Грецькі боги та їх призначення – Боги древней Греции кратко — Краткое содержание истории древнего мира, средневековья, нового и новейшего времени

Содержание

Боги і Богині Давньої Греції. Міфи Давньої Греції

Боги і Богині Давньої Греції. Міфи Давньої Греції

1. Аврора

Аврора — грецька Богиня ранішньої зорі. Древні греки іменували Аврору рум’яною зорею, рожевоперстою богинею Еос. Аврора була донькою Титана Гіпперіона і Тейі. За іншою версією Сонця — Геліоса і Луни (Місяця) — Селени.

2. Аїд

Аїд — грецький Бог царства мертвих, а також само царство. Син Кроноса, або Сатурну і Реї, брат Зевса, володар пекла, де царює над тінями зі своєю дружиною Персефоною (Прозерпіною). У римській міфології Плутон.

3. Амур

Амур — грецький Бог кохання, супутник і помічник Афродіти, уособлення любовного потягу, що забезпечує продовження життя на Землі.

4. Аполлон

Аполлон — грецький Бог-стріловержець, Бог передбачень і оракулів, світлоносний заступник мистецтв. Син Зевса і Лети (Латони), заступник поезії, музики і співу, також заступник стад.

5. Арес

Арес — грецький Бог війни, син Зевса і Гери. У ранніх міфах народження Ареса сталося без участі батька від дотику Гери до чарівної квітки. У пізніших міфах Арес виступав як син Зевса.

6. Артеміда

Артеміда — грецька Богиня полювання. Донька Зевса і Лети, сестра Аполлона. Вона дає світло і життя, вона богиня пологів і богиня-годувальниця; супроводжувана лісовими Німфами, полює по лісах і горах, охороняє стада і дичину. Вона ніколи не підкорялася силі коханя, і, як Аполлон, не знає шлюбу. У римській міфології їй відповідає Діана.

7. Асклепій

Асклепій (за грецькою міфологією) — грецький Бог лікування, син Аполлона і Німфи Короніди (за іншою версією — Арсіної, доньки Левкіппа), яку Аполлон вбив за зраду.

8. Афіна

Афіна — грецька Богиня розуму, війни, наук і мистецтв. Донька Зевса, що не мала матері. Гефест розітнув сокирою голову Зевса, і з голови вискочила Афіна у повному озброєнні. Вона є уособленням розсудливості Зевса. У римській міфології їй відповідає Мінерва.

9. Афродіта

Афродіта — грецька Богиня краси, щасливої любові і шлюбу, що перевершує усіх богинь красою і витонченістю. Донька Зевса і Діани, що сталася ніби то з морської піни. У римській міфології їй відповідає Венера.

10. Борей

Борей (за грецькою міфологією) — грецький Бог північного вітру, син Титанідів Астрея (зоряного піднебесся) і Еос (ранішньої зорі), брат Нота, Зефіра і Геспера.

11. Венера

Венера — в римській міфології Богиня садів, краси і любові, ототожнювалася з матір’ю Енея Афродітою. Венера була не лише богинею краси і любові, але і покровителькою нащадків Енея і усіх римлян.

12. Вікторія

Вікторія (за римською міфологією) — Богиня перемоги, що спочатку мала назву Віка Поту. Відповідає грецькій Нікі.

13. Геба

Геба (за грецькою міфологією) — грецька Богиня вічної юності, уособлення розквіту людського життя, донька Зевса і Гери.

14. Геліос

Геліос — грецький Бог Сонця. Син Титанів Гіперіона і Феї (за Гесіодом і Апполодором), брат Селени і Еос. Відноситься до прадавніх доолімпійських Богів. Оскільки Геліос знаходиться над усіма, високо в піднебессі, то бачить усі діяння людей і Богів.

15. Геката

Геката — грецька Богиня ночі, володарка мороку. Геката володарювала над усіма привидами і чудовиськами, нічними баченнями і чаклунством. Народилася в результаті шлюбного союзу Титану Перса і Астерії.

16. Гера

Гера (за грецькою міфологією) — грецька цариця Богів, Богиня повітря, покровителька сім’ї і шлюбу.

17. Гермес

Гермес — аркадський Бог пасовищ, виконавець волі Зевса. Гермес, великий винахідник, заступник промисловості, Бог доріг, путівник і провідник мертвих. У римській міфології йому відповідає Меркурій.

18. Герса

Герса — грецька Богиня роси, а її свято називалося Аррефорій.

19. Гестія

Гестія — грецька Богиня-діва домівки, старша донька Кроноса і Реї, покровителька незгасаючого вогню, об’єднуюча Богів і людей.

