Аграрна реформа в Україні, її наукове забезпечення, результативність : Економіка АПК

Зміст

/

2021

/

07

/

С. 6

ISSN 2413-2322 (Online)

ISSN 2221-1055 (Print)

УДК: 631.1:330.3 DOI: https://doi.org/10.32317/2221-1055.202107006

Наукове забезпечення розвитку агропромислового комплексу

Аграрна реформа в Україні, її наукове забезпечення, результативність / Гадзало Я.М., Саблук П.Т., Лупенко Ю.О., Месель-Веселяк В.Я., Федоров М.М. // Економіка АПК. — 2021. — № 7 — С. 6

Мета статті – розкрити порядок здійснення аграрної реформи в Україні, її наукове та правове забезпечення, опрацювати організаційну схему земельної реформи, за якою здійснено реформування земельних відносин в Україні, що було покладено в основу створення господарських формувань ринкового спрямування, спроможних ефективно працювати в нових економічних умовах.

Методика дослідження. Підґрунтям для дослідження стали фундаментальні положення щодо розвитку аграрного сектору економіки в ринкових умовах, економіки природокористування та охорони земель, теорії управління сільськогосподарським виробництвом, сталого його розвитку в нових умовах господарювання, удосконалення законодавчої та нормативно-правової бази діяльності господарських формувань. Для досягнення поставленої мети використано сучасні загальнонаукові методи і прийоми дослідження. Результати дослідження. Запровадження у виробництво наукових розробок ННЦ „Інститут аграрної економіки” з питань аграрної реформи в Україні дозволило подвоїти виробництво валової продукції сільського господарства в постійних цінах 2016 р. Елементи наукової новизни. Розроблено теоретико-методологічні й організаційно-правові засади реформування земельних відносин та аграрного сектору економіки в Україні, розкрито сутність трансформаційних процесів у сільськогосподарському виробництві в нових умовах господарювання. Практична значущість. Аграрна реформа дає змогу досягти зростання виробництва продукції та її ефективності. Результати дослідження можуть бути враховані при подальшому розвитку й удосконаленні нормативно-правової бази та організаційно-правових структур сільськогосподарського виробництва. Бібліогр.: 20.

Ключові слова: аграрні перетворення; форми господарювання; земельна реформа; ринок земель; паювання земель; диференціальний рентний дохід; валова продукція; абсолютний рентний дохід

Список використаних джерел

1. Відносини власності на землю. Власність у сільському господарстві / [В. В. Юрчишин, П. Т. Саблук, В. Я. Месель-Веселяк, М. М. Федоров та ін.] ; за ред. В. В. Юрчишина, П. Т. Саблука. Київ : Урожай, 1993. 349 с., С. 241-260.
   
2. Земельний кодекс України від 18.12.1990 р. № 561-XII. URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/561-12.
   
3. Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. №2768-3. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/561-12
   
4. Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Удосконалення грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення. Економіка АПК. 2002. № 8. С. 10–16.
   
5. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств / за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ІАЕ, 1997. 647 с.
   
6. Посібник по реформуванню сільськогосподарських та переробних підприємств / за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ІАЕ, 2000. 660 с.
   
7. Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення : Закон України від 31.03.2020 р. №552-IX. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/552-20.
   
8. Про доповідь Президента України „Про основні засади економічної та соціальної політики”, (Розділ 5 “Аграрна політика”) : Постанова Верховної Ради України від 19 жовтня 1994 року N 216/94-ВР. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show.
   
9. Про земельну реформу : Постанова Верховної Ради України від 18.12.1990 р. №563-XII. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/563-12.
   
10. Про методику нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів : Постанова Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 р. № 213. URL : http://zakon1.rada.gov.ua/laws/show/213-95-п.
    
11. Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва : Указ Президента України від 10.11.1994 р. № 666/94. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/793-94.
    
12. Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки : Указ Президента України від 3.12.1999 р. URL : http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/1529/99.
    
13. Про оренду землі : Указ Президента України від 23.04. 1997 р. № 367/97. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/367/97.
    
14. Про порядок паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям: Указ Президента України від 8.08.1995 р. № 720/95. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/720/95.
    
15. Про приватизацію земельних ділянок : Декрет Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 р. № 15-92. URL : http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/15-92.
    
16. Про селянське (фермерське) господарство : Закон України від 20.12.1991 р. № 2009 XII. URL : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2009-12.
    
17. Рекомендації по організації селянських (фермерських) господарств в Україні (1 частина) / [Саблук П. Т., Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М., Гайдуцький П. І. та ін.] ; за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ІАЕ УААН, 1993. 120 с.
    
18. Рекомендації по організації селянських (фермерських) господарств в Україні (2 частина) / [Саблук П. Т., Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М., Гайдуцький П. І. та ін.] ; за ред. П. Т. Саблука, В. Я. Месель-Веселяка. Київ : ІАЕ УААН, 1993. 356 с.
    
