золота орда» (тюркською «алтин орду», а по-арабськи «Куббат ад-Дахаб»), від якої отримала свою назву ця татаро-монгольська імперія.

Внутрішнє оздоблення ханської юрти було воістину розкішним: дах підтримували чотири дерев’яні колони, облицьовані сріблом і золотом. Різьблені дерев’яні капітелі, що прикрашали колони і покриті тим же металом, притягували до себе увагу відвідувачів. Трон правителя, який височів на п’єдесталі, виконаний з дерева, також покривало позолочене срібло. Ніжки, зроблені з золота, так само як і інші частини трону, прикрашали дорогоцінні камені і перли. Навколо трону групувалися стільці дружин, синів і інших родичів правителя. Та й сама «золота юрта» була оточена невеликими юртами, обтягнутими тканиною з бавовни або льону. Юрта дружин хана мала нагорі купол з позолоченого срібла».

 «Справжнім титулом всіх владик Золотої Орди є позначення «хан», і воно є на будь-якій, в тому числі і найдрібнішій, монгольській монеті. Цікаво, що владика всієї об’єднаної імперії монголів позначався як «каан» («хаган», «каган»  – «великий хан»), а правитель Золотої Орди мав просто титул – хан. Однак дуже скоро до нього стали додавати епітет «законний» («аль-Аділ» – в перекладі з арабської «законний» або «справедливий». Звідси походить чоловіче ім’я Аділ (від «Адалан» – «справедлива дія»), яке вважається одним із найбільш шанованих мусульманських імен, оскільки воно було лакаб («епітетом») пророка Мухаммеда.).

До чого, ви спитаєте, тут арабська? Армія Чингізхана насправді не була мусульманами, у більшій степені центральним віруванням монголів був тенгреїзм (одна з течій середньовічної етнічної релігії тюрко-монгольських кочівників євразійських степів і Центральної Азії), але коли при хані Берке була проблема вибору віри – Берке став мусульманином, щоб встановити політичні зв’язки з мусульманським Єгиптом, однією з наймогутніших держав того часу. При хані Узбеку Золота Орда вже вважається великою мусульманською державою. 

Та повернемося до теми. Такі хани «Золотої Орди» як Менгу-Тимур, Тохта, Хизр і Орду-Мелек іменувалися саме так – «хан аль-Аділ» (законний хан, або могутній хан). Чимало золотоординських правителів обмежувалися у своєму титулі просто епітетом «аль-Аділ» (Менгу-Тимур і Тохта) або «аль-азам», тобто «наймогутніший», як, наприклад, Менгу-Тимур. Але зазвичай ці епітети слідували один за одним, позначаючи – цей хан є законним, справедливим і могутнім.

Монгольський хан

Починаючи з 1310-1311 років у титулі ханів Золотої Орди (в тому числі і на монетах) з’являється таке позначення правителя, як султан. Воно є у ханів Тохти, Узбека, Джамбека і Булата (Пулада), і поєднується, зазвичай, з епітетом «аль-Аділ» і рідше «аль-азам». У 1342-1343 роках з’являється також титул «хаган», мабуть замість слова «султан», з додаванням «аль-Аділ» («аль-хаган аль-Аділ»), яке мали тільки Джамбек і пізніше Тохтамиш.

Нарешті, в період з 1389 по 1391 рік на закавказьких монетах Тохтамиша після його перемоги в цьому регіоні з’являється титул «Бахадур», який, однак, більше ніде не зустрічається (Бахадур – форма тюрко-монгольського почесного титулу «ба-гатур», означає те ж саме, що і батир у тюркських народів – лихий наїзник, сміливець, багатир). Титул «аль-малик аль-Аділ» замість «ас-султан аль-Аділ» застосовувався тільки ханом Золотої Орди Джамбеком і поряд з ним у 1371-1372 роках Тулук-беком. Першим, хто при карбуванні монет в титулі (лакаб) використовував приставку «Дін», був померлий у 1313 році хан Золотої Орди – Тохта, що послужило прикладом для багатьох наступних правителів. Вказівка ​​імені батька (по батькові) на монетах з’явилася лише у XV столітті. Так, 1424 року хан Золотої Орди Кучук-Магомед іменував себе Магомед ібн Тимур ас-султан аль-арам хан, тобто Магомед, син Тимура. Титул «падишах» на монетах зустрічається, але дуже рідко і лише на монетах без вказівки конкретного часу, що були викарбувані у 1310-1311 роках, а також у 1315-1316 роках, і вживається майже тільки в письмових джерелах як загальне позначення правителя. Тут також можна знайти титул «падишах нику» («хороший владика»), що є дослівним перекладом старовинного монгольського титулу», пише Бертольд Шпулер.

З усього прочитаного можна зробити кілька висновків.

Назва Золота Орда – штучна, вона не фігурує у жодних давньомонгольських джерелах і з’явилася у середовищі іноземців, котрі назвали так їх через юрти із золотими шатрами та срібним ковпаком, які відблискували в степу на сонці і пересувалися на колесах – звідси назва «золота орда». Насправді ця держава носила назву Улуг Улус, який складався з різних улусів, у тому числі Улусу Джучі, який і був тою Золотою Ордою, згаданої в історії.

    Золота Орда не була моноетнічною державою. Її з великою натяжкою можна назвати чистою, тобто корінною монгольською державою. Це було насправді об’єднання половецьких племен (яким деякі альтернативні історики все ж приписують наполовину індоєвропейське, наполовину тюркське походження) – кипчаків, кімаків, половців, куманів і навіть слов’ян із хозарами, асимільованих монголами Великого Улусу. Тому, насправді історично правильною була б назва – монголо-кипчаки, а не монголо-татари. Ця держава на давніх картах фігурує під назвою – Кипчак, а також Куманія.