20. Гефест

Гефест — грецький Бог вогню, заступник ковальського ремесла. Син Зевса і Гери, за іншими оповідями, однієї лише Гери.

21. Гея

Гея — Богиня Земля. Гею шанували з прадавніх часів як Богиню, що народжує зі своїх надр всяке життя і що живить його своїми грудьми.

22. Гіпнос

Гіпнос — грецький Бог сну. За Гесіодом — породження Нікти. Живе в Тартар поряд із братом-близнюком Танатосом, але на відміну від нього, Гіпнос м’якосердий і доброзичливий.

23. Гібріс

Гібріс — грецька Богиня, уособлення згубної самовпевненості, нахабства і непомірної гордині.

24. Гіменей

Гіменей — грецьке божество шлюбу, власне уособлений шлюбний гімн. Гіменей вважався сином Аполлона і однією із Муз. Розповіді про його походження і зв’язки з різними міфічними особами суперечливі.

25. Грації

Грації — в римській міфології добродійні Богині, що втілюють радісний, добрий і вічно юний початок життя. Доньки Юпітера, Німф і богинь. У старогрецькій міфології — Харити.

26. Деметра

Деметра — грецька Богиня родючості і землеробства, цивільного устрою і шлюбу, донька Кроноса і Реї, сестра і дружина Зевса, від якого вона народила Персефону.

27. Діана

Діана — в римській міфології Богиня природи і полювання, вважалася уособленням місяця. Її супроводжував епітет «богиня трьох доріг», що тлумачився як знак потрійної влади Діани: на піднебінні, на землі і під землею.

28. Діоніс

Діоніс — грецький вічно юний Бог плодоносних сил землі, рослинності, виноградарства і виноробства, відомий як «бог з бичачими рогами». Син Зевса і фіванської царівни Семели.

29. Евменіди

Евменіди — милостиві, доброзичливі Богині — одна із назв жіночих божеств, найбільш відомих під ім’ям Ериній, у римлян Фурії — означає гнівні, люті, Богині-месниці.

30. Еос

Еос (за грецькою міфологією) — грецька Богиня ранішньої зорі, донька Титану Гіперіона і Титаніди Теї, сестра Геліоса і Селени.

31. Еринії

Еринії — страшні Богині прокльону, помсти і кари, що повставали проти злочинців і карали їх лише ради відновлення етичного порядку в світі, переважно вони є месницями за порушення освячених природою родинних прав. Доньки Землі і Мороку. У римській міфології — Фурія.

32. Ерот

Ерот — грецький Бог кохання, що розумівся як особливе світове божество і як супутник і помічник Афродіти.

33. Зевс

Зевс — грецький наймогутніший і вищий із Богів грецького народу, державний володар світу, батько Богів і людей. Син Кроноса (Сатурну) і Реї, муж Гери. У римській міфології йому відповідає Юпітер.

34. Зефір

Зефір — один із синів Астрея і зорі Еос, брат Борея і Нота, Бог західного вітру.

35. Іліфія

Іліфія — грецька Богиня-покровителька породіль, донька Зевса і Гери (Гесіод). У грецьких оповідях Іліфія з’являється як рятівна, або як ворожа сила при народженні.

36. Кібела

Кібела — велика матір Богів. Донька Урану і Геї, дружина Кроноса.

37. Лісса

Лісса — божество безумства, породження Нікти (Богині Ночі) з крові Урану.

38. Манія

Манія — грецька страшна Богиня підземного світу, персоніфікація безумства, яка насилається на людей, що переступили встановлені закони і звичаї.

39. Марс

Марс — в римській міфології бог війни, прадавнє божество Риму, яке входило в тріаду богів, що спочатку очолювали римський пантеон, — Юпітер, Марс і Квірін.

40. Меркурій

Меркурій — в римській міфології Бог торгівлі, прибутку і збагачення, заступник мандрівників, син Майї.

41. Мінерва

Мінерва — в римській міфології Богиня мудрості, мистецтва, війни і міст, покровителька ремісників.

42. Мнемозіна

Мнемозіна — в грецькій міфотворчості Богиня пам’яті, донька Урану і Геї, Титаніда. Мати Муз, яких вона народила від Зевса. За числом дев’яти ночей, які Мнемозіна подарувала Зевсові, і Муз було дев’ять.

43. Мойри

Мойри — грецькі богині долі, природної необхідності, вічних і непорушних світових законів: Лахесіс («що дає долю»), Клото («що пряде») і Атропос («невідворотна»), доньки Нікти.

44. Mомос

Mомос — божество лихослів’я, буркотливості, кепкування і осуду.