19. Саблук П. Т., Месель-Веселяк В. Я., Федоров М. М. Розвиток форм господарювання на селі: монографія. Київ: 1993. 376 с.
    
20. Тимчасовий порядок проведення робіт по видачі державних актів колективним сільськогосподарським підприємствам, сільськогосподарським кооперативам, сільськогосподарським акціонерним товариствам, у тому числі створеним на базі радгоспів та інших державних сільськогосподарських підприємств, на право колективної власності на землю : Наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 15.03.1995 р. № 18. URL : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0063-95#Text.
    

Читати статтю: ekonomikaapk_2021_07_p_6_15.pdf

Аграрна реформа — наукова складова успіху

У липні 2015 року Комітет з Державних премій України в галузі науки і техніки прийняв до участі в конкурсі на здобуття Державної премії науково-практичну роботу «Трансформація аграрного сектору економіки до ринкових умов господарювання», внесену ННЦ «Інститут аграрної економіки», авторами якої є відомі вчені-аграрії. У роботі науково обґрунтовується стратегія трансформації аграрного сектору, положення якої були схвалені Верховною Радою, знайшли своє відображення в законах України та указах Президента України і реалізовані на практиці.

 

Поява такої роботи є актуальною саме тепер, коли аграрний сектор вітчизняної економіки пройшов важливий етап свого реформування та розвитку і ми можемо говорити вже про певні результати. Відмінною рисою аграрної реформи від усіх інших є те, що вона має довгостроковий характер і її наслідки даються взнаки лише через певний період. Адже будь-яка реформа — це передусім трансформація старих економічних та соціальних відносин. Зайвий радикалізм в її проведенні може завдати не більшої шкоди, ніж зволікання. Це наочно показала і ситуація в аграрному секторі.

Нещодавно була опублікована Спільна доповідь Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) в якій зазначається, що ціни на продовольство на найближче десятиліття будуть поступово знижуватися. Але ж ще кілька років тому експерти прогнозували похмурі картини майбутнього, в якому панує постійне недоїдання та ціни на продукти харчування постійно зростають. Поряд з іншими причинами не останню роль тут зіграло зростання виробництва зернових, в тому числі і в Україні, яка повернула собі втрачену роль європейської житниці.

Але такий стрибок не став випадковістю. Йому передувала тривала робота із впровадження ринкових принципів в аграрний сектор української економіки, робота, яка розпочалася двадцять літ тому, коли Президентом України Леонідом Кучмою був виданий Указ «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» від 10 листопада 1994 року, яким започатковано реальну передачу земель у колективну і приватну власність для виробництва сільськогосподарської продукції.

В основу цього Указу, так само, як і іншого, ще більш революційного, «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектору економіки» від 3 грудня 1999 року, лягли комплексні розрахунки та наукові розробки, насамперед Інституту аграрної економіки.

Однією з перших концепцій аграрної реформи та розвитку аграрного ринку стали затверджені 29 квітня 1998 року Указом Президента України «Основні напрями розвитку агропромислового комплексу України на 1998—2000 роки». Цей документ охоплював практично всі сфери сільського господарства, він забезпечив методологічне та ідеологічне підґрунтя аграрних реформ, їх комплексний характер. Це визначальною мірою сприяло успіху аграрної реформи в нашій державі, дало можливість у досить стислі терміни сформувати інфраструктуру аграрного сектору та закласти основи аграрного ринку.

Треба зазначити, що завдання, яке довелося вирішувати науковцям-аграріям, було одним із складних. Адже йшлося про перетворення в секторі економіки, в якому протягом десятиліть панували колективне господарювання і планова економіка. Протягом цього періоду над сільським господарством не раз ставилися суспільні експерименти, спрямовані на знищення в селянина відчуття власності, відповідальності за кінцевий результат. І далеко не завжди для України був актуальний досвід країн Східної Європи, де панування колективного господарювання було менш тривалим за часом, а ставлення до приватної власності і особистої праці селян було більш ліберальним.

Загалом протягом кількох років було підписано понад 60 указів із різних проблем і напрямів аграрної реформи. Вони стосувались паювання землі і майна колгоспів і радгоспів, запровадження оренди земельних і майнових паїв, забезпечення орендної плати селянам за їх паї, запровадження фіксованого податку для сільгоспвиробників, пільгових кредитів тощо.

Таке поєднання зусиль представників влади, науковців і аграріїв-практиків дало можливість системно визначити пріоритети і механізми аграрної реформи та закласти необхідну нормативну і правову базу для її проведення.

За короткий період понад 11 тисяч колективних і державних сільгосппідприємств було перетворено на приватні структури. Водночас було переважно збережено земельні і майнові комплекси новостворених господарств. Реформування зачепило практично всі сфери сільськогосподарської діяльності та сільського устрою.