За матеріалами https://spadok.org.ua

Horde Определение и значение — Merriam-Webster

ˈhȯrd 

1

а

: политическая единица кочевников Центральной Азии

б

: народ или племя, ведущие кочевой образ жизни

2

: большая неорганизованная группа лиц : многолюдная толпа или толпа

полчища крестьян

Синонимы

• войско
• велосипед [ преимущественно шотландский ]
• вешалка
• толпа
• раздавить
• водил
• стадо
• стадо
• хост
• легион
• масса
• моб
• множество
• нажмите
• маршрут
• схватка
• рой
• throng

Просмотреть все синонимы и антонимы в тезаурусе 

Примеры предложений

В музей зашло орд туристов. Орды репортеров выкрикивали вопросы.

Недавние примеры в Интернете Коллиер финишировал с 17 очками, но его удерживали Джеймс, Исайя Элохим и орда защитников крыла Trailblazers до стрельбы пять из 16. — Los Angeles Times , 7 января 2023 г. Что общего между Крампусом, ордой эльфов-нежити , кровожадными подменышами и Уильямом Шатнером? — Хантли Вудс, EW.com , 2 декабря 2022 г. По данным государственной полиции Баварии, во вторник из Кельтского и римского музея в Манхинге, Германия, была украдена огромная орда древних кельтских золотых монет. —Джефф Займери, 9 лет0075 Fox News , 24 ноября 2022 г. Но твит был фальшивкой — одной из быстрорастущих орд компаний, политических лидеров, правительственных учреждений и знаменитостей. — Дрю Харвелл, Anchorage Daily News , 14 ноября 2022 г. Но твит был фальшивкой — одной из быстрорастущих орд компаний, политических лидеров, правительственных учреждений и знаменитостей. — Дрю Харвелл, 9 лет.0075 Washington Post , 14 ноября 2022 г. Документальный фильм рассказывает о ежегодном летнем отдыхе в кемпинге в лесах Нью-Гэмпшира орды из профессиональных Санта-Клаусов. — Микаэла Зи, Variety , 13 октября 2022 г. Но в последнее время Секция 230 приобрела орд врагов, как слева, так и справа. — Гайавата Брей, 9 лет.0075 BostonGlobe.com , 5 октября 2022 г. Со временем человеческий геном накопил орд этих вирусных автостопщиков. — Кэтрин Дж. Ву, The Atlantic , 21 сентября 2022 г. Узнать больше

Эти примеры предложений автоматически выбираются из различных онлайн-источников новостей, чтобы отразить текущее использование слова «орда». Мнения, выраженные в примерах, не отражают точку зрения Merriam-Webster или ее редакторов. Отправьте нам отзыв.

История слов

Этимология

среднефранцузский, немецкий и польский; Среднефранцузский и немецкий, с польского horda , с украинского наречия горда , переделка украинского орда , с древнерусского, с тюркского орда, орда ханская резиденция

Первое известное употребление

1555 , в значении, определенном в смысле 300004 Путешественник во времени 1a

4

Первое известное использование орды было в 1555 году

Посмотреть другие слова того же года

Словарные статьи рядом с

horde

орчата

орда

горденин

Посмотреть другие записи поблизости

Процитировать эту запись «Орда».

Словарь Merriam-Webster.com , Merriam-Webster, https://www.merriam-webster.com/dictionary/horde. По состоянию на 31 января 2023 г.

Копировать цитату

Детское определение

horde

Существительное

ˈhō (ə) rd

ˈhȯ (ə) rd

1

: A Wandering People или Tribe

2

: A Great Multrood : Throng, Swarm

. туристов

Еще от Merriam-Webster on

horde

Английский: Перевод horde для говорящих на испанском языке

Britannica English: Перевод horde для говорящих на арабском языке

Последнее обновление: 17 января 2023 г. — Обновлены примеры предложений

Подпишитесь на крупнейший словарь Америки и получите тысячи дополнительных определений и расширенный поиск без рекламы!

Merriam-Webster без сокращений

ученый

См. Определения и примеры »

Получайте ежедневно по электронной почте Слово дня!

---

Сложные слова, которые вы должны знать

• Часто используется для описания «хода времени», что означает неумолимый ?

• Быстрый Медленный
• Непредсказуемый Безжалостный

Проверьте свои знания и, возможно, узнаете что-нибудь по ходу дела.

ПРОЙДИТЕ ТЕСТ

Сможете ли вы составить 12 слов из 7 букв?

ИГРАТЬ

организаций Орды — Вовпедия — ваш вики-путеводитель по World of Warcraft

в: Устаревшие статьи, Орда, Организации

Просмотреть исходный код

Чтобы узнать больше об организациях, см. организации.

Эта статья представляет собой список организаций Орды . Организации внутри Орды и Старой Орды, а также в государствах-членах в Азероте, Запределье и альтернативном Дреноре.

Содержимое

• 1 Элементы
  • 1.1 Нация Дуротара
  • 1.2 Племя Черного Копья
  • 1.3 Объединение племен тауренов
  • 1.4 Отрекшиеся
  • 1.5 Королевство Кель’Талас
  • 1.6 Картель Трюмных Вод
  • 1.7 Хуоджин Пандарен
  • 1.8 Королевство Сурамар
  • 1.9 Племена Крутогорья
  • 1.10 Кланы маг’харов
  • 1.