45. Музи

Музи — грецькі Богині і покровительки мистецтв і наук. Музи вважалися доньками Зевса і Богині пам’яті Мнемозіни.

46. Немезида

Немезида — грецька Богиня помсти. У обов’язки Богині входило покарання за злочини, спостереження за чесним і рівним розподілом благ серед смертних. Немезида була народжена Ніктою в покарання Кроносу.

47. Нептун

Нептун — древній бог римського пантеону. Його ототожнювали з Богом грецької міфології Посейдоном.

48. Ніке

Ніке — грецька крилата Богиня перемоги, персоніфікація перемоги, донька Океаніди Стікс і Палланта, сина Титана Крія.

49. Пан

Пан — грецький польовий і лісовий Бог, заступник тих, що пасуться в лісі і в полі стад, володів дарма пророцтва, вважався сином вісника Гермеса і онуком Кроноса (Сатурну). У римлян йому відповідає Фавн.

50. Персефона

Персефона — донька Зевса і Деметри (або Цецери), дружина Плутона (або Аїда), грізна повелителька тіней, що володарює над душами померлих і над чудовиськами пекла, слухає разом з Аїдом прокльони людей і виконує їх. У римській міфології їй відповідає Прозерпіна.

51. Піфо

Піфо — грецька Богиня переконання в сенсі схилення на яку-небудь справу.

52. Плутон

Плутон — Бог підземного царства і смерті, що носив у греків також ім’я Аїд. За оповіддю, Плутон був братом Зевса і Посейдона.

53. Плутос

Плутос — Бог багатства і достатку, син Деметри і Іасіона, що народився на Криті.

54. Посейдон

Посейдон — грецький бог-володар морів. Син Кроноса (або Сатурну) і Реї, брат Зевса. Після перемоги над Титанами, при розділі панування над світом, став володарем морів. У римській міфології йому відповідає Нептун.

55. Прозерпіна

Прозерпіна — в давньоримській міфології Богиня підземного царства, що відповідає старогрецькій Персефоні, донька Юпітера і Церери, племінниця і дружина Плутона.

56. Рея

Рея — в античній міфології грецька Богиня, одна із Титанід, донька Урану і Геї, дружина Кроноса. Культ Реї вважався одним із древніх, але був мало поширений у Греції.

57. Сатурн

Сатурн (за римською міфологією) — одвічний давньоримський бог, культ якого був одним із найпоширеніших в Італії. Відповідає грецькому Кроносу.

58. Стікс

Стікс — старша донька Океана і Тефіди, божество однойменної річки у царстві мертвих, уособлення первісного жаху і мороку.

59. Селена

Селена — одне із божеств, відоме також під ім’ям Мене. Селена, в грецькій міфології уособлення місяця, донька Гіперіона і Титаніди Теї, сестра Геліоса і Еос.

60. Тефіда

Тефіда — вважалася Богинею, що дає життя всьому, що існує. Одне із прадавніх божеств, Титаніда, донька Геї і Урану, сестра і дружина Океана, мати потоків, річок і трьох тисяч Океанід.

61. Тітон

Тітон — божество світла, спочатку, власне «полудень» (Лікофрон), «початок кінця дня» і навіть «світло, що вже згасло».

62. Тіхе

Тіхе — божество випадку. Не зустрічається в класичній міфології, створено в епоху еллінізму як свідоме протиставлення давньому уявленню про незмінну долю.

63. Фавн

Фавн — одне із прадавніх національних божеств Італії. Багато італійських особливостей його характеру і культу втрачено внаслідок ототожнення його з грецьким Паном.

64. Фавоній

Фавоній — приємний весняний денний західний вітер в Римі, що починається в лютому.

65. Феміда

Феміда — Богиня правосуддя. Греки називали богиню також Теміда, Теміс. Феміда була донькою Бога піднебіння Урану і Геї. Її доньками були Богині долі — Мойри.

66. Фортуна

Фортуна — Богиня щастя, випадку і вдачі, одне із найбільш шанованих римлянами та італіками божеств.

67. Харити

Харити — доньки Зевса і Океаніди Евріноми, втілювали радісне, добре і вічно молодий початок. Звали Богинь: Аглая («сяюча»), Евфросіна («благомисляча»), Талія («квітуча»), Клета («бажана») і Пейто («переконання»).

68. Хлориду

Хлориду — Богиня рослинності, донька Персефони, дружина Посейдона.

69. Хлориду

Хлориду — Богиня квітів, кохана Зевса, мати Карпоса.

70. Ювента

Ювента — Богиня юності, що мала своє невелике святилище Аедікула в межах храму Юпітера Капітолійського.