Слід зазначити, що аграрна реформа в Україні із самого початку була дарчою, тому що вона дарувала мільйонам селян десятки мільйонів гектарів землі. Водночас вона була наймасштабнішою, оскільки зачепила десятки тисяч господарств та мільйони селян. Тому аграрна реформа була економічно складною, соціально напруженою і політично ризикованою. Про її досягнення свідчать факти.

По-перше, в Україні сформована приватна власність на засоби виробництва — сільськогосподарські землі, техніку, приміщення тощо. Власниками земель стали понад 
6 мільйонів селян. Нині 75 відсотків сільськогосподарських угідь перебуває у приватній власності, і лише чверть — у державній.

По-друге, потужного поштовху отримав розвиток особистих господарств населення, які сьогодні використовують 44 відсотки сільгоспугідь і виробляють 46 відсотків валової продукції сільського господарства.

По-третє, в державі сформувалися ринкові форми виробництва — приватні агроформування. У галузі до останнього часу працювало 8,3 тисячі господарських товариств, 
4 тисячі приватних підприємств, понад 800 виробничих кооперативів та майже 41 тисяча фермерських господарств. Ці агропромислові формування стали реальною базою забезпечення виробництва сільськогосподарської продукції та поступального розвитку аграрної галузі.

Після 1999 року в сільському господарстві України, за винятком кількох неврожайних років, виробництво постійно зростало. Виробництво зерна збільшилось майже втричі і вже кілька років перевищує 60 мільйонів тонн. У 2014 році аграрний сектор був єдиною галуззю вітчизняної економіки, що дала приріст виробництва понад 5 відсотків. Галузь за обсягами виробництва практично вийшла на рівень 1990 року та майже вдвічі перевищила рівень дореформеного 1999-го.

Суттєво поліпшився фінансовий стан сільського господарства. Частка прибуткових підприємств галузі зросла з 15 відсотків у 1999 році до 80 — у 2013-му. У 2014 році орендна плата власникам земельних та майнових паїв перевищила 10 мільярдів гривень.

Як уже зазначалося, вітчизняний аграрний сектор сьогодні впевнено вийшов на зарубіжні ринки і навіть посів там лідируючі позиції. Так, наші аграрії виробляють найбільше у світі насіння соняшнику та соняшникової олії, посідають п’яте місце з виробництва картоплі та кукурудзи, дев’яте — з виробництва яєць та десяте — пшениці. Частка аграрного сектору в загальноукраїнському експорті перевищила 26 відсотків, а загалом сільське господарство вже дає майже 9 відсотків ВВП країни.

Є всі підстави стверджувати, що однією із ключових складових успіху аграрної реформи стало її наукове обґрунтування та науково-методичне забезпечення. Під час визначення концепції аграрної реформи опиралися на розробки вчених-аграріїв, які активно досліджували можливості реформи і розробляли варіанти перетворення колгоспів і радгоспів на приватні структури ринкового типу, а також визначали найбільш прийнятні й ефективні моделі паювання землі та майна. Унаслідок цього аграрна реформа стала цілісним комплексом узгоджених та взаємодоповнюючих заходів, які дали реальні позитивні результати.

Водночас ми повинні бачити і проблеми, які сьогодні виникають у розвитку аграрного сектору. Серед них — незбалансованість сільського господарства. Великі агроформування орієнтовані на вирощування експортних і найбільш прибуткових культур — зернових, тоді як потреба населення в овочах задовольняється здебільшого або за рахунок приватного сектору, або, що гірше, за рахунок імпорту. Складається парадоксальна ситуація, коли, годуючи інші країни, Україна сама залежить від імпорту продовольства. Крім того, однобічний розвиток сільського господарства призводить до виснаження ґрунтів. Потрібні законодавчі заходи, які б спонукали власників та орендарів дбайливіше ставитися до основного національного багатства — землі. Гострою залишається проблема відсутності обігових коштів, зберігання аграрної продукції, наявні потужності не задовольняють потреби зростаючого виробництва сільгосппродукції.

Треба пам’ятати і про глобальні кліматичні зміни, які висувають якісно нові вимоги до ведення господарства, потребують нових видів насіння основних культур.

Не меншої уваги потребує сьогодні тваринництво, де знову-таки відчувається залежність від імпорту, а розвиток тваринництва стає основою для ще однієї важливої галузі — виробництва кормів.

Нарешті, проблема соціального розвитку села. В аграрному секторі склався своєрідний надлишок робочої сили. Але відсутність стратегії підтримки особистих господарств, самого сільського укладу життя призводить до деградації сільського населення.

Підписання Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС висуває в порядок денний питання впровадження технічних регламентів Європейського Союзу, приведення стандартів сільгосппродукції у відповідність до європейських.

Цей процес містить у собі чимало ризиків, які також необхідно прорахувати й упередити.

Усе це питання, на які ще належить відповісти вітчизняній аграрній науці. Здійснивши прорив у реформуванні сільського господарства, в переведенні його на ринкові принципи господарювання, вона має створити умови для його подальшого розвитку.

Аграрний сектор є справді прикладом успішного поєднання науки і виробництва. І заслуги вітчизняних аграріїв мають бути належним чином визнані та відзначені. Тому науково-практична робота «Трансформація аграрного сектору економіки до ринкових умов господарювання», безумовно, заслуговує на високу оцінку.

Її перемога в конкурсі на здобуття Державної премії стала б не лише заслуженим визнанням ролі і значення науки у здійсненні аграрної реформи, а й додатковим стимулом для вчених-аграріїв у науковому та методичному забезпеченні формування ефективного аграрного ринку в нашій державі.

 

Сергій ГРИНЕВЕЦЬКИЙ, голова Одеської обласної державної адміністрації в 1998—2005 роках, народний депутат України третього, шостого, сьомого скликань.

История аграрной реформы | Департамент аграрной реформы

Содержание:

• Доиспанский период
• Испанский период
• Первая Филиппинская Республика
• Американский период
• Период Содружества
• Японская оккупация
• Филиппинская Республика

Доиспанский период

«Эта земля наша Бог дал нам эту землю»

До прихода испанцев на Филиппины филиппинцы жили в деревнях или барангаях, которыми управляли вожди или дату. Datus включал дворянство. Затем пришли махарлики (свободные люди), за ними последовали алипинг мамамахай (крепостные) и алипинг сагигуилид (рабы).

Однако, несмотря на существование различных классов в социальной структуре, практически каждый имел доступ к плодам земли. Деньги были неизвестны, и средством обмена служил рис.

Испанский период

«Вместе мы выстоим, порознь мы падем»

Когда испанцы пришли на Филиппины, была введена концепция энкомьенды (Королевские земельные дары). Эта система предполагает, что Энкомьендерос должен защищать свою энкомьенду от внешних нападений, поддерживать мир и порядок внутри и поддерживать миссионеров. В свою очередь энкомьендеро получил право собирать дань с индейцев (туземцев).

Система, однако, выродилась в злоупотребление властью со стороны энкомьендеро Дань вскоре превратилась в земельную ренту для нескольких могущественных землевладельцев. А туземцы, когда-то обрабатывавшие землю на воле, превратились в простых арендаторов.

Первая Филиппинская Республика

«Иго наконец сломлено»

Когда в 1899 году была создана Первая Филиппинская Республика, генерал Эмилио Агинальдо заявил в Конституции Малолоса о своем намерении конфисковать большие поместья, особенно так называемые земли монахов.

Однако, поскольку Республика просуществовала недолго, план Агинальдо так и не был реализован.

Американский период

«Да здравствует Америка»

Важные законодательные акты, принятые в течение американского периода:

• Филиппинский законопроект 1902 г. – Установить потолок на гектарах, которые могут приобретать частные лица и корпорации: 16 га. для частных лиц и 1024 шт. для корпораций.
• Закон о земельной регистрации 1902 г. (Закон № 496) — Предусматривает комплексную регистрацию прав на землю в соответствии с системой Торренса.
• Закон о государственной земле 1903 г. — ввел систему усадеб на Филиппинах.
• Закон об аренде от 1933 г. (Закон № 4054 и 4113) — регулировал отношения между землевладельцами и арендаторами рисовых (50-50 долей) и земель сахарного тростника.

Система Торренса, которую американцы ввели для регистрации земель, не решила проблему полностью. Либо они не знали о законе, либо, если бы они знали, они не могли бы оплатить стоимость обследования и другие сборы, необходимые при подаче заявки на титул Торренса.

Период Содружества

«Правительство филиппинцев»

Президент Мануэль Л. Кесон поддержал программу «Социальная справедливость», направленную на сдерживание растущих социальных волнений в Центральном Лусоне.

Важные законодательные акты, принятые в период Содружества:

• 1935 Конституция – «Содействие социальной справедливости для обеспечения благосостояния и экономической безопасности всех людей должно быть заботой государства»
• Закон Содружества № 178 (Поправка к Закону об аренде риса № 4045), 13 и 19 ноября.36 – Предусмотрен определенный контроль в отношениях между арендодателем и арендатором
• Национальная корпорация риса и кукурузы (NARIC), 1936 г. — Установлены цены на рис и кукурузу, тем самым помогая бедным арендаторам, а также потребителям.
• Закон о Содружестве. № 461, 1937 г. — указаны причины увольнения арендаторов и только с одобрения отдела аренды Министерства юстиции.
• Администрация сельской программы, созданная 2 марта 1939 г. — Обеспечивала покупку и аренду гасиенд, а также их продажу и аренду арендаторам.
  Закон Содружества № 441, принятый 3 июня 1939 г. — Создана Национальная администрация поселений с уставным капиталом в 20 000 000 песо.

Японская оккупация

«Эпоха Хукбалахап»

Вторая мировая война началась в Европе в 1939 году и в Тихом океане в 1941 году.