71. Юнона

Юнона — давньоіталійська верховна Богиня, дружина Юпітера, покровителька материнства, паралельне Юпітеру жіноче божество, пов’язане з ним по імені і в куксі.

72. Юпітер

Юпітер — в римській міфології всемогутній Бог піднебіння, цар Богів. Юпітер почитався як верховне божество, повелитель грому і блискавок.

73. Ялем

Ялем — божество ридання і плачу, син Аполлона і Калліопи.

74. Янус

Янус — римський Бог дверей; як таке мав дві особи. Також був Богом договорів і союзів. Янус керував началами. До появи культу Юпітера Янус був божеством піднебесся і світла.

75. Ясо

Ясо — Богиня зцілення, донька Асклепія і Епіони, онучка Аполлона, сестра Богині здоров’я Гігієї і лікарів Подалірія, Махаона, Панакеї і Акессо.

Боги і Богині Давньої Греції. Міфи Давньої Греції

Знамениті Герої і легендарні особи

Боги та богині у міфах Давньої Греції

Титани, Титаніди та їх нащадки

Демони, чудовиська і міфічні істоти у міфах Давньої Греції

Генеологія Богів у міфах Давньої Греції

Відповідність грецьких і римських Богів

supermif.com

Грецькі та римські боги — Персі Джексон

Відповідність грецьких і римських богів
Греція Функція Рим
Аїд бог царства мертвих Плутон
Аполлон бог сонца та покровитель мистецтв Аполлон
Арес бог війни Марс
Артеміда богиня полювання Діана
Асклепій бог лікування Ескулап
Афіна богиня мудрості і справедливої війни Мінерва
Афродита богиня кохання та вроди Венера
Борей бог північного вітру Аквілон
Геба богиня юності Ювента
Гера царица богів Юнона
Геракл герой, який здійснив видатні 12 подвигів Геркулес
Гермес бог торгівлі та спритності Меркурий
Гестія богиня домівки Веста
Гефест бог вогню та ковальства Вулкан
Гея богиня землі Теллус
Деметра богиня полів і родючості Церера
Діонис (Вакх) бог виноградарства та виноробства Бахус, Лібер
Зевс верховний бог Юпитер
Зефір бог західного вітру Фавоний
Кронос бог часу Сатурн
Мойри богині людської долі Парки
Музи покровительки наук, поезії та мистецтв Камени
Ніка (Ніке) богиня перемоги Вікторія
Одисей герой Улісс
Пан бог лісів, мисливців і пастухів, всієї природи Фавн
Персефона богиня родючості і царства мертвих Прозерпіна
Полідевк герой, один з Діоскурів, брат близнюк Кастору Поллукс
Посейдон бог морів і землетрусів Нептун
Селена богиня місяця Діана
Тіхе (Тіха, Тюхе) богиня випадку і долі Фортуна
Харіти богині краси і витонченості Грації
Еос богиня ранкової зорі Аврора
Ерінії богині помсти Фурії
Ерот (Ерос) бог кохання Амур, Купідон

persi.com.ua

Грецький класичний пантеон Богів

Я вважаю, що читачам порталу “Філософія і Релігієзнавство” буде корисно розібратись у структурі грецького пантеону Богів, адже грецька міфологія – найпопулярніша в Європі.

Грецький пантеон богів очолює Зевс. В результаті боротьби з різного роду чудовись­ками, перемоги над титанами, циклопами, гігантами і ув’язнення їх до Тартару, Зевс стає головним, вер­ховним богом. Він народився на о. Кріт, де його ма­ти, богиня Рея, врятувала від власного чоловіка Кро-носа. Здобувши Олімп, Зевс формує власне оточення. До нього входять богиня перемоги Ніка, богиня права і справедливості Феміда, символ вічної юності — Ге-ба, Ганімед, мойри тощо.

Родина Зевса складалася з його дружини Гери, покровительки шлюбів, сім’ї і дітей; Аполлона — бога сонця і музики; Артеміди — богині полювання; Аф-родіти — богині краси і кохання; Афіни — богині мудрості; Гермеса — бога торгівлі. Крім них, до ро­дини Зевса входили його брати: Посейдон — бог мо­ря і Аїд — бог підземного царства.

Ієрархія олімпійців доповнюється богами, які не перебувають на Олімпі. Це покровитель ковалів — Гефест, богиня землеробства Деметра, бог виноробст­ва та рослинності Діоніс, бог пастухів Пан тощо. Важливе місце в стародавньогрецькому пантеоні богів займають боги-герої — Прометей і Геракл.