Хукбалахап контролировал целые районы Центрального Лусона; помещики, поддерживавшие японцев, уступили свои земли крестьянам, а те, кто поддерживал хуков, получали фиксированную арендную плату в пользу арендаторов.

К сожалению, окончание войны означало также конец завоеваний крестьян.

С приходом японцев на Филиппины в 1942 году крестьянские и рабочие организации окрепли. Многие крестьяне взялись за оружие и примкнули к антияпонской группе ХУКБАЛАХАП (Hukbo ng Bayan Laban sa Hapon).

Филиппинская Республика

«Новая Республика»

После провозглашения независимости Филиппин в 1946 году проблемы с землевладением остались. Они стали худшими в определенных областях. Таким образом, Конгресс Филиппин пересмотрел закон об аренде.

Президент Мануэль А. Рохас (1946-1948) принял следующие законы:

• Республиканский закон № 34 — Учредил соглашение о разделе 70-30 и регулировал договоры аренды.
• Республиканский закон № 55 — Предусмотрен более эффективный способ защиты от произвольного выселения жильцов.

Elpidio R. Quirino (1948-1953) принял следующий закон:

Исполнительный указ № 355, изданный 23 октября 1950 г. — Национальная администрация по земельным вопросам была заменена Корпорацией по развитию земельных поселений (LASEDECO), которая берет на себя обязанности Корпорации оборудования для сельскохозяйственной техники и Управления производства риса и кукурузы.

Рамон Магсайсай (1953-1957) принял следующие законы:

• Республиканский закон № 1160 от 1954 г. — Упразднил LASEDECO и создал Национальное управление по переселению и реабилитации (NARRA) для переселения диссидентов и безземельных фермеров. Он был особенно нацелен на репатриантов-повстанцев, предоставляющих участки для дома и сельскохозяйственные угодья на Палаване и Минданао.
• Республиканский закон № 1199 (Закон об аренде в сельском хозяйстве 1954 г.) — регулировал отношения между землевладельцами и фермерами-арендаторами путем организации системы долевой аренды и аренды. Закон предусматривал гарантии владения арендаторами. Он также создал Суд по аграрным отношениям.
• Республиканский закон № 1400 (Закон о земельной реформе 1955 г.) — создана Администрация землевладения (LTA), которая отвечала за приобретение и распределение больших арендованных рисовых и кукурузных земель площадью более 200 га для частных лиц и 600 га для корпораций.
• Республиканский закон № 821 (Создание Управления по финансированию сельскохозяйственных кредитных кооперативов) — Предоставление мелким фермерам и арендаторам ссуд с низкой процентной ставкой от шести до восьми процентов.

Президент Карлос П. Гарсия (1957-1961)

Продолжение программы президента Рамона Магсайсая. Новый закон не принят.

Президент Диосдадо П. Макапагал (1961-1965) издал следующий закон: 75 гектаров, вложены права преимущественной покупки и выкупа для фермеров-арендаторов, предусмотрен административный механизм для реализации, институционализирована судебная система по аграрным делам, внедрена система распространения, маркетинга и контролируемой кредитной системы услуг фермеров-бенефициаров.

РА был провозглашен тем, что освободит филиппинских фермеров от рабства аренды.

Президент Фердинанд Э. Маркос (1965–1986)

Прокламация № 1081 от 21 сентября 1972 г. положила начало периоду Нового общества. Через пять дней после объявления военного положения вся страна была провозглашена зоной земельной реформы, и одновременно была принята Программа аграрной реформы.

Президент Маркос принял следующие законы:

9Законом Республики № 6389 от 0005 г. (Кодекс об аграрной реформе) и Законом РА № 6390 от 1971 г. созданы Департамент аграрной реформы и Специальный счетный фонд аграрной реформы. Это укрепило положение крестьян и расширило масштабы аграрной реформы.
• Указ Президента № 2 от 26 сентября 1972 г. — В стране объявлена ​​программа земельной реформы. Он предписал всем агентствам и учреждениям правительства оказывать полное содействие и помощь DAR. Он также активировал Координационный совет по аграрной реформе.
Указ Президента №
• № 27 от 21 октября 1972 г. — Ограничил масштабы земельной реформы арендованными рисовыми и кукурузными землями и установил лимит удержания на уровне 7 га.

Президент Корасон К. Акино (1986-1992)

Конституция, ратифицированная филиппинским народом во время правления президента Корасона К. Акино, предусматривает в Разделе 21 Статьи II, что «Государство должно содействовать всестороннему развитию сельских районов и реформа».

10.06.1988 г. бывший президент Корасон К. Акино подписал Республиканский закон № 6657, также известный как Закон о всеобъемлющей аграрной реформе (CARL). Закон вступил в силу 15 июня 1988 г.

Впоследствии, в июле 1987 г., после 48 общенациональных консультаций, прежде чем фактический закон был принят, было выпущено четыре указа Президента.

Президент Корасон К. Акино принял следующие законы:

• Исполнительный указ № 228 от 16 июля 1987 г. – Объявил полную собственность квалифицированным фермерам-бенефициарам, подпадающим под действие PD 27. Он также определил стоимость оставшихся неоцененных рисовых и кукурузных земель. предмет ПД 27 и предусматривал способ оплаты ФБ и способ компенсации землевладельцам.
Приказ
• № 229 от 22 июля 1987 г. — Предусмотрен механизм реализации Комплексной программы аграрной реформы (КАРП).
• Постановление № 131 от 22 июля 1987 г. — CARP объявлена ​​​​основной программой правительства. Он предусматривал специальный фонд, известный как Фонд аграрной реформы (АРФ), с первоначальной суммой в 50 миллиардов песо для покрытия сметной стоимости программы на 1987-1992 годы.
Исполнительный указ №
• № 129-А от 26 июля 1987 г. — упорядочил и расширил полномочия и операции DAR.
• Республиканский закон № 6657 от 10 июня 1988 г. (Закон о комплексной аграрной реформе) — Закон, вступивший в силу 15 июня 1988 г. и учредивший комплексную программу аграрной реформы для содействия социальной справедливости и индустриализации, обеспечивающий механизм для ее реализации и для других целей. . Этот закон действует и в настоящее время.
Исполнительный указ №
• № 405 от 14 июня 1990 г. — На Земельный банк Филиппин возложена ответственность за определение оценки земли и компенсации за все земли, охватываемые CARP.
Приказ №
• № 407 от 14 июня 1990 г. «Ускорение приобретения и распределения земель сельскохозяйственного назначения, пастбищ, рыбных прудов, агролесных угодий и других земель общественного пользования, пригодных для ведения сельского хозяйства».

Президент Фидель В. Рамос (1992-1998)

Когда президент Фидель В. Рамос официально вступил в должность в 1992 году, его администрация столкнулась лицом к лицу с населением, утратившим доверие к программе аграрной реформы. Его администрация придерживается концепции «более справедливой, быстрой и значимой реализации Программы аграрной реформы».

Президент Фидель В. Рамос принял следующие законы:

• Республиканский закон № 7881, 1995 г. – внесены поправки в некоторые положения Закона № 6657 и освобождены пруды и креветки от охвата CARP.
• Республиканский закон № 7905, 1995 г. – усиление реализации CARP.
Исполнительный указ №
• № 363, 1997 г. — Ограничивает типы земель, которые могут быть преобразованы, путем установления условий, при которых ограничивается тип земель, которые могут быть преобразованы, путем установления условий, при которых определенные категории сельскохозяйственных земель либо абсолютно не подлежат преобразованию. или строго ограничены для преобразования.
• Республиканский закон № 8435, 1997 г. (Закон о модернизации сельского хозяйства и рыболовства, AFMA) – Закрыты юридические лазейки в преобразовании землепользования.
• Республиканский закон № 8532, 1998 г. (Законопроект о Фонде аграрной реформы) – для CARP было выделено дополнительно 50 миллиардов филиппинских песо и продлен срок его действия еще на 10 лет.

Президент Джозеф Э. Эстрада (1998-2000)

«ERAP PARA SA MAHIRAP». Это был боевой клич, который полюбил президента Джозефа Эстраду и сделал его очень популярным в XIX веке.98 президентские выборы.

Президент Джозеф Э. Эстрада инициировал принятие следующего закона:

Исполнительный указ N0. 151, сентябрь 1999 г. (Фермерский трастовый фонд) – разрешено добровольное объединение мелких фермерских хозяйств в средние и крупные интегрированные предприятия, которые могут получить доступ к долгосрочному капиталу.

Во время своего правления президент Эстрада основал Magkabalikat Para sa Kaunlarang Agraryo или MAGKASAKA. DAR создал совместные предприятия с частными инвесторами в аграрном секторе, чтобы сделать FB конкурентоспособными.

Однако правление Эстрады просуществовало недолго. Массы, приведшие его к власти, требовали его смещения.

Президент Глория Макапакаль-Арройо (2000-2010)

Программа аграрной реформы под руководством администрации Арройо основана на видении «Сделать сельскую местность экономически жизнеспособной для филиппинской семьи путем налаживания партнерства и продвижения социальной справедливости и новых экономических возможности для прочного мира и устойчивого развития сельских районов».

Улучшение землевладения — DAR будет по-прежнему энергично реализовывать компонент CARP по приобретению и распределению земли. DAR улучшит систему землевладения за счет распределения земли и аренды.

Предоставление вспомогательных услуг — CARP включает не только распределение земель, но также включает в себя пакет вспомогательных услуг, который включает: кредитную помощь, услуги по распространению знаний, ирригационные сооружения, дороги и мосты, маркетинговые объекты, а также программы обучения и технической поддержки.