Перший є двоюрідним братом Зевса, за волею якого він створив людей з землі і води. Оскільки під час творіння люди вийшли беззахисними і менш при­стосованими до життя, ніж тварини, Прометей дав людям знання, навчив користуватися вогнем, викори­стовувати ремесла, за що Зевс покарав його, прику­вавши ланцюгом до скель Кавказу.

Подвиги Геракла відомі як перемоги смертної людини над природою. Син Зевса і земної жінки, пе­реможець над різними чудовиськами (немейським ле­вом, лернейською гідрою, керінейською ланню, ері-манфським вепром, стимфалійськими птахами, мара­фонським биком, кіньми Діомеда і стадами Геріона).

Йому також притаманні надлюдські якості, завдяки яким він вичистив авгієві конюшні, здобув пояс ама­зонок, яблука, що дарують молодість, і вивів Кербера на поверхню.

Міфологічне тлумачення природи і людини, діяльність олімпійських богів у релігійних уявленнях стародавніх греків свідчили про практичний і твере­зий характер обожнювання оточуючого світу. Давньо­грецька релігія не приділяє особливої уваги мораль­ним проблемам, потойбічної винагороди для неї не існує. Перебування у царстві Аїда жалюгідне.

Для давньогрецького релігійного культу є харак­терним полісний культ. Оскільки всі громадські акти супроводжувалися релігійними церемоніями, він був обов’язковим для усіх громадян. Виконавцями культу були як жреці, так і офіційні державні особи. Вели­кого значення набули оракули. Храми вважалися житлом богів у буквальному розумінні і тому їх статуї визнавалися сповненими життя.

В елліністичну епоху полісна релігія спочатку витісняється різними релігійно-містичними течіями і філософськими вченнями, а з появою християн­ства релігія стародавніх греків остаточно відки­дається.

Релігії Стародавнього Риму. Первісна релігія однієї з найбільших імперій світу склалася на основі релігій родових общин, а згодом запозичила релігійні віру­вання стародавніх греків. Певну роль в ній відігра­вали залишки тотемізму. Римляни вважали, що похо­дять від вовчиці, котра вигодувала засновників Ри­му — Ромула і Рема.

Значне місце в давньоримській релігії відігравало поклоніння домашнім духам: манам, пенатам і ларам. Досить велику розвинутість здобули землеробські культи.

Численний пантеон римської релігії очолював бог неба, грому і блискавки — Юпітер. Разом з ним до тріади богів входили бог війни Марс і бог господарст­ва Квірін. Інші боги контролювали досить вузькі Ділянки реального життя. Так, зерно, посіяне у землі опікав Сатурн; колос, що виріс, — Церера; колос, який зацвів, — Флора; готовий до жнив — Коне, а зжатий — Опс. Кожний чоловік мав свого інди­відуального бога-покровителя, так званого генія, а жінка — покровительку Юнону.

Спочатку римський культ був формальний, без всякої містики. Однак на зламі старої і нової ери в імперії набувають поширення марновірства, магія, мантика, східні культи. У боротьбі з ними офіційна влада намагалася встановити загальнодержавну моно­теїстичну релігію, але успіху це не мало. Цю роль ви­конало християнство, яке витіснило релігії Стародав­нього Риму.

 

tureligious.com.ua

Пантеон Богів Стародавньої Греції


Для давньогрецької релігії, також як і для давньослов’янської і давньосхідної був характерний політеїзм.

Віра в богів, кожен з яких відповідає за певну сферу життя людини або природне явище, прийшла на зміну тотемізму, фетишизму і магії, і було новою сходинкою в розвитку релігії в цілому.

Виникнення релігії і віри в богів було пов’язано з неможливістю логічного пояснення питань створення життя на землі, виникнення природних катаклізмів тощо.

Давньогрецькі Боги на горі Олімп

Стародавні греки вірили, що місцем обителі богів є священна гора Олімп. У їхньому уявленні боги були безсмертні, але ніщо людське не було їм чуже: вони володіли повним набором людських пороків і чеснот, також як і люди:

  • переживали почуття нерозділеного кохання;
  • могли заздрити;
  • були справедливими або грізними;
  • часом сварилися між собою і т. д.

Очолював пантеон Богів Зевс – Бог неба, блискавок і грому.

Зевс вважався повелителем усього світу, мав необмежену владу над людьми, природою та іншими Богами, адже саме він зумів скинути в Тартар свого батька, таким чином, захопивши верховну владу. На честь Зевса древніми греками було побудовано величезна кількість храмів, йому приносили жертви, щоб заслужити його прихильність.

Статуя Зевса в Олімпії, створена скульптором Фідієм, є одним з семи чудес світу. Дружина Зевса, богиня з вельми крутою вдачею Гера була покровителькою сім’ї та шлюбу.