Инфраструктурные проекты — DAR преобразует общины аграрной реформы (ARC), ориентированные на регионы и интегрированные службы поддержки, в сельские экономические зоны, которые помогут в создании рабочих мест в сельской местности.

КАЛАХИ АРЗона — Также были запущены зоны аграрной реформы КАЛАХИ (КАР). Эти зоны состоят из одного или нескольких муниципалитетов с концентрацией населения АРК для достижения большей агропроизводительности.

Аграрная юстиция. Чтобы помочь разобраться с накопившимися делами по аграрным вопросам, DAR наймет больше помощников юристов для поддержки малочисленных судебных коллегий и введет систему квот, чтобы заставить судей работать быстрее над делами, связанными с аграрной реформой. DAR будет уважать права как фермеров, так и землевладельцев.

Президент Бениньо Акино III (2010-2016)

Президент Бениньо Акино III пообещал во время своего Послания к нации в 2012 году, что он до конца своего срока завершит Комплексную программу аграрной реформы (CARP), центральную программу администрации его матери, президента Корасон Акино.

Младший Акино продал свою семейную гасиенду Луисита в Тарлаке. Помимо указанных сельхозугодий, он также пообещал завершить раздачу находящихся в частной собственности продуктивных сельскохозяйственных угодий в стране, вышедших из-под действия программы.

Под его руководством был создан проект Службы связи и экономической поддержки аграрной реформы (ARCCESS), чтобы внести свой вклад в достижение общей цели сокращения бедности в сельских районах, особенно в областях аграрной реформы.

Программа кредитования аграрного производства (APCP) предоставила кредитную поддержку для производства сельскохозяйственных культур вновь созданным и существующим организациям-бенефициарам аграрной реформы (ARBO) и фермерским организациям, не имеющим права пользоваться кредитами в рамках обычных кредитных окон банков.

Система мониторинга судебных дел (LCMS), правовая веб-система для регистрации и мониторинга различных видов аграрных дел в провинциальных, региональных и центральных офисах DAR, чтобы обеспечить более быстрое разрешение и тщательный мониторинг аграрных дел, также был запущен.

Помимо этих инициатив, Акино также издал Исполнительный указ № 26 от 2011 г., уполномочивающий Министерство сельского хозяйства, Департамент окружающей среды и природных ресурсов, Департамент аграрной реформы и Инициативу конвергенции по разработке Национальной программы экологизации в сотрудничестве с государственные учреждения.

Президент Родриго Роа Дутерте (2016 г. – настоящее время)  

Под его руководством президент хочет провести «агрессивную» программу земельной реформы, которая поможет облегчить жизнь бедных филиппинских фермеров, отдав приоритет предоставлению вспомогательных услуг наряду с землей. распределение.

Президент поручил DAR начать 2-й этап аграрной реформы, в рамках которой безземельным фермерам будут предоставлены нераспределенные земли в рамках Комплексной программы аграрной реформы (CARP).

Дутерте планирует провести аграрную реформу почти на всех государственных землях, включая военные резервы.

Президент также поместил 400 гектаров сельскохозяйственных земель на Боракае под CARP.

Под его руководством DAR создал целевую группу по борьбе с коррупцией для расследования и обработки сообщений о предполагаемых аномальных действиях должностных лиц и сотрудников отдела.

Департамент также преследует «Oplan Zero Backlog» в разрешении дел, связанных с аграрным правосудием, реализующим программу аграрной реформы, чтобы ускорить внедрение CARP.

Каталог | Департамент аграрной реформы

Департамент аграрной реформы

Kagawaran ng Repormang Pansakahan
Elliptical Road, Diliman, Quezon City
Филиппины 1107

Адрес электронной почты: [email protected]

Канцелярия секретаря

Имя	Позиция/обозначение	Телефон	Электронная почта
КОНРАДО М. ЭСТРЕЛЛА III	Секретарь	Стационарный телефон: (02) 8920-0380	[email protected]
Адвокат. НЕСТОР К. ИФУРУНГ-МЛАДШИЙ.	Помощник главного исполнительного директора	Городской телефон: (02) 8920-0380	hea@dar. gov.ph