Брат Зевса Посейдон відповідав за водний світ: моря, річки і океани. Він був покровителем мореплавців і рибалок. Аїд панував в підземному царстві мертвих, в яке, згідно з віруваннями греків потрапили душі померлих. Арес був богом кровопролитних і несправедливих воєн, а його дружина Афродіта, навпаки, на противагу йому протегувала любов, красу і гармонію в людських відносинах.

Особливою повагою у стародавніх греків користувалася улюблена дочка Зевса – Афіна Паллада – богиня мудрості, яка вважалася покровителькою міста Афіни.

За переказом, Афіна народилася з голови Зевса, за що батько нагородив її розумом і глибоким мисленням. За родючість на землі відповідала старша сестра Зевса Деметра. Зміна сезонів пояснювалася скорботою Деметри за своєю дочкою Персефоною, яка будучи дружиною Аїда, шість місяців перебувала в підземному царстві поруч зі своїм чоловіком. У цей час на землі в’янула рослинність і починалася зима.

Богом виноробства був Діоніс. У поданні греків, Діоніс також протегував релігійному натхненню людей.

Покровителькою Місяця і полювання вважалася дочка Зевса – Артеміда.

Покровителем ковалів і ремісників був кульгавий Бог Гефест.

Укладав пантеон Богів чудовий Гермес, який швидко переміщався по небу, завдяки своїм крилатим сандалям, був богом красномовства і торгівлі.

Ера зародження християнства прискорила загибель Богів у свідомості давніх греків.

Міф про смерть Бога Пана, став першим відзначенням швидкої смерті всіх безсмертних богів. Християнство уклало весь пантеон Богів в одному Бозі. Храми давніх Богів перетворили в церкви, нищилися всі рукописи, в люті були розбиті всі статуї і присвятні написи.

Боги пішли з Олімпу. Почався новий виток історії людства.

« Природа і населення Давньої Греції

Герої Стародавньої Греції »

moyaosvita.com.ua

Відповідність грецьких і римських богів. Міфи Давньої Греції

Боги Греції Боги Риму
1. Аїд Плутон бог царства мертвих
2. Аполлон Аполлон бог сонця і покровитель мистецтв
3. Арес Марс бог війни
4. Артеміда Діана богиня полювання
5. Асклепій Ескулап бог лікування
6. Афіна Мінерва богиня мудрості і справедливої війни
7. Афродіта Венера богиня любові і краси
8. Борей Аквілон бог північного ветера
9. Геба Ювента богиня юності
10. Гера Юнона цариця богів
11. Гермес Меркурій бог торгівлі і спритності
12. Гестія Веста богиня домівки
13. Гефест Вулкан бог вогню і ковальського ремесла
14. Гея Теллус богиня землі
15. Деметра Церера богиня полів і родючості
16. Діоніс (Вакх) Бахус, Лібер бог виноградарства і виноробства
17. Еос Аврора богиня ранішньої зорі
18. Еринії Фурії богині помсти
19. Ерот (Ерос) Амур, Купідон бог любові
20. Зевс Юпітер верховний бог
21. Зефір Фавоній бог західного вітру
22. Кронос Сатурн бог часу
23. Мойри Парки богині людської долі
24. Музи Камени покровительки наук, поезії і мистецтв
25. Ніка (Ніке) Вікторія богиня перемоги
26. Пан Фавн бог лісів, мисливців і пастухів, усієї природи
27. Персефона Прозерпіна богиня родючості і царства мертвих
28. Посейдон Нептун бог морів
29. Селена Діана богиня місяця
30. Тіхе Фортуна богиня випадку і долі
31. Харити Грації богині краси і витонченості

supermif.com

Давньогрецька релігія — Вікіпедія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Давньогрецька релігія була політеїстичною, відгомони її та еллінських міфів увійшли до культури всіх європейських народів. Релігійні уявлення і релігійний побут давніх греків перебували в тісному зв’язку з усім їхнім історичним життям.

Різноманітність релігійних уявлень знаходила вираження і в різноманітності культів. У різних регіонах особливо вшановувались певні божества. Наприклад, Зевс — у Додоні (місто на північному заході Греції) та Олімпії, Аполлон — у Дельфах та на острові Делос, Афіна — в Афінах, Гера — на острові Самос. Існували й шанобливі всіма греками святині на зразок Дельфійського і Додонського оракулів або острів Делос, де згідно з давньогрецькими міфами, народилися боги Аполлон і Артеміда.