Заместители секретарей

Имя	Позиция/обозначение	Телефон	Электронная почта
Адвокат. КАЗЕЛЬ С. ЦЕЛЕСТ	Заместитель министра по полевым операциям (FOO)		usec. [email protected]
Адвокат. НАПОЛЕОН У. ГАЛИТ	Заместитель министра по правовым вопросам (LAO)		[email protected]
Адвокат. МИЛАГРОС ИЗАБЕЛЬ А. КРИСТОБАЛЬ	Заместитель министра службы поддержки (SSO)	Городской телефон: (02) 8426-7484 (02) 8928-6429	usec. [email protected]
ДЖЕФФРИ М. ГАЛАН	Заместитель министра финансов, управления и администрации (FMAO)		[email protected]
ДЖЕСРИ Т. ПАЛМАРЕС	Заместитель министра иностранных дел и специальных проектов (FASPO)	Городской телефон: (02) 8928-6447	usec. [email protected]
Адвокат. ЛУИС МЕЙНРАДО К. ПАНГУЛАЯН, MNSA, CESO I	Заместитель министра политики, планирования и исследований (PPRO)	Стационарный телефон: (02) 8920-8426	[email protected]
Адвокат. МЭРИЛИН Б. БАРУА-ЯП	Заместитель министра по особым поручениям (SCO)	Городской телефон: (02) 8426-7467	[email protected]
Адвокат. МЭРИЛИН Б. БАРУА-ЯП	Заместитель министра иностранных дел и отдела коммуникаций (EACOO)
АМИХИЛЬДА Х. САНГКОПАН	Заместитель министра по делам Минданао и Управление развития сельских районов (MARDO)

Помощники секретаря

Имя	Позиция/обозначение	Телефон	Электронная почта
Адвокат. МАРДЖОРИ П. ЭЙСОН	Помощник секретаря Управления полевых операций (FOO)		asec. [email protected] [email protected]
Адвокат. Массачусетс СЕЛЕСТИНА М. ТАМ, CESO III	Помощник секретаря по правовым вопросам (LAO)		[email protected]
АБАЛЬДО Р. САДИАРИН МЛАДШИЙ.	Помощник секретаря по вспомогательному обслуживанию (SSO)		[email protected]
АУРИТА К. АНГ	Помощник секретаря по финансам, управлению и администрации (FMAO)	Городской телефон: (02) 8426-7486	asec. [email protected]
ДЖОЗЕФ АНДЖЕЛО С. МАРТИРЕС	Помощник госсекретаря по иностранной помощи и специальным проектам (FASPO)		[email protected]
Инж. ДЖОУИ Г. СУМАТРА	Помощник секретаря по политике, планированию и исследованиям (PPRO)		asec. [email protected]

Директора

Имя	Позиция/обозначение	Телефон	Электронная почта
Адвокат. МАРДЖОРИ П. ЭЙСОН	Директор секретариата Совета по аграрной реформе при президенте (PARCSec)		директор. [email protected]
АЛЕКСАНДР АЛИМУДДИН ДЖ. АЛИ	Директор Отдела внутреннего аудита (IAD)		директор[email protected]
ЛИЛИБЕТ Г. ЛИ, CESO IV	Директор Бюро по улучшению землевладения (BLTI)		директор. [email protected]
ЭЛИЗАБЕТ С. ВИЛЛАПАНДО, ЧЕСО VI	OIC — Помощник директора Бюро по улучшению землевладения (BLTI)		[email protected]
Адвокат. МАРДЖОРИ П. ЭЙСОН	Директор Бюро аграрной правовой помощи (BALA)		Director. [email protected]
Адвокат. ДЕННИС Л. ДЖАРАМИЛЛА	OIC-помощник директора бюро правовой помощи аграрным секторам (BALA)		[email protected]
Адвокат. ЕВГЕНИЙ П. ФОЛЛАНТЕ	OIC-Директор юридической службы		Director. [email protected]
РОНАЛЬД М. ГАРЕЗА, CESO VI	Директор IV Бюро развития бенефициаров аграрной реформы (BARBD)		директор[email protected]
Люсьен С. ПУЛГАР	OIC-Директор службы управления проектами (PMS)		директор. [email protected]
ДЕННИС Г. РАМОС	OIC-директор службы финансов и управления (FMS)		директор[email protected]
РОМЕО Л. РЕЙЕС	OIC-Директор административной службы (AS)		Director. [email protected]
СУЗАНА Р. СЕРРАНО	Директор Службы развития потенциала аграрных реформ (ARCDS)	Факс: (02) 8922-8975	директор[email protected]
НЕСТОР К. БАЙОНЕТО	Директор службы управленческих информационных систем (MISS)		Director. [email protected]
АРДЕН Д. БЭНДАЛ	Ассистент. Директор службы управленческих информационных систем (MISS)		[email protected]
ЭММАНУЭЛЬ М. ФАЛЛАРИА	Директор службы планирования (PS)	Городской телефон: (02) 8928-8961	директор. [email protected]
Атти. РОБЕРТ ЭНТОНИ П. Ю.	Директор OIC по вопросам политики и исследований (PRS)	Стационарный телефон: (02) 8926-8961	директор[email protected]
КЛЕОН ЛЕСТЕР Г. ЧАВЕС	OIC-Директор Службы общественной помощи и по связям со СМИ (PAMRS)	Факс: (02) 8928-6821	директор. [email protected]
РУБЕН ТЕОДОР К. СИНДАК	Директор Службы связи с законодательными органами и внешними связями (LLEAS)		директор[email protected]
Адвокат. ДЖЕЙЗОН Э. Добавить комментарий Отменить ответ Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены * Комментарий * Имя * Email * Сайт