Як і інші народи стародавнього світу, греки обожнювали сили природи, тому їхня релігія була язичницькою. Стародавні греки уявляли своїх богів у вигляді людей неперевершеної краси і шляхетної вдачі, які жили на високій горі Олімп, що знаходиться на півночі Греції, у Фессалії, тому грецьких богів називали олімпійськими. Головних богів було 12. Старший серед них Зевс — володар небесного грому й блискавок. Його дружина і сестра Гера, покровителька родинного вогнища, була царицею серед богів. Інші брати, сестри та діти Зевса керували різними сторонами буття природи й людини.

Релігійні обряди в Греції були вкрай прості і могли виконуватися будь-якою людиною. Фактично вони зводилися до жертвоприношень і молитов, що відбувалися, здебільшого, у храмах. Із 7 століття до н. е. набули поширення богослужіння, доступні лише для втаємничених — містерії (в Елефсіні на честь Деметри, орфічні на честь Діоніса і т. д.). Прадавній стан грецької релігії відомий з табличок крито-мікенської культури, заснованої на культі богині Землі. Для цього періоду характерна невелика кількість богів, до того ж більшість з них носять іншомовні імена. Втім, вже відомі Зевс, Афіна, Діоніс та деякі інші боги. Їх ієрархія також могла відрізнятися від пізніше встановленої.

Релігійний світогляд правдавніх греків ахейського періоду відтворений у «Теогонії» Гесіода, написаній у 6 столітті до н. е., коли греки вже заселяли Елладу і значною мірою асимілювали поширену там розвинену крито-мікенську культуру. На базі цієї культури і створюється давньогрецький пантеон богів. Спочатку існував лише вічний і безмежний темний Хаос. У ньому було джерело життя світу. Боги, що з’явилися з Хаосу — Гея (Земля), Нікта (Нюкта) (Ніч), Тартар (Безодня), Ереб (Морок), Ерос (Любов), боги, що з’явилися від Геї 

uk.wikipedia.org

список и описание, имена и картинки

Пантеон богов Древней Греции — интригующее, интересное и красочное путешествие, где много вопросов и необычных фактов. Путешествие, где мир настоящего и вымышленного тесно переплелись. Как же понятно, и в то же время — странно звучит, в современных реалиях, это понятие. Но, несмотря на время, пантеон богов Греции вызывает нескрываемый интерес и сегодня. Он является настоящим сундуком с сокровищами для изучения культуры, истории, быта и нравов Древней Греции.

Интересно знать: слово «пантеон» в широком значении обозначает место захоронения известных людей, а в контексте древней истории — группу богов, которые принадлежат к одной религии (иногда мифологии).

Религия древних греков — это языческий политеизм, а сам пантеон богов насчитывал огромное количество небожителей, которые жили на священной горе Олимп. Каждый бог имел свою особенную роль и выполнял отведенную ему функцию. Самое важное, единственно-неизменное и основоположное в греческом пантеоне — это бессмертность богов. По облику и поведению боги Греции были похожи на людей, а поэтому они имели вполне человеческие манеры в поведении: ссорились и мирились, обманывали и плели интриги, любили и хитрили, были милосердными и грозными. Отношения богов, со временем, поросли множеством мифов, которые и сегодня выступают неисчерпаемой основой для изучения и восхищения древней религией.

Боги Древней Греции: список и описание

Зевс.

Фото с сайта nsc.1september.ru

Зевс — верховное божество древнегреческой мифологии. Он великий громовержец, который повелевал небом, громом, молниями и всем миром. У Зевса была неограниченная власть не только над людьми, но и над богами. Пришел Зевс на Олимп через подлость, скинув в Тартар своего отца Кроноса. Титанида Рея — мать Зевса, спасла своего младшего сына от мужа, который боялся рождения сильного наследника и поедал всех своих детей сразу после рождения. Хитростью Рея вырастила Зевса, который смог свергнуть отца с Олимпа.Древние греки чтили и боялись Зевса, приносили ему самые лучшие жертвы и старались всячески заслужить его расположение. Вся жизнь людей была пропитана восхвалением бога и слепым покорением. О великом Зевсе знали дети с пеленок, а все неудачи относили к гневу великого божества.

Греки в честь Зевса построили большое количество храмов, а статуя Зевса является одним из семи чудес света.

У Зевса было еще два брата, с которыми он и разделил власть над миром. Таким образом, Зевс получил небо, Аид — царство мертвых, а Посейдон стал повелителем моря.

Посейдон.

Фото с сайта pirates-life.ru

Посейдон у древних греков был олицетворением силы, мужества и крутого нрава. Он повелевал морями, реками, озерами и океанами. Став покровителем рыбалок и мореплавателей он мог вершить их судьбы, топить корабли или накликать голод. Часто его называли Сотрясателем Земли, чтобы объяснить непонятные изменения в мире, называемые сегодня землетрясением.

Посейдон вытянув по жребию морское царство считал себя обманутым и пытался отвоевать у других богов их царства, но безуспешно.

Во всех мифах Древней Греции Посейдон описывается, как сильный и гневливый бог, склонный к разрушениям и обладающий вспыльчивым характером. Бурный нрав бога сменялся лишь щедрыми дарами, но ненадолго.

Аид.

Аид был правителем подземного царства или нижнего мира. Именно к Аиду отправлялись все умершие души. Во власти Аида были большие богатства и мир спокойствия. Древние греки боялись даже произносить имя этого бога, ведь он всегда был незримым, а его решения обязательными к исполнению. Для людей это означало смерть. Мифология не изображаем Аида, как злобного или плохого, напротив — он всегда безразличен, всегда холодно выполняет свою работу. Это и устрашало древних греков. В царство куда не проникают лучи солнца можно только войти. Дороги назад оттуда нет.

Зевс, Аид, Посейдон — главные имена богов Древней Греции. Но мифология этого периода настолько богата, что представлена множеством других влиятельных персонажей. Познакомимся с ними.

Боги Древней Греции — список

  • Аполлон — бог солнечного света, художественной красоты, целительства и душевной чистоты.
  • Гермес — бог дорог, путешествий, покровитель купцов и торговли.
  • Арес — бог войны.
  • Эрот — бог любви.
  • Гефест — бог кузнечного ремесла.
  • Дионис — бог виноделия.
  • Морфей — бог снов и сновидений.
  • Фобос — бог страха.
  • Деймос — бог ужаса.
  • Плутос — бог богатства.

Богини Древней Греции : список и описание

Пантеон греческих богов представлен не только сильными и властными богами, но и богинями. Первоначальную роль имели:

Гера.

Фото с сайта zaumnik.ru

Гера, в древней мифологии, была женой Зевса. Это главная богиня, которая покровительствовала браку и супружеской любви. Богиня была злобной и строгой, очень ревнивой и отчасти жестокой. Особенно тяжело переживала Гера измену мужа. В состоянии ярости она могла накликать большие беды на землю и людей. Изображалась Гера, как красавица, с большими глазами, длинными волосами и прекрасной фигурой. Этот образ был и прекрасен и злой одновременно. Но культ Геры, культ главной богини Олимпа, был настолько велик, что ее почитали наравне с Зевсом.

Афродита.

Богиня Афродита олицетворяла любовь и покровительствовала не только богам, но и людям. Она была красивой и прекрасной, легко влюбляя в себя всех вокруг, влюблялась и сама. По легенде, богиня возникла из морской пены, но мифология гласит, что Афродита была дочерью Зевса и богини Дионы. Женой Афродита была неверной и часто изменяла мужу, но это был не порок, скорее предназначение. Держа в своих руках большую силу любви она награждала людей настоящими чувствами, если они были искренними. Древние греки очень уважали богиню, строили для нее великолепные храмы и приносили большие жертвы.

Афина.

Афина — почитаемая богиня справедливой войны и мудрости. История ее рождения самая необычная, ведь она родилась из головы Зевса в полном боевом обмундировании. Мудрость богини, справедливость и покровительство знаниям сделали Афину одной из самых любимых жительниц Олимпа, в пантеоне древних греков.

Гера, Афродита и Афина — главные имена богинь Древней Греции, но не основные. В списке прекрасных богинь, которых почитали и боялись, присутствуют еще несколько важнейших жительниц Олимпа. А именно:

  • Геката — богиня мрака и сновидений, покровительница магии, колдунов и чародейства.
  • Геба — богиня юности.
  • Гея — богиня земли и праматерь всего живого на земле.
  • Деметра — богиня плодородия и покровительница земледелия.
  • Клио — богиня и муза, которая покровительствовала истории.
  • Ника — богиня триумфа и победы.
  • Эрида — богиня раздора.
  • Фемида — богиня правосудия.
  • Гестия — богиня домашнего очага.
  • Эос — богиня на колеснице, которая поднимала утреннюю зарю.

    Фото с сайта web-kapiche.ru

Мифология Греции и ее главные персонажи сегодня превратились в мифы и рисунки, а поэтому боги Древней Греции на картинках — это важнейший информационный материал, который рассказывает о великих богах древнего народа. Часто, картинки богов Греции, схожи с реальными персонажами или образами, поскольку являются видоизмененной копией настоящих скульптур. Тонкая связь между прошлым и настоящим ощутима в каждом соприкосновении с древней историей, а поэтому так важна для изучения.

perstni.com

Отправить ответ

avatar
  Подписаться  
Уведомление о